Назва фільму звучить дещо незвично. На перший погляд, може навіть здатися, що автори не надто мордувалися, винаходячи власного «лісапєда». «З найкращими побажаннями! Енвер.» — ось так зветься стрічка. І думайте, шановні, що кому заманеться. Насправді ж саме таку назву має останній альбом всесвітньо відомого музиканта Енвера Ізмайлова: винахідника особливої техніки гри на гітарі, коли обидві руки працюють на гітарному грифі, мов на клавіатурі. Ця техніка називається теппінг. Невтаємниченим це загадкове слово нічогісінько не говорить. Але якщо вам доведеться почути гру Енвера у записі, ви ніколи не повірите, що музикує одна людина. Ізмайлов своєю диво-грою цілком ладен замінити цілий ансамбль.

У Будинку актора, що в центрі Києва на Ярославовому валу, відкрилася виставка художника Валерія Франчука «Плоди саду людського», яка триватиме до 10 лютого. Це невелика частина серії про ту, як каже Валерій Франчук, «вічну землю українську» з її храмами, зі «святими деревами, які є на нашій землі». Ця серія супроводжує митця вже чверть століття («Час від часу я показую новий шматочок»). До речі, цей розділ є найбільшим у презентованому на відкритті виставки альбомі «Ода творцю світу», в якому — близько ста творів. Розділом «Плоди саду людського» альбом завершується, а відкривають його «Джерела», за якими ідуть «Чорна биль», «Розгойдані дзвони пам'яті», «Молюсь за тебе, Україно!» і «Тиша старого міста».

Міжнародний кінофестиваль у столиці Німеччини, який відкриється 9 лютого, традиційно вважається одним із трьох (поряд iз Каннами і Венецією) найбільших і найавторитетніших кінематографічних форумів світу. Як це не парадоксально, з огляду на ситуацію у вітчизняних екранних мистецтвах, одначе так само традиційно в останнє десятиліття українці присутні у програмах Берлінале. У найповажнішій із них — конкурсній — рідко (скажімо, три роки тому Степан Коваль навіть виграв «Срібного ведмедя» у конкурсі короткометражних фільмів), зате в інших буваємо і навіть щось виграємо. Річ у тім, що фестиваль складають, окрім двох конкурсів, ще кілька програм. У двох із них надибуємо імена наших режисерів.

Сучасна діагностична апаратура дозволяє помітити патологію плоду задовго до того, як дитина з'явиться на світ, і часто слабеньке дитятко, яке щойно залишило материнську утробу, мусило прямувати до операційного столу, щоб дожити бодай до свого першого дня народження. Втім навіть оперативне післяпологове втручання медиків мало чим допомагало малюкам зі складними вадами серця — часто діти народжувались у такому важкому стані, що після операції ледь виживала шоста частина маленьких пацієнтів. Відтепер у них з'явився шанс на спасіння, повідомляє сайт газети Washington Post. Американські лікарі провели унікальну операцію на серці 30-тижневого плоду, помістивши малюсінький стент у «м'яз життя» дівчинки, яка перебувала в утробі матері. Таким чином хірурги Дитячої лікарні Бостона (штат Массачусетс) уперше в історії медицини оперували людину ще до її народження.

Вітчизняну галузь охорони здоров'я очікують зміни: Міністерство охорони здоров'я презентувало «Національний план дій в інтересах здоров'я народу України» — так звану «дорожню карту» розвитку галузі, яка передбачає розробку низки державних програм, зміни до чинних законів та ухвалення нових. За словами віце-прем'єр-міністра з гуманітарних питань В'ячеслава Кириленка, всі останні роки держава викидала кошти (причому не надто великі) на лікування населення, яке вже страждало від великої кількості недугів, нова ж програма робить акцент на профілактиці хвороб. Тоді й смертність українців зменшиться, а індекс людського розвитку, навпаки, збільшиться.

Ні для кого не секрет, що молодих, а тим паче досвічених, лікарів майже неможливо умовити працювати в селі — фахівці, яких так не вистачає у глибинці, впираються чим тільки можуть, аби не потрапити до якогось депресивного району, далекого від благ цивілізації. Як показала практика, ані палкі заклики урядовців, ані примусове направлення випускників медичних вузів «на село» позитивного результату не дали.

Енергії Григорія Фомича позаздрить і двадцятирічний — свою кругленьку дату дідусь святкував аж ніяк не в ностальгійних спогадах про буремну молодість, а в танцях у запорізькому нічному клубі «Революція». Щоправда, життя Григорія Чебукіна не завжди було таким веселим: почав працювати ще в 16 років, був годувальником для всієї родини, а на пенсію пішов лише в 94 роки.

Мабуть, чарівні слова «Виходь за мене заміж» і справді діють на жінок якось особливо. Ось 28-річна акторка Бріттані Мерфі навіть ладна заспівати з цього приводу. Зірка фільмів «Восьма миля» та «Місто гріхів» щойно заручилася зі своїм бой-френдом Джо Макалусо. Зі своїм обранцем вона познайомилася під час роботи в 2004 році над фільмом «Маленька чорна книжка»: Мерфі зіграла в ньому головну роль, а заодно й накинула оком на Макалусо, який був асистентом продюсера. Молоді люди сподобалися одне одному, майже два роки зустрічалися і от нарешті вирішили узаконити свої стосунки.

Клепати зірок нині легко. Он скільки шоу всіляких на телебаченні розвелося: телевізійні «фабрики» клонують співочу братію в геометричній прогресії. Щоправда, згасають ці зірки ще швидше, ніж запалюються. Хіба що справді трапиться якийсь «діамант», один на сотню, котрий втримається на плаву і цим самим потішить самолюбство людей, які створюють подібні проекти.

Американська академія кіно оголосила список номінантів на цьогорічні «оскари». Не є несподіванкою, що найбільше номінацій — вісім (включно з трьома головними: фільм, режисура, актор) — здобула стрічка режисера Енга Лі «Горбата гора», яка вже встигла зібрати найбільше «золотих глобусів» та інших високих відзнак різних організацій та фахових об'єднань кінематографістів і критиків. Схоже, що консервативну Америку не дратує «геївське» забарвлення фільму про більш ніж тісну дружбу двох ковбоїв.