Якби Джонні Депп мешкав у Києві, то бюджет української столиці вже давно б вичерпався. Адже голлівудський красень, на відміну від абсолютної більшості киян, має не лише права на власне помешкання і нормальне в ньому життя, а й гроші на адвокатів, щоб ці права захищати. Тому Депп, щойно довідавшись, що влада Західного Голлівуду дала дозвіл на будівництво великого торговельного центру просто навпроти вікон його будинку, одразу заявив, що подає на муніципалітет до суду.

Останнім часом стало модним привертати увагу до серйозних проблем вельми кумедними способами. Зокрема, люди в різних куточках світу беруть участь у боротьбі з раком молочної залози, конструюючи довжелезні вервечки з бюстгальтерів.

Мужикам на замітку: якщо в 55 років змінити стать, можна піти на пенсію на 5 років раніше.

Лише півроку знадобилося Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України, щоб розв'язати втаємничений клубок людської долі під грифом «секретно», який родині загиблого в останні дні Великої Вітчизняної Михайла Василишина не вдавалося розв'язати дуже довго. Понад два десятиліття Марія та Василь Федіви — старша донька і зять героя намагалися довести, що Указ Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року про присвоєння звання Героя Радянського Союзу стосується їхнього батька, а не його однофамільця. Відновити історичну справедливість не змогли ні численні публікації місцевої преси Івано-Франківщини, починаючи з 80-х років, ні жоден з судів загальної юрисдикції. Але крапку в багаторічних поневіряннях подружжя Федів по судах, військкоматах та архівах днями особисто поставив Президент Віктор Ющенко. 3 травня 2006 року, напередодні відзначення 61-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, глава держави підписав Указ про присвоєння Михайлу Василишину звання Героя України. А почалася розв'язка з публікації в «Україні молодій» восени минулого року.

Ігор Юхновський був радянським солдатом, але комуністом не став. Він називає Другу світову дурною війною, але і йому довелося у ній брати участь. Ігор Рафаїлович був на фронті мінером. Він згадує, що, потрапивши до війська, ще навіть не вмів стріляти й злякався першого бою. Нині ж Ігор Юхновський — голова Всеукраїнського об'єднання ветеранів. «Ми є символом примирення старшого покоління», — каже він і сподівається, що вже найближчим часом бійців УПА офіційно визнають борцями за Україну.

Автор цих рядків належить, либонь, уже до другого повоєнного покоління, з'явленого на світ Божий у розпал хрущовської «відлиги». А проте війна й для цього покоління залишалася центральною темою. Мої однолітки виховувалися на книжках і фільмах про війну, завмерши, слухали розповіді колишніх фронтовиків (тоді ще часто сорокарічних), гралися у «наших» і «німців». І вже тоді, по несповна двадцяти роках після перемоги, виразно існували різні правди однієї війни.

Учора Президент Віктор Ющенко зустрічався з лідерами «помаранчевих» сил, які подолали на виборах 3-відсотковий бар'єр. Глава держави розмовляв з політиками про поствиборчий період, зокрема про формування правлячої коаліції.

В Україні виношують ще одну коаліцію — «антипарламентську». І її «пологи» обіцяють найближчим часом, тобто ще до того, як домовляться щасливі власники мандатів Верховної Ради. Потенційні учасники позапарламентського фронту — активні борці з «фальсифікаціями» результатів виборів.
Ініціативу з оголошенням про нову політичну коаліцію цього тижня взяла на себе лідерка списку Народно-демократичної партії Людмила Супрун. У середу вона повідомила пресі, що меморандум про створення коаліції вже підписали лідери 43 політичних сил. За словами Супрун, разом ці партії відстоюватимуть права територіальних громад бути обраними до парламенту.
Утім хоча меморандум уже нібито підписаний, чільна представниця НДП чомусь не хоче називати ті сили, які увійдуть до коаліції. Каже, що ще тривають переговори. Тобто, за такої логіки, партії за коаліцію підписувалися, а подумати, чи воно їм треба, вирішили пізніше.
Наразі можна зрозуміти, що, крім НДП, серед активних апологетів об'єднання поза стінами ВР виступає такий собі Сергій Крижанівський — невідомий у політичних колах голова Ліберально-демократичної партії патріотів України, яка навіть не брала участі у виборах. Він уже розіслав у ЗМІ факси як «голова коаліції політичних сил України «За диктатуру закону».

Цього року Ватикан відзначає кілька 500-річних ювілеїв: перебудови собору Святого Петра до того вигляду, яким ми його знаємо зараз, створення Ватиканського музею та початку служби Швейцарської гвардії.

Метою новоствореного телепродукту є спроба у популярній формі розповісти про головні історичні події України ХХ сторіччя. У програмі активно використовуються відеосюжети на основі архівних матеріалів НТКУ, Державного кіно-, фотоархіву та спеціальних архівів інших державних установ. Теми кожного випуску визначаються відповідно до важливих дат наступного тижня. Охрімович як ніхто інший вписується у роль ведучого програми про суперечливу історію нашого народу. Андрієві аж ніяк не властиве фарисейство і «танці під чужу скрипку». Охрімович переконаний, що словосполучення «говорящая голова» могло народитися лише у постсовєтських головах. Якщо робити продукт без кольору, запаху та смаку, навіщо здалися ведучі? Можна просто намалювати мультик і озвучити його за кадром.
Тож нині колишній популярний і таки харизматичний голос радіо «Свобода», а тепер ведучий Першого каналу Андрій Охрімович (у колі літературно-журналістської братії просто Охрім) розповість читачам «УМ» про плани на наступну програму, про власне бачення журналістики, а також — дещицю болючо-особистого.