Чаша терпіння колективу Печерського райсуду столиці переповнена — вчора вони були змушені провести відкриті збори суддів через тиск з боку центральних органів законодавчої та виконавчої влади України, а також Вищої ради юстиції, яка наразі контролюється коаліцією. Феміду довели до того, що печерські судді прийняли рішення звернутися до Генпрокуратури порушити кримінальну справу «за фактом втручання окремих політичних сил, зокрема Верховної Ради та Вищої ради юстиції, в діяльність суду та заважають нормальному здійсненню судочинства».

Наша розмова з В'ячеславом Кириленком відбулася в партійному офісі на вулиці Спаській. Зауважте: не в приміщеннях Верховної Ради та її комітетів. Від минулого тижня Кириленко — не депутат. Як відомо, парламентарії «Нашої України» та БЮТ написали заяви про вихід із фракції, а це є підставою для позбавлення повноважень. А якщо «мандатогубців» більше 150 — такий парламент втрачає повноважність.
Тепер у Кириленка є інший клопіт — підготовка до виборів. Інтерв'ю відклалося на кілька годин, бо В'ячеслав Анатолійович їздив на Банкову на переговори з приводу створення блоку з «Народною самообороною» та «Правицею». Після цього надійшла приємна для «помаранчевих» звістка: вони підуть на вибори в одному блоці.
Що й казати, це непоганий подарунок до дня народження, який лідер «НУ» відзначав учора. 7 червня йому виповнилося 39 років. Колектив «УМ» вітає іменинника з днем народження. І — йому слово.

І знову трохи «старих пісень про головне»: ніхто нікуди не пішов, Верховна Рада легітимна, а тому працюватиме доти, доки... А втім, що потрібно для того, аби парламентарії від коаліції, як і домовилися раніше їхні лідери з Президентом, нарешті перестали пробувати себе в ролі сатириків і пішли на вибори, зрозуміти складно. Щодня вони, хоч і поріділими лавами (схоже, жорстка дисципліна у фракції Партії регіонів дещо послабилася), сумлінно збираються на засідання, проголошують нищівно-гумористичні заяви в бік опозиції та Банкової, за щось голосують і щось обговорюють. І хоча штаби «профільної» партії в регіонах уже потроху розгортають виборчу кампанію, а соціалісти явно не без прицілу на підняття рейтингу на повну піарять свого нового героя Василя Цушка, у сесійній залі з їхніх вуст лунає далеко не виборча риторика. Звісно, якщо судити з її змісту й не помічати «вух» передвиборчої агітації, які стирчать із кожної такої філіппіки.

Політичне «жонглювання» енергоресурсами стало надпотужним інструментом впливу Кремля на пострадянському просторі. Найбільше потерпає обділена власними джерелами енергії Грузія, але й Україна опинилася у вкрай незручній ситуації, ходячи по зачарованому енергетичному колу. З одного боку, українська економіка є однією з найенергоємніших в Європі, дорівнюючи за споживанням економіці Німеччини, а з іншого — коефіцієнт корисної дії її замалий, аби самостійно провести грунтовну модернізацію «пожирачів кілокалорій» — потужних металургійних підприємств. Кремль же проводить не лишень жорстку торговельну політику щодо власних енергоресурсів, як з'ясувалося після краківського саміту, головною метою якого було знайти поставників нафти для трубопроводу «Одеса—Броди—Гданськ». Здійснивши в день саміту візит до Астани й Ашгабада і «вибивши» таким чином із краківських учасників президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, Володимир Путін продемонстрував, що Москва не проти побавитися і в енергетичний експансіонізм та блокування чужих проектів, боронячи монопольне становище на паливному ринку та контролюючи «обхідні шляхи».
Розставити «енергетичні наголоси» «УМ» попросила Джеймса Шерра, політолога, провідного експерта з питань взаємостосунків між Сходом і Заходом Міністерства оборони Великої Британії.

