На вчорашній прес-конференції Віктор Ющенко, відповідаючи на питання журналістів, влаштував заочний прочухан керівникові «Нафтогазу» Олексію Івченку. Річ у тім, що його відомство нещодавно придбало супердорогий автомобіль: «Мерседес» S-500 із масажними кріслами, холодильником, DVD-програвачем та купою інших «прибамбасів» коштує більше мільйона гривень. Мало того, що це занадто великі «представницькі» витрати як для державного відомства, так варто ще й зауважити, що «Нафтогаз України» після підписання газових угод із Росією перебуває не в найкращому фінансовому стані.

За рік із хвостиком керування Донеччиною Вадима Чупруна «звільняли» з посади багато разів. Більше свого часу «йшли» тільки його попередника Віктора Януковича, який, попри всі розмови про відставку, просидів у керівному кріслі ОДА цілу п'ятирічку. Утім подібний стаж Чупруну вже не загрожує — в ході засідання Кабміну стало відомо про написану ним заяву на звільнення.

Склад майбутнього парламенту суттєво оновиться. В ньому буде значно більше «дебютантів», аніж тих осіб, які зараз доношують у своїх кишенях депутатські посвідчення IV скликання. До наступної Верховної Ради переобралася лише третина чинних нардепів — 167, хоча бажаючих було значно більше. Якщо взяти у процентному відношеннi, то склад парламенту «провітриться» на 62,89 відсотка. Ступінь оновлення Верховної Ради є навіть більшим, ніж у 2002 році: тоді в українському «конгресі» засіло 181 переобраних нардепів.

Навіть вибори не змогли притлумити інтерес публіки до судового процесу над колишнім співробітником міліції В'ячеславом Синенком, що триває в Донецьку. Екс-правоохоронця, зокрема, звинувачують в організації вибуху на стадіоні «Шахтар», який у 1995 році забрав життя президента місцевого футбольного клубу Ахатя Брагіна. Вже на першому засіданні обласного апеляційного суду, як повідомляла «УМ», відповідач зробив сенсаційну заяву, звинувативши у замаху на своє життя відомого підприємця, одного з лiдерiв Партії регіонів Ріната Ахметова. Пізніше Синенко почав стверджувати також, що «ліквідацію» Брагіна провели зовсім не ті люди, яких офіційно названо винними (а декого навіть засуджено) за той кривавий злочин.
Але й надалі сюрпризи від нинішнього майора донецької міліції не скінчилися. У судовій залі Синенко заявляє: відомий журналіст Ігор Александров заїжджав до нього в лікарню влітку 1998 року, коли звільнений iз правоохоронних органiв оперативник потрапив у центрі міста під автоматні черги кілерів. Мовляв, розуміючи, що з лікарняної палати, у разі повторення спроби замовного вбивства, йому пряма дорога до моргу, Синенко передав оглядачу незалежного телеканалу незаперечні докази зрощення донецької влади з найбрутальнішими представниками місцевої кримінальної «братви». Саме ці матеріали Александров нібито планував використати в підсумковій програмі свого циклу викривальних репортажів, та не встиг.

За прогнозами пекарів, хліб може подорожчати до кінця квітня. Причини різні, серед них — імовірний дефіцит зерна в Україні. В Міністерстві аграрної політики кажуть, що держава має запас 3 млн. тонн зерна, не уточнюючи, скільки з нього — четвертого класу, що не годиться для випікання хліба.

Національне географічне товариство США презентувало тиждень тому у Вашингтоні перший сучасний переклад античного Євангелія від Іуди. Вчені не піддають сумнівам ідентичність цього сенсаційного історичного документа невідомого автора. Доля цього твору, написаного на 13 сувоях пергаменту, є так само незвичною, як і його зміст. Коптський рукопис приблизно 1700 років пролежав у єгипетській печері, а коли був знайдений тридцять із лишком років тому, то кілька разів перепродувався колекціонерам старожитностей, губився та викрадався. Але головна сенсаційність представленого минулого четверга апокрифа (релігійного твору, який церква не визнає канонічним) полягає у ствердженні, що Іуда Іскаріот не зрадив Ісуса Христоса. Навпаки, він був його найвідданішим учнем та єдиним із усіх апостолів, хто до кінця зрозумів місію Спасителя. Ісус сам наказав Іуді видати його римлянам, щоб пройти свій терновий шлях і виконати волю Божу.

Щоправда, є глуха підозра, ніби ця активність — упродовж березня у прокаті з'явилося, за безпрецедентно гучної реклами, одразу кілька нових стрічок вітчизняного виробництва — пояснюється тим, що фільми молодих кінематографістів несли в собі запас політичної реклами. Відтак ті, хто спонсорував продукування стрічок, виявляли зацікавленість не стільки в кіно, скільки в тому, аби в глядацькому залі виникали чіткі симпатії до певних політичних сил. Втім давайте говорити предметніше і з цією метою проглянемо деякі складові кінематографічного життя.

Космос — хоч і дорога галузь науки, але дуже перспективна. Для України вона є і, сподіваємося, буде й надалі візитною карткою у світі. Для песимістів, які вважають, що після розвалу СРСР розвалилася й українська наукова космічна база, скажемо — наші фахівці ще здатні здивувати світ здобутками, розробками й заявити про себе. Для оптимістично налаштованих зазначимо: роботи в цій галузі, звісно, дуже багато. Є в чому наводити лад, є що відроджувати й активно фінансувати. Але наші науковці вже сьогодні задніх не пасуть, про що свідчать результати роботи. «Серед здобутків — це й статистика пусків різних ракетоносіїв, — розповідає Олег Федоров, начальник управління космічних програм і наукових досліджень Національного космічного агентства. — Усього за минулий рік у світі здійснено 55 пусків. П'ять із них зробили ракетоносії українського виробництва «Зеніт — 3SL» та «Дніпро». Основне їх призначення — виведення на орбіту супутників зв'язку. Цього року ми теж сподіваємося на не меншу кількість пусків, бо українські ракети-носії себе добре зарекомендували на ринку. І ми вийшли на стабільний графік запусків».

Так уже традиційно склалося: чимало хорошого, видатного й загальновизнаного у світі створив радянський народ. Не українці чи білоруси, не вірмени чи грузини — або «видатні російські», або «радянські» вчені. Ми й досі забуваємо, що всі «радянські діячі» мали свою батьківщину й «конкретну» національність, чимало з них народилося і працювало в Україні, вони прославили нашу державу. Українські фахівці чимало зробили, зокрема і для космічної галузі. Отож кілька фактів із космічних досягнень і внесків наших земляків.