Презентація нового видання роману Степана Процюка «Жертвопринесення» (журнальний варіант його з'явився 2003 року в «Кур'єрі Кривбасу»), що відбулася наприкінці лютого в Івано-Франківську і відразу по тому у Вінниці, стала чимось більшим, ніж рекомендація публіці нової книжки. Роман заявлений автором як перший у майбутній всеукраїнській серії «Інша проза». Ініціатором і промоутером нового видавничого проекту теж є Степан Процюк. А оскільки зовсім недавно — на минулому львівському книжковому ярмарку — він спільно з Борисом Гуменюком, Павлом Вольвачем та Надією Степулою презентував проект «Інша література», то саме це й стало відправним пунктом у розмові з письменником.

Позавчора зал на 500 осіб сімферопольської української школи-гімназії був переповнений. Учні загальноосвітніх шкіл та кримських ВНЗ, громадські й політичні діячі Криму з цікавістю прийшли на небуденну для автономної республіки подію — відкриття фестивалю «Дні українського кіно в Криму», що присвяченi 100-літтю від дня народження Романа Шухевича і 65-літтю Української Повстанської армії. Завітали й два ветерани УПА з шести, що проживають у Криму — Йосип Воробчак і Володимир Чермушенцев. Як зазначила одна з організаторів, голова Сімферопольської МГО «Фундація регіональних ініціатив» Таміла Ташева, захід планувався на 5 березня, день загибелі в бою генерала-хорунжого УПА Романа Шухевича (Чупринки). Але через вимушений карантин у кримських школах та деяких ВНЗ й училищах «тиждень» був перенесений.

Гірські вершини, оспівані Володимиром Висоцьким, ваблять не лише альпіністів, а й представників інших категорій людства, які втім не менше за скелелазів полюбляють випробувати себе в надзвичайних умовах. Минулого уїк-енду українські любителі екстремального зимового спорту зібралися на схилах найвищої точки країни — гори Говерла (2064 м). Саме тут, поблизу селища Ворохта, що на Івано-Франківщині, під егідою Федерації лижного спорту відбулися перші в історії України змагання Commandor Freeride Cup. Фрірайд — це швидкісний спуск на лижах і сноубордах по непідготовлених трасах.

Загострення інтриги в національному чемпіонаті чиновники від різних видів спорту полюбляють використовувати як аргумент на підтвердження прогресу вітчизняних клубів. Хоча насправді федерація не може ані фінансово, ані організаційно впливати на процес зміцнення команд. Завдання громадських спортивних структур — загальний розвиток виду спорту, створення рівних умов для всіх учасників національних змагань. Минулих вихідних федерація волейболу України засвідчила, що не спроможна професіонально та адекватно виконувати свої функції: ФВУ чомусь не змогла дотриматися звичного для інших ігрових видів спорту правила, за яким матчі останнього туру починаються одночасно.

Домовленості, як і очікувалося, схвалені Банковою, опозиція вчора принесла до Верховної Ради. Втім «більшовики» відмовилися піти назустріч 17 вимогам «помаранчевих». Відтак останні покинули сесійну залу. При цьому опозиція пригрозила, що робота, яку цей час під куполом вестимуть коаліціонери, буде марною. Бо закони, ухвалені за цей час, ветуватиме Президент.

«У СІЗО співкамерники мене шанобливо називають «Мошеннік», пишаються знайомством зі мною — мовляв, це ж сам начальник «Еліта-Центру», просять номер телефону дати... Може, щоб досвідом поділився», — сказав, крім іншого, позавчора на суді у справі про масове ошуканство Ігор Циганок, який продав загалом 64 квартири в будинку на вулиці Отто Шмідта. Позавчора Шевченківський райсуд Києва продовжив слухання у «справі Циганка». Засідання, що затягнулося аж до вечора, було присвячене промові самого обвинуваченого та його відповідям на питання прокурорів, потерпілих, адвокатів та судді Марчук.

Позавчора дошку оголошень Шевченківського районного суду прикрашало повідомлення: «12 березня — суддя Ігнатченко Н. В. — 10.00 №1493/07 — Медведчук В. В. до Вищої ради юстиції про визнання рішення недійсним». Загальнодоступною мовою це означає, що справа за номером 1493/07 містить позов громадянина Медведчука (а за даними «УМ», це і є «той самий» Медведчук, тобто глава президентської адміністрації часів Леоніда Кучми) до вищезгаданого державного органу.

В українському традиційному календарі називається цей день «Явдохи» або «Овдюшки» і вважається першим днем весни (1 березня за старим стилем). Вважалося, що саме з цього дня починається новий аграрний рік, а тому й намагалися за ним передбачити погоду. Мовляв, «яка Явдоха, таке й літо», «Явдоха хвостом крутить (тобто заметіль) — буде пізня весна», «Якщо на Явдохи нап'ється півень води, то на Юрія (6 травня) напасеться віл трави». Саме в цей час нібито «щука-риба хвостом лід розбиває». Саме на Явдохи наш український бабак, на відміну від свого американського побратима, вперше вилазить зі своєї нори і, передчуваючи довгоочікуване тепло, має тричі свиснути. Якщо ж він тільки «на бік перевернувся» — весна буде пізньою та холодною.