Про незвичайне затримання повідомила прес-служба Управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області. У суботу Віталій Максимов повертався з міської толоки в пасажирському автобусі.

Під час засідання Ради міністрів закордонних справ держав-учасниць СНД, на якому особливе питання має приділятися гуманітарній співпраці в рамках Співдружності, українська сторона планує ініціювати обговорення економічних питань. Зокрема, що стосуються кроків окремих країн-членів (читай Росії. — Авт.) щодо своїх партнерів по СНД, які робляться «без попередження, і які не відповідають міжнародним торговельним правилам та стандартам». Адже такі дії, як натякають українські дипломати, вкотре доводять подальші сумні перспективи існування Співдружності. «Це (такі кроки. — Авт.) не може з нашого боку сприйматися як позитивний сигнал щодо подальшого співробітництва в рамках СНД», — говорить у відповідь на запитання «УМ» речник МЗС Василь Філіпчук.

Україна взяла позику у Світового банку в 86,587 мільйона доларів США на проект «Рівний доступ до якісної освіти», який стартував цього року. Крім того, з держбюджету буде виділено 9, 673 млн. доларів США. Ці гроші буде спрямовано на три основні завдання.

Позавчора в Нью-Йорку були названі цьогорічні лауреати Пулітцерівської премії, яка є відповідником кінематографічного «Оскара» в галузі журналістики. Пулітцерівські нагороди, засновані американським журналістом Джозефом Пулітцером, вручаються з 1917 року. Преміями відзначено дві газети з регіонів над Мексиканською затокою, які минулого року були знищені ураганом Катріна, але ці газетні видання продовжували виходити навіть в умовах природного катаклізму. Йдеться про газети «Таймс-Пікойні» з Нового Орлеану та «Сан Геральд» з міста Білоксі, штат Міссісіпі, які отримали грошові додатки до премії в сумі 10 тисяч доларів. Перше з видань інформувало населення про останні події з регіонів катастрофи, можливі способи виживання й порятунку від стихії навіть тоді, коли редакційні приміщення вже були затоплені водою.

Сьогодні блок «Наша Україна» оприлюднить свою позицію щодо майбутньої парламентсько-урядової коаліції. Якщо конкретно, то з приводу протоколу, який минулого тижня підписали Юлія Тимошенко, Роман Безсмертний і Олександр Мороз. Його скріплення, здавалося б, наблизило «помаранчевих» до формування поствиборчої коаліції. Далебі: наступного ж дня в «нашоукраїнців» з'явилися претензії до шостого пункту протоколу, який, з-поміж іншого, дозволяє тій силі, що набрала найбільшу кількість голосів, пропонувати свою кандидатуру (читай — Тимошенко) на пост Прем'єра.

Напередодні на зустрічі з представниками Американської торговельної палати в Україні Юлія Тимошенко заявила, що готова відмовитися від президентських амбіцій на виборах 2009 року заради об'єднання «помаранчевої команди».

Останні два дні наріжним каменем суперечки між сторонами позивачів i відповідачів у Вищому адміністративному суді стала форма документа з результатами парламентських виборів. Головним аргументом Вітренко i К0 є те, що Центрвиборчком порушив закон, оформивши результати голосування у формі протоколу, а не постанови. Бо цей клятий протокол аутсайдерам просто неможливо оскаржити у суді. А от постанова ЦВК була б їм «до смаку» — судися скільки завгодно. ЦВК, звісно, ці закиди невдах відкидає i заперечує будь-які процедурні порушення зі свого боку.

Про перипетії протистояння між Президентом Віктором Ющенком та донецькою рекламною компанією «Плазма», мабуть, пора знімати серіал. Тим більше що до хепі-енду тут ще далеко. Підтвердженням цьому стала й чергова «серія» непростих відносин — Апеляційний суд Донецької області відреагував на скаргу «Плазми» і скасував рішення Ворошилівського районного суду міста за позовом Віктора Ющенка про відшкодування із рекламної фірми моральних збитків.

В Україні закрито 5 базових вищих навчальних закладів та 121 філію ВНЗ. Причина — низький рівень освітніх послуг, які надавали ці навчальні заклади. Перевіряючі оцінювали рівень матеріально-технічного забезпечення (наприклад, філії деяких ВНЗ навіть не мали сталих приміщень, в інших — критично не вистачало підручників, не було бібліотеки та виходу в інтернет), рівень підготовки викладацького складу та рівень знань студентів, який визначали з допомогою тестів. З'ясувалося, що найнижчим був рівень освіти у новостворених комерційних ВНЗ, де за гроші «швиденько вчили» і видавали дипломи престижних на сьогодні спеціальностей.