Останні два дні наріжним каменем суперечки між сторонами позивачів i відповідачів у Вищому адміністративному суді стала форма документа з результатами парламентських виборів. Головним аргументом Вітренко i К0 є те, що Центрвиборчком порушив закон, оформивши результати голосування у формі протоколу, а не постанови. Бо цей клятий протокол аутсайдерам просто неможливо оскаржити у суді. А от постанова ЦВК була б їм «до смаку» — судися скільки завгодно. ЦВК, звісно, ці закиди невдах відкидає i заперечує будь-які процедурні порушення зі свого боку.

Про перипетії протистояння між Президентом Віктором Ющенком та донецькою рекламною компанією «Плазма», мабуть, пора знімати серіал. Тим більше що до хепі-енду тут ще далеко. Підтвердженням цьому стала й чергова «серія» непростих відносин — Апеляційний суд Донецької області відреагував на скаргу «Плазми» і скасував рішення Ворошилівського районного суду міста за позовом Віктора Ющенка про відшкодування із рекламної фірми моральних збитків.

В Україні закрито 5 базових вищих навчальних закладів та 121 філію ВНЗ. Причина — низький рівень освітніх послуг, які надавали ці навчальні заклади. Перевіряючі оцінювали рівень матеріально-технічного забезпечення (наприклад, філії деяких ВНЗ навіть не мали сталих приміщень, в інших — критично не вистачало підручників, не було бібліотеки та виходу в інтернет), рівень підготовки викладацького складу та рівень знань студентів, який визначали з допомогою тестів. З'ясувалося, що найнижчим був рівень освіти у новостворених комерційних ВНЗ, де за гроші «швиденько вчили» і видавали дипломи престижних на сьогодні спеціальностей.

Куди не поглянь — скрізь, як оті гриби після дощу, з'являються різноманітні університети, які навіть і акредитації можуть не мати, проте кожного року наполегливо випускають тисячі «кваліфікованих» працівників.

У Києві відбувся Другий міжнародний фестиваль документального кіно «Контакт», заснований у пам'ять про Ларису Роднянську — засновника і незмінного керівника кіностудії «Контакт». А ще задля реалізації потреби у творенні майданчика для діалогу документалістів різних країн. Бо ж очевидними є кризові явища в неігровому кіно — не тільки у нас. Тож вдруге зібралися кінематографісти, вдруге запросили глядачів. І — поїхали...

Народ у нас так полюбляє інтригу, що радіє понеділковій сенсації на НСК «Олімпійський» незалежно від своєї «клубної» приналежності. Насправді ж у рік чемпіонату світу загострення «золотої лихоманки» в чемпіонаті України може означати ще й його продовження на тиждень — для проведення «золотого матчу» між «Динамо» й «Шахтарем» у разі рівності очок. У зв'язку з цим головна команда країни може втратити дорогоцінний час для підготовки до дебюту на «мундіалі».

Спортивний танець здобуває в Україні все більшу популярність — зараз уже фактично немає жодного міста, де не було б секцій танцювального спорту. У Києві нараховується приблизно 70—80 клубів спортивного танцю, утім, це не так і багато, якщо зважити на те, що, скажімо, ця цифра перевищує 400—500. Водночас велика проблема українського танцювального спорту — розрізненість і навіть взаємопоборювання клубів та тренерів. «У нас дуже багато всеукраїнських і регіональних танцювальних організацій, але при цьому не вироблені єдині правила для змагань. Кожна організація представляє саму себе, і спроби створити єдину повноважну національну структуру закінчуються невдачами», — говорить Владислав Пігулевський, президент Ліги танцю України, однієї з багатьох таких організацій.

У неділю в Запорізькому палаці спорту «Юність» завершився відбірковий турнір чотирьох молодіжних збірних віком до 20 років, які змагалися за єдину путівку до фінальної частини чемпіонату Європи.