Куди йде «Караван»?
Матеріал під назвою «А «Караван» іде...», надрукований в «УМ» у п'ятницю, викликав значний резонанс у вітчизняному політикумі. Нагадаємо, в ньому йшлося про зустріч Петра Порошенка і Юлії Тимошенко, яка відбулася в ресторані узбецької кухні на Кловському узвозі й була присвячена обговоренню розподілу посад у рамках новостворюваної частини. В другій частині статті містився перелік кадрових побажань блоку «Наша Україна» у межах парламенту, й не тільки його.
З Прем'єром визначилися
Прем'єр-міністром Криму, найімовірніше, стане Віктор Плакіда — директор Кримської електроенергетичної системи ДП НЕК «Укренерго». Його кандидатуру було погоджено і кримськими політичними елітами, і Президентом Віктором Ющенком. Передостанні крапки над «і» розставила вчорашня зустріч глави держави зі спікером кримського парламенту Анатолієм Грищенком та самим Плакідою. Останню крапку ж поставить Верховна Рада півострова: саме вона за погодженням із Президентом обирає керівника тамтешнього уряду.
Левкова партія
НОВИНИ ПЛЮС
Графіки-трафіки
Нарешті в Європі заговорили про членство нашої країни у Світовій організації торгівлі як про подію, яка ось-ось гряде. Минулого тижня у британській столиці під час триденного інвестиційного саміту керівник робочої групи зі вступу України до СОТ Сержіо Маркі висловив своє бачення поступу нашої країни на шляху до цієї організації. Він закликав нашу країну подвоїти зусилля для отримання членства і підтвердив, що ми перебуваємо на завершальному етапі цього шляху.
Довіра — основа банківської справи
Для українців проблема, де зберігати чи позичати гроші, завжди була актуальною. А після багатьох гучних фінансових пірамід більшість із нас довіряє свої грошові заощадження лише перевіреним і надійним банкам. Одним із них є Акціонерний банк «Київська Русь». Десять років успішної роботи на нестабільному фінансовому ринку України — це очевидне свідчення високої репутації та надійності банку. АБ «Київська Русь» — універсальний банк міжрегіонального значення. За 10-річний період роботи банк відкрив 53 структурні одиниці на території України і надалі планує розширювати свою «географію».
Війна за правилами
У мене від раку підшлункової залози помер дідусь. Я, хоч і була малою, добре пам'ятаю, як за кілька місяців змарнів цей кремезний чоловік, як нишком плакала моя мама, готуючи йому дієтичний супчик. Як він, стогнучи від нестерпного болю, сидів на лавці під вишнями, відмовляючись повернутися до лікарняної палати, бо там пахло смертю. Як лікарі розводили руками, а дідусь, незважаючи на невтішні прогнози, до останнього вірив, що одужає. І зміг би, напевно, якби медики раніше поставили правильний діагноз і вчасно почали лікування. На жаль, лікарі зрозуміли причини дідусевого нездужання надто пізно — на такій стадії раку його могло б урятувати лише диво. Дива не сталося...
Поперед батька в пекло?
Бернард Шоу влучно зауважив, що цигарка — це бікфордів шнур, на одному кінці якого — вогник, а на іншому — дурник... Напевно, мало хто погодиться їсти досить «доступні» поганки або мухомори — люди знають, що ці гриби смертельно небезпечні. Майже ніхто з нас не наважиться взяти в руки гадюку або викупатися в басейні з акулами чи крокодилами. З доброї волі досить складно випити склянку технічного спирту чи розчинника... Іншими словами, навколо нас є чимало небезпечних речей, але ми тримаємося від них подалі. Парадокс у тім, що про шкоду паління й алкоголю також усім відомо — онкологи та кардіологи, гінекологи й терапевти кричать про це на кожному кроці, але більшість людей тільки відмахуються від попереджень лікарів, наче від набридливої мухи, і витягують із пачки чергову сигарету... І не тільки сільський тракторист, який, може, і не в курсі, що означає слово «онкологія», а цілком обізнані в проблематиці люди: журналісти, письменники, вчені, лікарі... Питання — чому?
Федірко і Дереш — брати во «Хресті»
Про цю безпрецедентну знахідку «УМ» писала на початку цього року, подаючи розмову з паном Анатолем. Художник детально розповідав про свою знахідку — невиразний пейзаж на металевому квадраті 62 на 62 сантиметри, який любовно і дбайливо приховував незнану роботу славетного супрематиста київського походження. Три щонайсерйозніші експертизи, проведені фахівцями з Німеччини, Голландії та Америки, підтвердили, що маємо справу з оригіналом. Після чого Федірко, попри вмовляння друзів-експертів, продати картину за кордон, супроводжуваний здивованими поглядами прагматичної іноземної громадськості, повернув її в Україну і загорівся бажанням представляти на наступному венеціанському бієнале. До речі, експерти «Сотбіс» початково оцінюють роботу в десять мільйонів євро. Тож Федірко як істинний колекціонер «багатіє думкою» від усвідомлення, що він нині єдиний легітимний власник Малевичевого твору.