Якщо вдень у парках можна погуляти з дитиною, помилуватися розкішними клумбами або просто повалятися на траві, то що в тому ж таки парку можна робити вночі? Виявляється, багато чого. Працівники «Київзеленбуду», які доглядають зелені зони столиці, про це можуть розказати чимало. Приміром, можна «попотрошити» клумби, а потім прикрасити власну квартиру або дачу (лише за п'ять місяців цього року знищено рослин на три мільйони гривень). Можна вкрасти лавочку — теж у хазяйстві згодиться. Ну і, зрештою, можна просто попити пива чи чогось міцнішого, а щоб прибиральники на ранок не нудьгували, пляшки, пластикові стаканчики і пачки з-під чіпсів-сухариків порозкидати довкола.

Цьогоріч Львівський театр імені Курбаса отримав статус академічного. Дізнатися, якими вигуками зустріли цю новину «курбасівці» і чи мав місце процес «кидання чепчиків у повітря» мені, чесно кажучи, не вдалося. Люди там виявилися занадто скромними, до того ж, цей статус вони сприйняли, у першу чергу, як реальну можливість зробити свій театр ще кращим, цікавішим, ще більш естетським та інтелектуальним. Уперше це бажання було зафіксоване ще у 1988-му, коли Володимир Кучинський разом iз товаришами створили у Львові Театр імені Курбаса. І як складно не було, але за майже двадцять років воно не лише не зникло, а й посилилося. Не в останню чергу і через те, що художній керівник театру Володимир Кучинський завжди мав далекоглядні, сміливі, а подеколи навіть революційні плани.

Ольга Коробка стрімко увірвалася до світової еліти жіночої важкої атлетики. Ледь не вперше взявши участь у міжнародних змаганнях два роки тому, вона відразу показала результат, близький до найвищого. Її рівень підтвердив і цьогорічний чемпіонат Європи: наприкінці квітня у Страсбурзі Оля стала абсолютною чемпіонкою континенту. У ваговій категорії понад 75 кг Коробка встановила нові рекорди Європи в ривку — 133 кг, у поштовху — 160 кг, і в сумі — 293 кг. Срібна призерка, білоруска Шкуратова, програла 22-річній українці аж 37 кг.
За великим рахунком, успіх чернігівчанки у Франції був прогнозованим. І не лише через те, що Коробка значно переважає суперників у власній вазі (а важить — 165 кг). Останнім часом Оля важко працювала на тренуваннях і регулярно поліпшувала власні показники. Готувалася до чемпіонату Європи в Києві на навчально-тренувальній базі в Кончі-Заспі, де для важкоатлетів створено чудові умови. Ще до поїздки на чемпіонат розповідала, що завдання перед собою ставить максимальні.
Після континентальної першості Оля теж не сидить склавши руки. Телефонний дзвінок кореспондента «України молодої» знайшов Коробку в кримському Коктебелі в навчально-тренувальному процесі.

Поки міліція, очолювана Василем Цушком, займається штурмом Генпрокуратури і побиттям вболівальників на тлі вбивств біля будівель суду і директорів ринків, а потім вустами свого речника Костянтина Стогнія розповідає суспільству про все, що завгодно, окрім як по суті, наприклад, боротьбу з корупцією, на яку уряд регулярно отримує закордонні транші грошей, СБУ звітує народу про результати своєї діяльність. Як розповіла вчора прес-секретар Марина Остапенко, тільки з початку цього року СБ порушила 77 кримінальних справ за отримання хабарів, 41 з яких, до речі, стосовно працівників правоохоронних органів (міліції) і суддів.

Страшна аварія сталася минулої ночі на Рівненщині: на 149-му кілометрі автодороги «Устилуг—Луцьк—Рівне» 25-річний водій автомобіля БMВ виїхав на смугу зустрічного руху та врізався в мікроавтобус, що рухався навпроти. Внаслідок сильного лобового зіткнення загинув водій БМВ та п'ятеро пасажирів мікроавтобуса, двоє з них — діти віком 12 та 9 років.