Під час ракетного обстрілу бойовиками «Хезболли» ізраїльського міста Нагарія загинув 37-річний український громадянин Андрій Зелінський. Він жив з родиною у цьому місті. Одразу після початку бомбардування Зелінський відвів дружину та доньку в бомбосховище. Коли він побіг додому за ковдрою, ракета влучила у його будинок.
Ернест Хемiнгуей написав повість «Старий і море», присвячену самовідданості літнього чоловіка при боротьбі зі стихією. Про легендарного ж хранителя львівських скарбів, вісімдесятирічного Бориса Возницького можна сказати «Старий і вічність» — він також бореться зі стихією; колись «виловлював» iз небуття ікони, зараз прагне їх зберегти. Саме йому вдається зупинити ерозію культурних пам'яток Галичини. Попри вік, попри тотальну фінансову негоду, попри завжди несприятливі для мистецтва часи, саме йому вдалося зібрати докупи і зберегти «Криворіжсталь» української культури — Львівську галерею мистецтв. Її вартість — шiсть мільярдів доларів. Навколо неї товчуться цинічні натовпи спекулянтів антикваріатом, намагаючись «розкрутити» когось iз персоналу на злочин.
Зараз він, вісімдесятирічний Дон Кіхот, наважився оголосити війну освинілим санчопансам, котрі за «портфелик з донецькими грішми» готові якнайшвидше продати навіть казкові мрії українських дітей — декілька замків...
Його проекти схожі на виклики. Вони дивують, захоплюють, дехто дивиться на них очима, подібними на знаки запитання. Але всім цікаво, окрім маститих володарів пензлів. Їх заздрісна «дрож пронімає» від підвищеного інтересу мас-медіа до молодого, вдатного на несподівані ідеї колеги. Маститих теж можна зрозуміти: хлопець побожно не завмирає перед полотнами патріархів, не просить у них милостивої поради, зате часто «вибухає» непрогнозованими мистецькими витворами, на які журналісти кидаються, як піраньї.
Ну хто б із солідних малярів додумався написати картину-прогноз під назвою «Вручення Нобелівської премії Віктору Ющенку» із точним зображенням представників шведської королівської родини та завсідників церемоніалу нагородження лауреатів. Останній штрих Роман додав до неї тоді, коли діючий Президент України ще й не номінувався на премію за просування демократії в Україні. Після того ж як відзнака імені Нобеля оминула Віктора Андрійовича, чиновники бояться картини як шаманського наврочення. Проте автор не впадає у покаянний транс. Він продовжує допікати консерваторам — до цьогорічного Дня молоді виставив картину «Палітра Станіславова», на якій, окрім визначних архітектурних пам'яток та особливостей життя обласного центру Прикарпаття, знайшов місце і для найвідоміших івано-франківських бомжів.
Однак його нетрадиційну творчість не можна сприймати лише як характерні для задерикуватої молодості арт-витівки чи недоступний для вікторіанських смаків ультра-модерн. Роман справляє стійке враження митця-інтелектуала, який хоче дивувати світ масштабними за сюжетами і розмірами полотнами.
Нині його творча передова пролягає через одну з ремонтних майстерень Богородчанської сільгосптехніки, де на час творення «Хроніки України» навіть перестали лагодити трактори та вантажівки. Коли Романа навідує натхнення, він сідає за кермо «дев'ятки» і з Івано-Франківська їде в орендовану за 200 гривень на місяць (відтепер — удвічі більше) ангарного типу робітню. По дорозі в райцентр Богородчани й розпочалася наша розмова.
«Ефект Кайлі» — так лікарі назвали відродження у мільйонів жінок, хворих на рак молочної залози, бажання боротися зі своєю хворобою. Саме вона, Кайлі Міноуг — світова поп-зірка і секс-символ, уже тим, що потрапила в таку саму халепу, як і «звичайні» жертви злоякісних пухлин, підштовхнула своїх подруг по нещастю до рішучих дій.
Через місяць після того, як їй поставили страшний діагноз, Кайлі сказала: «Можливо, моя хвороба була потрібна для того, аби дати надію іншим жінкам, які зіштовхнулися з цим лихом і розпачливо опустили руки. І для того, щоб попередити всіх інших: обов'язково раз на півроку перевіряйтеся у лікаря. Адже що раніше виявлено рак, то більше шансів побороти його раз і назавжди!». Після цього медики констатували наплив пацієнток, які раніше нехтували профілактичними медоглядами. Завдяки Кайлі багатьом жінкам справді вдалося «впіймати» ракову пухлину ще на тій стадії, коли її можна вилікувати. І те, що Міноуг не здалася й поборола свою біду, допомогло їм також не впасти у відчай.
