Американська космічна агенція вражена кількома скандальними подіями. По-перше, НАСА повідомила, що виявлено акт саботажу з боку її співробітника, який обслуговував космічний човник «Ендевор» (старт цього «шатла» до Міжнародної космічної станції заплановано на 7 серпня).Чоловік перерізав кабелі одного з додаткових комп'ютерів перед тим, як його мали завантажити на корабель для відправки на МКС. Представники НАСА стверджують, що дроти були обірвані навмисне, але зазначають, що цей акт саботажу не загрожував життю космонавтів. Пошкоджений комп'ютер призначався для аналізу даних із датчиків, які вловлюють вібрацію на поверхні та зовнішніх конструкціях станції. Імовірно, що це перший випадок такого саботажу за всю історію підготовки космічних польотів у США.

Російський аналітичний центр Юрія Левади та двоє американських учених, старший співробітник програми Росії та Євразії Центру стратегічних і міжнародних досліджень Сара Мендельсон і професор соціології з Університету Вісконсина Тед Гербер, провели вже третє дослідження настроїв російського молодого покоління, чий світогляд сформувався в епоху президентства Володимира Путіна, повідомляє Бі-Бі-Сі. Останнє опитування проводили в січні цього року, але його результати з'явилися лише позавчора на сайті Московського центру Карнегі. Дослідники поспілкувалися з 1800 респондентами віком від 16 до 29 років, які мешкають у 44 регіонах Росії.

Славетний завойовник Александр Македонський свого часу був наймогутнішим правителем у світі, але слави ніколи не буває забагато, тому для увічнення свого імені у віках він у 331 році до н. е. ще й заснував у Єгипті місто Александрія. В античні часи в Александрії зберігалася найбільша у світі бібліотека, а на острові Фарос поблизу міського порту було збудовано маяк висотою 120 метрів — ця найвища тогочасна споруда була визнана одним із семи чудес античного світу. Але нещодавно археологи з американського Смітсоніанського музею природної історії спільно з єгипетськими та французькими вченими встановили, що ще за сім століть до Александра Македонського на цьому місці було велике місто.

Володимир Шинкарук, викладач Житомирського університету, відомий музикант і конферансьє одним із перших серед публiчних людей скористався новою послугою «Укрпошти» і замовив доньці на день народження два комплекти поштових марок. Більше того, він не втримався до 31 липня, і подарував дві «картини» — листи із марками під склом і в рамці — за півмісяця до події. Пан Володимир сказав «УМ», що замовив по 500 марок двох видів. Ірина була в захваті: поштовий «документ» зі своїм обличчям — це тобі не банальні парфуми чи потрібна в господарстві «вєщ». До того ж ці марки, очевидно, стануть предметом «полювання» філателістів.

...Трагічно загинути, виявляється, може і трамвай. Тобто цілий трамвайний маршрут. Так сталося з 27-м київським трамваєм — точніше, з тим, котрий був приписаний до цієї «цифірі» з 1956 по 1961 рік. Пізніше нещасливий номер відійшов іншому маршруту. А в 1956-му 27-й дзеленчав із Контрактової площі — через промзону — і до суднобудівельного заводу імені Сталіна. Цим маршрутом ходили дерев'яні пульманівські вагони — дивом збережені з старозавітних часів. Адже перші два пульмани прибули до Києва з Нюрнберга ще в 1902 році. Щоправда, цю новинку швидко забракували — вагони погано справлялися з малими поворотами. Вдосконалені пульмани німецькі виробники надсилали до Києва в 1907, 1909 та 1911 роках. Вагони були цікаві тим, що відкривалися вручну — це давало змогу поспішайкам зістрибувати на ходу. Пульмани ходили містом і після Другої світової війни — зокрема й 27-м маршрутом... Але у 1961-му сталася величезна біда — в районі Бабиного Яру прорвало земляну дамбу, і пульпа (змішана з водою глина) зі страшною силою ринула на Куренівку, знищуючи все на своєму шляху. Місто давало собі раду з Куренівською трагедією як могло — важезні самоскиди цілодобово вивозили глиняне місиво, але оскільки їхній шлях збiгався з маршрутом 27-го трамвая, рейки останнього рятівна машинерія попросту увігнала в землю. Пізніше колію вже не відновлювали...

77 вбитих, серед яких 28 дітей. 292 поранених, серед яких 136 неповнолітніх. Це страшні підсумки святкового авіашоу, яке назавжди закарбується в пам'яті українців, як одна з найбільших трагедій останніх десятиліть. Попри те що з часу авіакатастрофи минуло п'ять років, очевидці кажуть, що досі при згадцi про ті події стає страшно.

Тепер уже важко повірити в те, що ще якихось кілька років тому однією з найпотужніших, найвладніших і «найдемонічніших» партій в Україні була СДПУ(о). Хай не завдяки підтримці виборців, яких у есдеків (об'єднаних) ніколи не було надто багато, а завдяки адмінресурсу і великому капіталу, але про них чули всі. Не те, що тепер. Так, незважаючи на повне політичне банкрутство своєї партії, соціал-демократи(о) мають в уряді Януковича аж двох міністрів. Але при згадці про Нестора Шуфрича на думку спадають зовсім інші, не партійні асоціації, а про те, що в Кабміні працює ще й Михайло Папієв, узагалі мало хто знає. В усякому разі про «об'єднаний» есдеківський партквиток міністра соціальної політики та праці широкі маси й думати забули.

Про це село, розташоване у Буському районі Львівської області, нині знає вся Україна. Ожидів має чудове сполучення: неподалік — траса Київ—Чоп та залізниця. Місцеві мешканці й подумати не могли, що така перевага — можливість швидко дістатися до обласного центру, столиці, інших великих міст — стане колись причиною їхньої біди. Адже саме близькість до потенційного транспортного коридору «Схід—Захід», яким курсував злощасний вантажний потяг із жовтим фосфором, внесла у життя селян суттєві корективи.