Після появи на столичних мітингах прибічників коаліції та уряду молодиків із прапорами так званої «Донецької республіки» голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк поспішно «відхрестився» від земляків. У ефірі Першого Національного телеканалу він заявив: «У Донецьку ви такого не побачите». Мовляв, зібрань під знаменами з двоголовими орлами тут не було й немає, а тому Близнюк як справжній «регіонал» вважає це... провокацією з боку «помаранчевих».

Феномен у церкві села Нововасилівка Приазовського району миряни помітили під час богослужіння: «Отче, а свічки кров'ю стікають!». І справді: замість воску стікали непрозорі краплі, утворюючи довкола свічок червоні калюжі! Вперше це було помічено в січні цього року, каже отець Савелій, настоятель нововасилівського храму Почаївської Божої Матері: «І повторюється завше, коли я відправляю службу Божу. Причому кровоточать свічки, привезені з Одеси, Запоріжжя, Почаєва, Полтави... Тільки не єрусалимська, якось доставлена з Москви! З'явилася було на ній одна-єдина рожева сльоза — і та швидко зникла».

У сорочках народилися двоє черкащан, котрим вдалося залишитися не тільки живими, а й неушкодженими після неймовірного польоту над прірвою у старому «Жигулі». Сталося це в місті Шпола. Як повідомив «Україні молодій» Костянтин Проценко, помічник начальника Головного управління МНС на Черкащині, ВАЗ-2109 злетів iз дамби у ставок ТОВ «Шпола-цукор», бо водій «Жигулів», спускаючись із крутої гори по вулиці Комінтерна, не впорався з керуванням.

Так уже історично склалося, що балетне дійство на телеекрані у глядачів старшого віку чомусь відразу викликає не зовсім приємні асоціації. Зокрема, свого часу з'ява тут, приміром, «Лебединого озера» була своєрідним паролем і водночас прелюдією до прощання з черговим кремлівським правителем. Чимало відтоді минуло часу, однак за збігом обставин балетний фестиваль у Донецьку відбувся саме в розпал перипетій навколо ймовірного прощання парламентаріїв зі своїми повноваженнями. І тому, їй-бо, було б навіть доречно, якби замість звичного висвітлення всіх отих подій телебачення демонструвало балетні вистави за участю юних виконавців.

Брехт на сцені — завжди цікаво і... небезпечно. Старше покоління звичайно пам'ятає постановку «Крейдяного кола» Роберта Стуруа, що років із двадцять тому переможно об'їхала всі світи і стала класикою. Режисери і актори, які з непереборним бажанням знов і знов підступаються до брехтівської п'єси, наражаються на подвійну небезпеку: з одного боку, опір багатошарової драматургії, з іншого — необхідність переважити, витиснути з уяви театральних гурманів те колишнє незабутнє потрясіння.

Андрій Білоус — режисер-«космополіт». Його вистави присутні в афішах багатьох театрів: «Сузір'я» («Жінка в пісках»), «Ательє 16» («Навь»), Драми і комедії на Лівому березі («Сірано де Бержерак»), ТЮГ («Закохана витівниця»)... Він — один із тих нечисленних представників молодої режисури, що змушені перти плуга за всіх випускників режисерського факультету останніх років. Отримавши диплом, колеги Білоуса якимось дивним чином ніби розчиняються у театральному просторі країни, примушуючи театральну громаду з подивом розводити руками: «І де ж вони, ці молоді режисери?» Якби не Білоус та ще два-три його колеги — то стояти нам у такій позі ще невідомо скільки.

14 квітня в Санкт-Петербурзі відбулося щорічне нагородження переможців у галузі рок-музики, яке організовує відомий журнал FUZZ. Ця акція — найбільша за розмахом у північній столиці та займає чільне місце у всеросійських масштабах. Український гурт «Океан Ельзи» числився цього року у трьох номінаціях FUZZ: «Кращий альбом року» (за Gloria), «Краща група року» та «Краща live-група року».

Отже, почалося! Сьогодні КС розглядатиме справу щодо подання 53 народних депутатів щодо відповідності Конституції указу Президента про розпуск парламенту вже другий день поспіль. Працювати щодня, окрім вихідних, доки не буде ухвалене рішення щодо конституційності рішення глави держави, якого з нетерпінням чекає суспільство й політикум, судді вирішили ще учора пообіді. Крім цього, КС дав дозвіл брати участь у конституційному провадженні ще одному представнику Верховної Ради Ярославу Мендусю.

Завтра Парламентська Асамблея Ради Європи на спеціальних слуханнях прийме резолюцію з «українського питання». Здавалося б, ПАРЄ — суто політична інституція, не найвпливовіша у формуванні рішень в обширах європейського континенту, але в ці дні саме до її серця — будинку Ради Європи у Страсбурзі — злетілися найвпливовіші українські депутати-«регіонали», посланець спікера Олександра Мороза Іван Бокий, а також — несподівано — Прем'єр Віктор Янукович. У часи похолодання між Києвом та Заходом, 2000-2004 рік, Леонід Кучма успішно ігнорував голос ПАРЄ та всі страсбурзькі рішення. Тепер частина української влади їде до цього французького містечка, щоб вплинути на рішення депутатів ПАРЄ. Схоже, сьогодні урядова коаліція та «регіони» так само, як демократична опозиція зразка 2002-2004 років, хочуть отримати прихильність Ради Європи. Триває не вельми доцільна для «судєб Отєчєства» боротьба за текст проекту резолюції ПАРЄ.
А тим часом Президент Віктор Ющенко учора приземлився в іншому центрі Європи — у Брюсселі. Зі Страсбурга Янукович погрожував Президентові імпічментом, з Брюсселя Ющенко запевняв, що визнає будь-яке рішення Конституційного Суду і натякав про «нюанси, які можна вирішити поза межами КС».

Анатолія Матіоса, який порушив кримінальну справу щодо міністра юстиції Лавриновича за невиконання указу Президента про розпуск парламенту, звільнили з посади начальника відділу прокуратури міста Києва.