Сьогодні навіть не віриться, що зовсім недавно з агрономів і керівників господарств знімали голови за порушення сівозмін. Не до чергування дванадцяти чи хоча б дев'яти культур «новим українцям» на селі: сучасні землевласники-орендарі стали творцями врожаю зазвичай однієї «культури» — гривні! А для нарощування її «валу» достатньо розширювати посіви чого? Правильно: соняшнику!

Необдуманим кроком урядовців представники Української аграрної конфедерації вважають наказ Мінагрополітики від 10 липня 2006 року «Про вдосконалення регулювання ринку зерна», який передбачає введення обов'язкової реєстрації експортних зернових контрактів на Аграрній біржі (до наказу право реєструвати такі контракти мали понад 40 спеціалізованих бірж).

1 мільйон 306 тисяч гривень зберегли для державного бюджету працівники контрольно-ревізійного управління в Черкаській області, коли провели перевірку реального стану полів та бухгалтерської документації на сільськогосподарських підприємствах області. І виявили чимало охочих посіяти на папері та одержати за такі «труди» державну дотацію.

Олександра Оліфірович ще місяць тому була щасливою випускницею Київського коледжу театру й кіно, чудово співала, збиралася вступати на театральний факультет Національного університету імені Карпенка-Карого. Що ж завадило Саші стати студенткою, коли сам Богдан Ступка визнав її винятковий талант драматичної актриси? «Мамо, я говорила з небом, а потім мені приснився страшний сон», — так пояснила Саша своє падіння з вікна сьомого поверху театрального коледжу. Сашин «страшний сон» тривав усього мить, поки дівчина летіла 34 метри до асфальту. Олександра не збиралася покінчити життя самогубством, ніхто не виштовхував талановиту красуню з вікна. День видався напрочуд спекотним, дівчина сіла на підвіконні, втомлена незрозумілим почуттям тривоги, що не давало їй заснути вже другу ніч поспіль; про щось думала і, напевно, перехилилася, щоб ковтнути свіжого повітря, й незчулася, як її потягло вниз.

Вихованці Матвіївського сиротинця, що на Запоріжжі, цього літа відпочивають у Римі. У вічне місто 135 дітей відправлено завдяки угоді, підписаній офіційним представником гуманітарної асоціації «Серце» (Італія) Анжелою Дікарло, президентом київського благочинного фонду «Набат» Оленою Мотузенко і директором Матвіївської школи-інтернату Ларисою Коньковою. Ще навесні Матвіївку відвідала численна делегація з Апеннін. Тоді італійських названих батьків супроводжувала пані Мотузенко. Вона розповідає, що гості були зворушені теплим прийомом: діти влаштували для них концерт-виставу, дорослі долучили італійців до святкування Великодня у католицьких запорізьких храмах.

Українці з фізичними вадами — теж достойні громадяни, варті поваги, а не жалю. Цю просту істину намагатимуться донести до нас учасники першого Всеукраїнського комплексного пробігу спортсменів із ураженням опорно-рухового апарату. Як розповіла «УМ» голова «Українського конгресу інвалідів» Ірина Крошко, стартує марафон 17 серпня у місті Саки, а фінішує у Києві — 24 серпня. Так, марафонці (а загалом їх буде 40 осіб, 12 із яких — візочники) побувають у шести областях і 14 містах України. Марафон «Тому що можу», присвячений Дню незалежності, охопить Крим, Херсонську, Миколаївську, Кіровоградську, Черкаську та Київську області. За словами пані Ірини, між містами спортсмени рухатимуться автобусами, а у населених пунктах пересуватимуться самотужки. Ночуватимуть учасники акції у готелях. Щоправда, із розміщенням виникають певні складнощі — далеко не всі готелі в Україні оснащені необхідними для інвалідів пандусами.

Віктор Скаленко із села Чумаки на Дніпропетровщинi — уособлення мужності та оптимізму. Доля відміряла йому справжній шмат випробувань: він народився з патологією — без рук та передпліч. Однак це не завадило йому двічі одружитися (перша кохана Віктора, на жаль, померла від лейкемії) і виховувати трьох дітей. 43-річний Віктор Скаленко — дуже активний чолов'яга, веде повноцінний спосіб життя: він їздить на велосипеді, вміє плавати й пірнати.

Хто був нещодавно в Маріїнському парку, в це просто не може повірити. Після наметового містечка Маріїнський виглядає жалюгідно: газони витоптані, гілки рододендронів поламані, розкішні кущі троянд знищені... Що і не дивно: адже тут стояло приблизно 70 наметів, де мешкали кілька сотень осіб. Невже через тиждень це все знову зазеленіє?

Днями Мінпаливенерго й нафтотрейдери обговорили цінову ситуацію на внутрішньому ринку нафтопродуктів. Сторони домовилися про граничну ціну на бензин А-95 4,7 гривні за літр, на дизпаливо — 4,1 гривні. Учасники наради, яку провів новопризначений міністр Юрій Бойко, підписали відповідний протокол. Таким чином, найбільші нафтопереробні заводи й власники основних збутових мереж нафтопродуктів досягли згоди, але на досить нетривалий термін — лише до 21 серпня. Можливо, урядові при цьому був важливий сам прецедент подібної домовленості, враховуючи нарікання споживачів на дорожнечу бензину (станом на 11 серпня великооптові ціни на бензин А-76/80, А-92 та А-95 підвищилися до 4,98—5,29 гривні за тонну. — Авт. ). При цьому Кабмін явно побоюється звинувачень в адміністративному втручанні у ринок нафтопродуктів. Проте протокол передбачає санкції проти тих власників АЗС, які не підписали його і перевищують граничну ціну на бензин і дизельне пальне. Тобто найбільші торговці нафтопродуктами мають право не поставляти свій товар на такі автозаправні станції. Крім того, наприкінці тижня планується підписання більш загального документа — меморандуму. У ньому йтиметься про інвестиційну діяльність українських нафтопереробних заводів.