Медики нарікають, що селяни часто займаються самолікуванням, а потім потрапляють до фахівців у важкому стані. Селяни ж у відповідь кажуть, що на поїздку до районної лікарні, на всі ці походи по лікарях і нескінченні черги біля кожного кабінету (спробуй вистояти!) марнується цілий день. А це — незварений обід, непросапані буряки, неподоєна корова, витрати на дорогу та ще й вимотані нерви, які за жодні гроші не відновиш. Отримати ж бодай якусь допомогу в рідному селі чи хуторі — задача, здійсненна не для кожного. Тому що в Україні, за словами міністра МОЗ Юрія Поляченка, більше тисячі населених пунктів не мають навіть найпростішого ФАПу. За цей рік, щоправда, у 49 селах з'явилися фельдшерсько-акушерські пункти й амбулаторії, але це краплина в морі, зауважує міністр: «Я думаю, якщо я доживу до того часу, коли ними буде охоплена вся Україна, ми будемо щасливими людьми».

Лежати вдома з високою температурою й готувати полоскання для запаленого горла — задоволення вельми сумнівне, особливо коли за вікном грає всіма барвами довгожданне літо. Хворі ламають собі голову над питанням, як і де вони могли «підчепити» ангіну в майже сорокаградусну спеку, а лікарі фіксують очікуваний — традиційний для серпня — підйом захворюваності. Як зауважила лікар-інфекціоніст вищої категорії Лариса Бачинська (до цієї співробітниці Білгород-Дністровської районної поліклініки звернулася кореспондентка «УМ»), саме влітку люди хворіють на ангіну найчастіше. І цьому дивовижному, на перший погляд, факту, є цілком логічне пояснення.

У ці дні курортного літа численних відпочивальників до південнобережної Лівадії найбільше, певно, притягують дві речі (море в рахунок не береться). Це — царський палац-музей, де у 1945 роцi «велика трійка» кроїла під себе післявоєнну Європу. І, звичайно ж, Центр органної музики «Лівадія», що, до речі, має безпосереднє відношення до літньої резиденції останнього російського царя.

Батьківщина Нестора Махна на День незалежності збирається фестивалити. Один із «батьків» майбутнього дводенного (24—25 серпня) дійства, керівник українського Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній, напівжартує: позаяк у Києві політики досі воюють, справжнім українцям затишніше буде у Гуляйполі — на батьківщині Нестора Махна. Відомо ж бо, що для знаменитого гуляйпільця голос Майдану, щоправда селянського, був орієнтиром у розбудові анархічної республіки: Махно часто казав, що народ ніколи не помиляється. Дана теза є досить актуальною — як об'єкт дискусій на тлі вельми суперечливих українських реалій постпомаранчевої доби. Подалі від Майдану столичного дискусія має вийти щирішою, без найменшого натяку на півторарічну ейфорію, яка, власне, і дещо скомпрометувала національну ідею. «Україна нині увійшла в епоху майданної демократії, коли будь-яка політична сила, спроможна проплатити збір пари-трійці тисяч осіб, буде волати «Геть!», — зауважує Олесь Доній. — Виходить, що всі ми якоюсь мірою анархісти».

Днями у Бердичеві відбувся VIII міжнародний турнір з боксу серед юніорів на призи чемпіона XXVI Олімпійських ігор Володимира Кличка. Організатори — Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту, виконком міської ради, обласна та міська федерації боксу — за підтримки спонсорів зробили все для проведення представницьких змагань на належному рівні. На Житомирщину приїхали команди з Білорусі, Вірменії, Латвії, Молдови та 44 боксери з 15 областей України.

Континентальна першість, яка минулої неділі завершилася у шведському Гетеборзі, для більшості збірних Старого світу стала перевіркою кадрів з прицілом на Олімпійські ігри 2008 року. Випробувати «молодняк» збиралися й українці, але при цьому планували розжитися 6-8 медалями. Проте не так сталося, як гадалося — збірна України опинилася аж на 21-му місці серед 48 команд-учасниць, здобувши лише три медалі. Срібну нагороду в бігу на 1 500 м отримав Іван Гешко, бронзові — Тетяна Терещук-Антипова в бігу на 400 м з перешкодами і стрибун у довжину Олексій Лукашевич. Щоправда, при цьому із 53 наших атлетів до фінальних змагань потрапили 27, тобто половина. А якщо брати до уваги не офіційний медальний підрахунок, а більш шанований поміж фахівців очковий (бали даються за місця з першого по восьме), то тут позиції України виглядають приємніше — сьомий щабель.

Сім років тому українські неповнолітні шахісти виграли в «Артеку» юнацьку всесвітню шахову Олімпіаду, і сьогодні вони становлять основу національної збірної України. Кілька років тому саме наша команда володіла практично всіма титулами у гросмейстерському світі. Не виключено, що нині ми є свідками народження нового покоління талановитих гросмейстерів. Принаймні перемога збірної України на Олімпіаді серед шахістiв віком до 16 років у Туреччині була настільки блискучою, що її не варто оминати увагою як один із багатьох «пересічних» тріумфів нашого спорту. Окрім спортивного, це ще й психологічний поштовх для цього «спорту мудрих». Адже наші лідери з «дорослої» національної збірної — Пономарьов, Карякін, Волокітін — тепер не перебуватимуть у розслабленому стані. А конкуренція за місце в «основі» — це завжди розвиток.

Вагітна другою дитиною молода мама, вона ж поп-принцеса (чи вже з приставкою «екс»?) Брітні Спірз вирішила знову нагадати про себе публіці. Щоправда, забути про неї й без того складно, бо, незважаючи на те, що Бріт давно відійшла від справ (каже, що тимчасово і незабаром після народження братика чи сестрички 11-місячному Шону Престону знову повернеться до студії, а згодом і на сцену), до неї самої та її сім'ї досі прикута пильна увага мільйонів прихильників. Однак Брітні неабияк бентежить той факт, що інформація про її життя, зокрема особисте, до громадськості доходить у якомусь викривленому вигляді. Скажімо, у пресі чомусь уперто мусуються чутки про те, що співачка потерпає від поганої поведінки свого чоловіка, танцівника Кевіна Федерлайна — мовляв, і п'є він, і гуляє, й «наліво» не проти сходити...

Цього тижня у Нью-Йорку стало на одного двірника більше. Та ще й якого! Сміття на Манхеттені — в Чайнатауні, Маленькій Італії та Нижньому Іст-Сайді — прибирає поп-зірка 1980-х Бой Джордж. До п'яти днів громадських робіт на вулицях Великого Яблука його засудив нью-йоркський суд.