Президент Росії вміє інтригувати навіть у дрібницях. Так, ще в п'ятницю він дав «групове» інтерв'ю найавторитетнішим виданням країн-членів «великої вісімки», але за умови, що розмова ця буде оприлюднена в понеділок, тобто в самий переддень саміту G-8. (Зустріч лідерів «вісімки», нагадаємо, відбудеться 6 червня у німецькому містечку Гайлігендамм, що на Балтійському узбережжі). І хоч окремі газети не втрималися й вийшли друком у неділю, та в будь-якому разі саме вчора вибрані місця з інтрев'ю Володимира Путіна стали новиною номер один. «Сімка» зрозуміла: чекати поступливої політики від «восьмого» не варто, «льодовиковий період» у стосунках між Росією та Заходом посилюватиметься.

Сьогодні об'єднана Європа святкує 60-ту річницю оголошення плану Маршалла — американської економічної допомоги для зруйнованої Другою світовою війною Європи. Тодішній держсекретар США Джордж Маршалл представив свій план, офіційна назва якого звучала «Програма оздоровлення Європи», 5 червня 1947 року в Гарвардському університеті. Завданням плану було не лише економічне відродження Європи, а й протидія експансії комунізму, яку в перші повоєнні роки продовжив Сталін. Сполучені Штати, в рамках оголошеної президентом Труменом у березні 1947 року так званої доктрини стримування, призначили на відбудову Європи 13,5 млрд. доларів.

У руки науковців з норвезької екологічної групи «Беллона» потрапив таємний звіт компанії «Росатом», в якому йдеться про можливий вибух ядерних сховищ у бухті Андреєвої на Кольському півострові, де містяться відпрацьовані стержні з російських атомних підводних човнів. Як повідомляють шотландська газета «Скотсмен» та сайт WorldNetDaily.com, згідно зі звітом, у трьох бетонних сховищах поблизу Мурманська і всього за 50 кілометрів від кордону з Норвегією зберігаються приблизно 21 тис. уранових стержнів та 12 тис. куб. метрів радіоактивних відходів.

Один із найприбутковіших видів вітчизняного бізнесу — відкрити банк, а потім вигідно продати його іноземцям. Рентабельність приємно тішить кишеню — кожні 100 вкладених доларів приносять від 70 до 100 «зелених» чистого прибутку. За ризики можна особливо не хвилюватися: попит на цей товар із боку зарубіжного капіталу стабільно високий. Натомість хвилюються експерти: якщо українські гроші зберігатимуть переважно особи з іншим громадянством, чи не завдасть це шкоди державi?

В Україні ніхто вже не дивується алогічному перебігу подій. У бюджетній сфері, приміром, столиця постійно «гвалтує» периферію непропорційним розподілом повноважень і фінансових ресурсів. А тепер ось з'ясувалося, що узаконеним пограбунком грішить не тільки центр, у чому мали біду переконатися мешканці кількох сіл Токмацького району.

На леваді біля хутора Снігирівка, що навпроти урочища Тамарівщина, роєм гудуть бджоли. Для них тут, скільки оком кинь, суцільне роздолля — лугові трави цвітуть та пахнуть на всю околицю. «Це поле не ореться вже кілька років», — пояснює «УМ» Анатолій Розсоха, який працює майстром лісу в Деньгівському лісництві Золотоніського лісгоспу. «Хіба це не левада?» — дивуюсь у відповідь. «Яка левада! Тут раніше, знаєте, яка кукурудза родила? А тепер для моїх бджіл «випас», — каже пан Анатолій, який разом із дружиною Іриною мешкає на хуторі вже 15 років, переїхавши сюди з Черкас.

Українське безробіття — річ дуже відносна. Наприклад, на шахтах Луганщини, незважаючи на те, що половину з них уже знищила недолуга реструктуризація, не вистачає кваліфікованих працівників.

Наприкінці минулого тижня до «Артека» приїхали понад 330 дітей з Новобогданівки, Спаського та інших сіл Мелітопольського району. Держава врешті-решт оплатила відпочинок юних потерпільців зони лиха, й упродовж щонайменше трьох тижнів їм не загрожуватиме сусідство артбази, гратися навколо якої в радіусі кількох кілометрів донині небезпечно. Із закінченням навчального року школярів привітав голова Запорізької облдержадміністрації Євген Червоненко. Офіційний сайт повідомив також, що у серпні ще 600 дітей (майже сто — з матерями), а також 125 підлітків відпочинуть у санаторіях Євпаторії. З держбюджету для цього виділено 2 мільйони 753 тисячі гривень.