Вчора в Москві о 5.45 ранку за місцевим часом сталася руйнація приміщення Бауманського (Басма-нного) ринку, який розташований за адресою: Бауманська вулиця, 47/1, повідомила агенція «Інтерфакс». Площа даху, який обвалився по всьому периметру, становить більше двох тисяч квадратних метрів. Рятувальні та пожежні служби, які негайно прибули на місце катастрофи, виключили можливість терористичного замаху. «За попередньою версією, причиною того, що сталося, став сильний снігопад», — заявив «Інтерфаксу» представник МНС Росії.

Кілька років тому, поспішаючи на інтерв'ю до Едуарда Митницького, художнього керівника Театру драми і комедії, я страшенно переживала, що місця на касеті залишилося десь хвилин на сорок, а добра половина плівки була зайнята нерозшифрованим інтерв'ю iз зіркою естради. Натискала кнопку диктофона, пам'ятаючи про дефіцит плівки та про нестерпний характер небожителя естрадного Олімпу, зустрічі з яким я шукала ледь не три місяці і якому вже завтра обіцяла скинути матеріал на погодження. За дві години, прощаючись з Едуардом Марковичем, я шкодувала лише про те, що багато чого цікавого так і залишиться поза газетною площею, яка не здатна розтягуватися хоча б до журнальних обсягів. Факт благополучно затертого інтерв'ю зірки пройшов повз мою увагу... А нещодавно чомусь нестерпно захотілося поговорити з Едуардом Марковичем знову. Натиснути на таймері життя кнопку «стоп» і дозволити собі розкіш спілкування з розумною, талановитою, безтямно закоханою у свою справу людиною, будівником Театру і творцем Театру.

«Україна — це надзвичайна країна з великою нацією, східноєвропейський «парник» для прекрасних жінок, де народжуються красуні, від вроди яких шаленіє світ». Приємно читати такі слова про нашу Батьківщину, еге ж? Особливо якщо надруковані вони в солідних американських виданнях, читачі яких ще кілька років тому про Україну й не чули. Однак це було раніше. Тепер у Новому світі про нашу «надзвичайну країну» знають більше. Звісно, цьому посприяли й Помаранчева революція, і новий Президент, якого, на відміну від його попередника, приймають на ура... Але це — для тих людей, які бодай трохи цікавляться міжнародною політикою. Ті ж, чиє найулюбленіше чтиво — колонки світської хроніки й жіночі/чоловічі журнали, про Україну дізнаються завдяки іншим нашим співвітчизникам. Таким, як блискуча топ-модель і одна з найпрекрасніших жінок світу Дарія Вербова.

Особливості національного балотування давно відомі: претенденти в ході виборчої гонитви дуже нагадують павуків у банці. Тобто вставити палицю в колеса конкурента і відібрати у нього бодай дещицю голосів — діло святе. Проте іноді трапляються випадки, коли один із кандидатів тільки додає рейтингу своїм затятим суперникам. Саме у такій ситуації, схоже, опинилися відразу 13 претендентів на посаду міського голови Донецька, у яких різко побільшало шансів на перемогу після того, як у боротьбу за крісло «мера» втрутився ще один кандидат.

У Хмельницькому національному університеті за участі високопосадовців оборонного відомства та іноземних дипломатів презентовано Трастовий фонд програми НАТО «Партнерство заради миру». Запрацював проект на базі вузівського центру перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців. Ідеться про офіцерів української армії, звільнених у запас, або ж тих, яких ця невесела процедура очікує найближчим часом. Доречно зазначити, що в недалекому минулому Хмельниччина була наймілітаризованішою областю в колишньому Союзі. Тут зосереджувався найбільший арсенал ядерних боєголовок, а кожен десятий житель міста над Південним Бугом, образно кажучи, носив погони.

Детальну екологічну «ревізію» вирішив влаштувати комбінат «Запоріжсталь». Для цього підприємство запросило дніпропетровських фахівців із ТОВ «Центр екологічного аудиту і чистих технологій», які вже розпочали відповідну роботу на комбінаті. Дніпропетровські експерти мають досвід проведення екологічного аудиту на металургійних підприємствах країни. Зокрема, саме вони готували відповідний висновок по ВАТ «Криворіжсталь» під час його підготовки до продажу.

Після наукової сесії загальних зборів НАН України «Проблеми розвитку енергетики», яка відбулася в останні дні минулого року, в розпал газового конфлікту, науковці повернулися до теми енергозбереження в середині лютого. Днями в Інституті технічної теплофізики відбулося виїзне засідання прес-клубу НАНУ та Національної та Київської спілок журналістів. Скориставшись цією нагодою, науковці представили тут понад сто інноваційних розробок в галузі енергетики, створених в академічних інститутах. Це при тому, що близько двохсот своїх пропозицій вже передано до Кабінету Міністрів. Більшість розробок спрямовано на заміщення природного газу іншими видами палива. Ці новітні технології можна починати втілювати на наших підприємствах уже тепер, тому що подані розробки пройшли сертифікацію й атестацію і через рік-два окупляться.

У час найбільшого шалу газового протистояння, в останній день минулого року Президент підписав указ про створення Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Через півтора місяця Кабмін своєю постановою призначив головою цього центрального органу виконавчої влади Євгена Сухіна. Незадовго до того на прохання «УМ» ситуацію, що склалася у цій сфері, прокоментував державний експерт із питань енергетичної безпеки при РНБО, екс-голова Держкомітету з енергозбереження Юрій Шульга.

У рамках програми ООН iз деколонізації світу минулого тижня в єдиній колонії Нової Зеландії — Токелау відбувся референдум про проголошення незалежності. Справа незалежності Токелау настільки важлива для ООН, що ця міжнародна організація надіслала на острівний референдум аж чотирьох своїх спостерігачів. Утім вона ще важливіша для мешканців цих загублених в океані острiвців. Хоча частина з них не переймається своїм колоніальним статусом, оскільки цілком добре живе під новозеландським «колоніальним гнітом» та користується всіма правами громадян Нової Зеландії. Молодь iз Токелау виїздить на навчання до Нової Зеландії і Самоаю, де і залишається жити та працювати. На цей час токелауанська діаспора становить 14 тисяч осіб.

Роман Франчук — так звуть лікаря, який майже цілий рік опікувався здоров'ям учасників десятої української експедиції до «шостого континенту». І хоча сам фахівець дуже скромно оцінює свої заслуги, варто зауважити, що від його знань та вправності залежало здоров'я не лише «своїх» зимівників і сезонних вчених, а й іноземних туристів та науковців, які час від часу заходили на станцію в пошуках медичної допомоги. «УМ» давно збиралася порозпитувати пана Франчука про нюанси полярної практики, але нагода випала тільки минулого тижня, коли лікар разом з іншими зимівниками повернувся зі станції «Академік Вернадський» до України і зустрівся з журналістами, друзями й колегами — учасниками попередніх експедицій.