Самій співачці поставили діагноз у травні 2005 року. У Кайлі виявилася перша стадія, й операцію зробили вже через день після того, як зірка довідалася про хворобу. І хоча післяопераційне лікування було болючим і виснажливим (було таке, що Міноуг важила лише 38 кг), тепер австралійську знаменитість можна назвати повністю здоровою. Вона потроху повертається до репетицій і нормального життя.
А про те, як це — почути вирок із вуст лікаря, усвідомити, що в тебе рак, проходити хіміотерапію, спостерігати, як повністю випадає твоє розкішне волосся, — Кайлі Міноуг розповіла у своєму першому «післяраковому» інтерв'ю британському телеканалу Sky One. Ця розмова з'явилася в ефірі 16 липня, її можна переглянути в інтернеті за адресою: www.skyone.co.uk/showbiz/kylie. Зірка була дуже щирою, відчутно хвилювалася; нерідко на її очах блищали сльози.
Іван ПОЛТАВЕЦЬ, незалежний експерт:
ЄС і Росія визначають, наскільки надійними є партнери на ринку газу. Там висловлюють побоювання, що Україна становить один із ризиків у системі енергопостачання Європейського Союзу. Від того, як пройдуть українсько-російські газові переговори залежатиме імідж нашої країни як надійного транзитера. Сумніви європейських учасників ринку грунтуються на тому, що в Україні, по-перше, немає світових цін на енергоносії, а отже, існує ризик зловживання транзитними потоками у разі шокового підвищення цін.
Олександра Йосиповича Рубаху, нині вже 56-річного, в судах можна зустріти часто і з найрізноманітніших приводів. Хоча працює він усього-на-всього провідним інженером інституту «Дніпростальконструкція». Правозахисна ж діяльність для нього швидше хобі, яке, однак, приносить Олександру Йосиповичу значно більші дивіденди, аніж основна робота. Ще б пак — за минулий рік чоловік отримав моральних збитків на суму 31 тисяча гривень. За що? Та за будь-що. Більшість пересічних громадян у таких випадках навіть думки не допустили б, аби з когось грошенят «скачати». Але тільки не Рубаха...
Напруженими стосунками із сусідами у нашому суспільстві нікого не здивуєш, українці часто сприймають це за норму життя, а «Кайдашева сім'я» Нечуя-Левицького досі лишається вельми актуальною. Але у людських стосунках завжди варто відчувати межу, i не лише ту, яку позначено парканом. Історія родини Шпаків з міста Ромни, що на Сумщині, у цьому плані вельми показова, адже емоції, які вирували на їхньому власному подвір'ї під час «штурмової атаки» непроханих гостей, буквально зашкалювали...
Народ уже починав потроху забувати про оголошену минулоріч операцію «Контрабанда — стоп!», коли 18 жовтня минулого року на митному пункті «Красна Талівка» Луганської митниці була виявлена і затримана рекордна (принаймні для Луганщини) контрабандна сума грошей в іноземній валюті — 3 млн. 50 тис. доларів США. Про «знахідку» спочатку говорили як про непересічне досягнення, але коли справа зникла десь у надрах правоохоронної системи, тональність розмов суттєво змінилася — до запитань на кшталт горьківського «А чи був хлопчик?». Може, ніякої валюти ніхто й не знаходив?
Таку перспективу легендарного острова змальовував новий гендиректор Національного заповідника «Хортиця» Костянтин Сушко вже на своїй першій прес-конференції у березні 2005 року. І Сушку повірили. Попри тодішні сумні реалії — руйнацію десятків пам'яток археології, тисячу з лишком доріг, прокладених у заповідній зоні автовідпочивальниками-«дикунами», відверте «кришування» міською владою браконьєрства і самозахвату земельних ділянок для спорудження казино, котеджів і борделів... Дійшло до того, що на острові, за десяток-другий метрів від Зорової могили, облаштували відстійник... фекалій! П'ятдесят з лишком років сюди скидають «продукти цивілізації» мешканці селища, що досі функціонує поруч з мостами Преображенського.
Грандіозна споруда — Дарницький автомобільно-залізничний міст — вартістю 1,8 мільярда гривень за 10—12 років з'єднає два береги древнього Славути. У цьому журналістів запевнили фахівці проектного інституту «Київдніпртранс» та Дирекції з будівництва автомобільно-залізничного переходу через річку Дніпро. А здача першої черги Дарницького мосту — залізничної, як і планувалося, може відбутися вже в першій половині 2007 року.
