Синдром бика

Синдром бика

«Та навіщо папір переводити — ми ж його все одно приймемо!». Так, подейкують, один із лідерів правлячої коаліції, соціаліст Цушко, прокоментував переживання депутатів, які непокоїлися, що вчасно не отримають до першого читання законопроект про бюджет, оскільки його не встигли роздрукувати. А й справді, під час перегляду засідань Верховної Ради нерідко складається враження, що всі нечлени «антикризової» більшості можуть вийти. Їхня присутність у залі лише відволікає «більшовиків» на порожні балачки, анітрохи їм не потрібні. Адже однаково необхідні для ухвалення питань порядку денного 226 голосів у них стабільні й непорушні, голосування розплановані заздалегідь, і можна не сумніватися: якщо коаліція вважає, що такий-то законопроект треба підтримати, вона це зробить незалежно від результатів обговорення. Ну і навпаки, звісно.
Здавалося б, нічого парадоксального в цьому немає — більшість на те й більшість, щоб мати перевагу над меншістю. Чому ж тоді не полишає неприємне враження, ніби раніше, навіть за часів кучмівської більшості, сформованої на Банковій силою грошей і погроз, демократії в парламенті було більше? Траплялися ж тоді такі дива, коли поданий Президентом Кучмою законопроект міг залишитися без підтримки, а пропозиція гнаної й дискримінованої опозиції набирала 226 і навіть значно більше голосів. Чи то президентська влада «а ля сильний Кучма» була слабшою за владу «а ля сильний Прем'єр Янукович», чи то «помаранчево-малинова» опозиція «дореволюційного» зразка була настільки сильнішою за нинішній БЮТ і «невловиму» «Нашу Україну»...

Аварія, об яку розбиваються серця

Аварія, об яку розбиваються серця

Ця інформація дружньо прозвучала на всю Україну справді в унісон. Під час недавнього похолодання під акомпанемент майже всенародного обурення «Янукович, де тепло?» повідомлення з Нікополя сприйнялося за надзвичайну подію навіть на тлі проблеми загальнодержавного масштабу. За великим рахунком, так воно й було. Адже саме прес-служба Міністерства надзвичайних ситуацій повідомила про прорив магістральної теплової мережі у Нікополі, внаслідок чого без тепла залишилися 582 житлові будинки (86 855 мешканців), 29 освітніх та 11 лікарняних закладів.

Кому «пальонки»? В чергу!

Мабуть, вам теж доводилося стикатися з підробною продукцією, коли ваші сподівання на відомий бренд — торговельну марку — розбивалися, у кращому випадку, об низьку якість товару, а то й гірше — наносили шкоду здоров'ю. Починаємо шукати винних. Криємо всіх — державу, яка не контролює ринок збуту контрафактної продукції (підробки), власників торговельних марок, які не захищають свій бренд, та будь-кого, лише не себе. А водночас споживач і добросовісний виробник страждають майже однаково, та й держава втрачає значні кошти.

По професію — на Ярмарок

У Львові стартував 13-й Ярмарок кар'єри для молоді, організований львівським обласним центром зайнятості та Національним університетом «Львівська політехніка». На цьогорічному Ярмарку представлено 2 тисячі 345 вакансій 87 підприємствами.

Чиї аграрні вузи?

Чиї аграрні вузи?

Представник Міносвіти, заступник міністра Ярослав Болюбаш переконаний, що всі державні ВНЗ країни мають підпорядковуватися Міністерству освіти. Це питання треба вирішити досить швидко, адже в рамках Болонської конвенції ми повинні до 2010 року повністю узгодити нашу систему освіти з європейською. А там усі державні вузи підпорядковуються одному, освітянському, відомству. Болюбаш дав зрозуміти присутнім, що цю позицію Міносвіти підтримує і нинішній уряд, тож процес передачі вузів під юрисдикцію МОН неминучий.

Вуз на березі Чорного моря

Наприкінці вересня студенти колишнього Гуманітарного інституту «Артек» зітхнули з полегшенням. Адже їхній навчальний заклад після майже півроку «підвішеного стану» знову став легальним. Точніше, на базі колишнього інституту вирішили відкрити філію найбільшого українського педвузу — київського Національного педагогічного університету ім. Драгоманова. «Артеківському» гуманітарному інституту критично не вистачало дипломованих викладачів — професорів, докторів та кандидатів наук, тому Державна акредитаційна комісія у квітні цього року позбавила його ліцензії.

Рок-урок

Рок-урок

Презентація проекту відбулася минулої п'ятниці в Британській раді у Києві. Лідер гурту ТНМК Олег Михайлюта (сценічне ім'я — Фагот) любить вчити мови. Він досить непогано володіє французькою, вчить іспанську, а останні півроку мав нагоду «підтягнути» свою англійську. Саме тоді українським реперам запропонували участь у проекті радіоуроків англійської, ініціатором якого виступили українська служба Бі-Бі-Сі та Національна телерадіокомпанія України.

Лео любить Бар і вчить іврит

Лео любить Бар і вчить іврит

А в Леонардо Ді Капріо, схоже, з тією Бар Рефаелі все серйозно. Останнім часом Лео всюди з'являється тільки разом зі своєю новою пасією — нещодавно вони разом відпочивали на грецьких островах, потім актор супроводжував кохану на Паризький тиждень моди, де Бар була задіяна в багатьох показах, а тепер ось уже прекрасна ізраїльтянка ні на крок не відходить від бойфренда під час презентацій його нового фільму «Відступники» в різних містах і країнах. Завдяки роману з Ді Капріо ізраїльська манекенниця сповна відчула, що таке всесвітня слава: папараці їй просто проходу не дають. А голлівудський красунчик завдяки новому коханню остаточно залікував своє поранене любов'ю до примхливої бразильської модельки Жизель Бюндхен серце і має щодо Рефаелі цілком серйозні наміри. Тільки подумайте: американець італійсько-німецького походження активно штудіює іврит!

Хай завжди буде Шрек!

Хай завжди буде Шрек!

Шанувальники анімаційних блокбастерів про пригоди доброго і дотепного зеленого велетня Шрека не можуть дочекатися 18 травня наступного року, коли у прокат вийде третя серія улюбленого фільму, а студія «Дрім воркс анімейшен» уже офіційно оголосила про те, що починає роботу над наступним, четвертим «Шреком». Як повідомляє сайт Сomingsoon.net, прем'єра цього фільму запланована аж на 2010 рік.