І без того знекровлений київський «Сокіл» на черговий матч білоруської першості проти мінського «Динамо» вийшов без кількох гравців нинішньої «основи». Серед травмованих опинилися захисник Ємельяненко та нападаючі Легачов і Катрич. У команді не набиралося навіть шести оборонців, що змусило наставника української команди Олександра Сеуканда випустити на лід «масочника», тобто молодого хокеїста у масці. 18-річний Руслан Свиридов виступає в чемпіонаті України за дитячо-юнацьку школу «Сокола», а минулої суботи відбувся його дебют в екстра-лізі. Впадало у вічі, що хлопчина суттєво поступається опонентам за габаритами, але серйозних помилок Руслан не припускався.

І хто тепер скаже, що в числі 13 немає нічого особливого? Найголовніша «чортівня», яка відбувалася на футбольних полях у суботу—неділю, — це сніг, мороз та, відповідно, зменшення кількості глядачів на трибунах. У Львові при цьому змушені були визнати, що матчі не відбуваються за будь-якої погоди: інспектор зустрічі «Карпати» — «Арсенал» Віктор Звягінцев запропонував перенести гру, бо хуртовина перетворила все навколо на білий килим, і ліній розмітки не було видно й близько. При цьому до організаторів закидів не було: «Карпати» старалися, як могли, і вкривали газон плівкою до самого «часу ікс». Інша річ, що при наявності на стадіоні «Україна» спеціального підігріву (а його встигли провести лише до периметру поля) цей матч можна було б провести на зелено-брудній багнюці. Швидше за все, ПФЛ вирішить провести «нещасливий» поєдинок 1 грудня.

У вихідні депутати Верховної Ради вирішили продемонструвати своєму народу, що їм властиві й звичайні людські риси, зокрема любов до «гри номер один» — футболу. А заодно народні обранці вирішили й себе побавити — розіграти Кубок Верховної Ради з футзалу. Змагалися на паркеті того самого столичного Палацу спорту, де рідко знаходиться місце власне для самого спорту. Але ж чи то справа депутатів з'ясовувати, чому?

Наметове містечко на київській Контрактовій площі було предтечею славнозвісного Майдану. Масові протести з сотнями «малих архітектурних форм» та тисячами мешканців тих наметів з'явилися тільки після другого туру президентських виборів. Невеличке ж містечко на Контрактовій площі заклали вже після першого «раунду» ківалівської математики. Його «архітектором» виступила бунтівна «Пора», яка не мала чіткої вертикальної структури і виразних лідерів, натомість заручилася потужною підтримкою активної молоді.

«Те, що відбувалось у травні 2005 року... Я вам скажу, якби я в той час повернувся до Києва, мене б повісили отам, на Хрещатику. І весь народ би аплодував і казав: «Так йому і треба!». Розумієте? Того що ейфорія, яка була на той час, вона, на жаль, вирішувала долі й людей. Ейфорія».

Холодний циклон, який приніс в Україну сніг, найбільше зачепив Львівщину. Понад 250 населених пунктів області впродовж вихідних мали перебої з електропостачанням. Сильні вітри та снiгопади, що пройшли 3—6 листопада, пошкодили 60 ліній електропередач. За цей час також аварійно вимикалися близько 800 трансформаторних підстанцій.

— Пане Вікторе, насамперед поясніть просто, для непідготовленого читача, чи економічно обгрунтований вступ України у Світову організацію торгівлі?
— Один з найкращих аргументів висунув ще міністр Хорошковський, кажучи, що економіка України настільки відкрита внаслідок недотримання митного законодавства, що лібералізація зовнішньої торгівлі абсолютно нічим не загрожує. Ті ставки мита, які би мали захищати українську економіку, просто обходять. Наші кордони фактично прозорі для імпорту, тому немає жодної загрози від вступу. Треба лише формалізувати реальний стан справ.

Промарширувати під українофобськими гаслами в Києві прихильникам україно-російської єдності так і не вдалося. Замість «Російського маршу», запланованого проросійськими силами з нагоди святкувань 4 листопада в Росії Дня національної єдності, у Києві відбувся «український дебош».