Що робити, щоб не втрачати дорогоцінні волосини, велика проблема для багатьох, бо жодні розрекламовані засоби не допомагають. Одна надія — на диво-рецепт від... Кетрін Зети-Джонс. Ні-ні, вона, слава Богу, ще не лиса, але теж страждає від порідіння розкішної рослинності на чарівній голівці.

Хоч як прикро це відзначати, але всі ми рано чи пізно дорослішаємо. І зірки найпопулярнішого молодіжного серіалу початку 1990-х «Беверлі-Хіллз» — не виняток. Подорослішав і «Брендон» — актор Джейсон Прістлі. Днями у 37-річного улюбленця дівчат 10—20-річної давності та його дружини, Наомі Лоуд, народилася донька. Як повідомляє сайт Рeople.com, і мама, і дитина здорові, а тато — безмежно щасливий.

У Гамбурзі — місті, з якого 45 років тому розпочинав свою феноменальну кар'єру гурт«Бітлз», — буде зведено пам'ятник славетній «ліверпульській четвірці».

У катастрофі «Титаніка» винні євреї: Боцман, Лоцман, Штурман, а головне — Айсберг!

Джерела «УМ», які побажали залишитись неназваними, виказали нам останню піар-розробку штабу Януковича. Створено ролик, де чинний Прем'єр з'являється в образі зеленого велетня Шрека, а Президент — в образі малорослого й слабкого лорда Фаркуада, Шрекового мультиплікаційного супротивника. Хід блискучий і нестандартний. Адже Шрека люблять і знають — так, він не Гамлет і не Дон Кіхот, у нього смердить з ротяки, він хаває суп із жаб, може гучно відригнути або й пукнути, а може — i заїхати в мармизу, колись був людожером, а тепер рятує малозабезпечений казковий люд, який Фаркуад довів до повного зубожіння. Словом, згідно з фільмом «Шрек-1», головний герой — хоч і потвора та хам, але «по жизні», «в натурє» — свій чувак, до того ж сильний. Проти Фаркуад — нікчемна дрібнота на коротеньких ніжках, а ще й тиран, самодур, підтримуваний хіба що власною гвардією, але аж ніяк не народом.
Задумка красива, нічого не скажеш, якби не два «але». По-перше, невідомо, чи сподобається Рінату Ахметову бути віслюком? По-друге (і головне), чи сподобається мультик синьо-білому електорату в цілому? Перефразовуючи рекламу прального порошку, «тьотя Ася» може і не в'їхати... Хтозна, чи дивляться на Донбасі Шрека взагалі?
Але масовану телерекламу Партії регіонів, запущену ще наприкінці червня, там дивляться точно.

Можливостей занурити власну руку у бездонну державну кишеню існує, на жаль, чимало. Причому доволі різноманітних. Йдеться насамперед про Україну «перехідного періоду», коли урядова команда, прощаючись із кріслами-годівницями, наполегливо створює навколо себе ефект «каламутної води».
Але, як стверджують знаючі люди, королівський, неперевершений метод вилучити із казни частину коштів — це державні закупівлі. Тут і масштаб широкий, і обсяги можна роздувати до безкiнечності. Та й, зрештою, непросто довідатися, чому солідна державна контора постійно купує великі партії товару саме у фірми N і чому при цьому скромний начальник державної контори, отримуючи скромну заробітну плату, так добре почуває себе фінансово.

Сталося. Два місяці, з часу відставки з посади голови КС за власним бажанням Івана Домбровського, конституційна Феміда на Жилянській лишалася обезголовленою. За цей час функції керівника приміряв на себе i звільнений Президентом iз посади судді КС Валерій Пшеничний, певний час виконувати обов'язки голови довелося й тому ж пану Домбровському, як найстаршому за віком судді. Але позавчора на спеціальному пленарному засіданні судді КС таки обрали собі голову — з другої спроби ним став 60-річний Андрій Стрижак.

Черкащанка Ольга Отнякіна 19 років поспіль виготовляє з білої глини іграшки для дітвори. Оскільки такі забавки для малюків, які виліплює та розмальовує пані Ольга, не робить більше ніхто, то її можна вважати єдиною такою майстринею в Україні.

Як відомо, однією з головних ознак громадського суспільства є здатність простих громадян захищати свої конституційні права, а також їхня готовність прийти на допомогу людям, що опинилися в скрутному становищі. І хоча до створення справжнього громадського суспільства в Україні ще дуже далеко, але певні його зародки можна помітити. І сьогодні ми хочемо розповісти читачам «УМ» про унікальне явище, філософія якого побудована на принципах «Не будь байдужим» та «Умієш сам — навчи іншого». Мова піде про так звані табори активної реабілітації (ТАР) для людей із травмами хребта.