На галас навколо київського зоопарку нарешті зреагував градоначальник. Скандали переслідують звіринець від вересня минулого року, коли його директором став Федір Ромаш, який до того керував банями. З того часу зоопарк постійно в центрі уваги: то поповзли чутки, що його збираються перенести у Вишгород, екологи звинуватили працівників зоопарку в негуманному ставленні до тварин. А минулого тижня під стіни Київміськдержадміністрації прийшли активісти молодіжних організацій і заявили, що з Київського зоопарку намагаються зробити розважальний центр і просто вижимають з нього гроші, які потім осідають у чиїхось кишенях, а натомість тварини не живуть, а животіють у жахливих старих вольєрах. Зрештою мер Леонід Черновецький вирішив особисто відвідати зоопарк.

Нагадаємо, дорожньо-транспортна пригода сталася 30 травня на бульварі Тараса Шевченка в Києві. Внаслідок наїзду автомобіля, за кермом якого сидів син нафтового магната Зиновія Калиновського і пасинок іншого мільярдера Дмитра Фірташа — Сергій Калиновський, на припарковані біля тротуару «Жигулі» загинула подруга сина олігарха Анастасія Бронникова та водій «Жигулів», офіцер Внутрішніх військ МВС України Володимир Куликовський. Деякий час потому єдиний, хто вижив у результаті ДТП Сергій Калиновський, всупереч підписці про невиїзд, намагався покинути Україну, проте був затриманий правоохоронцями в аеропорту «Жуляни».

Перелічити спеціалізовані магазини чи ятки, де можна придбати літературу національного спрямування, а також роботи вітчизняних класиків, незабаром, схоже, можна буде на пальцях однієї руки. Нещодавно, як писала «УМ», «прикрили лавочку» на головній площі Києва, де роками продавали продукцію національного спрямування. Офіційне пояснення — ятки псували архітектурний ансамбль Майдану. Неофіційна версія — там торгували антисемітською літературою.

На стовбурі столітньої липи, що росте неподалік школи і дитсадка в селі Бринь, розташованому за 15 кілометрів від давнього Галича, ледь помітні контури якогось образу почали проявлятися ще 7 червня. Це диво надвечір побачили місцева селянка, йдучи в гості до знайомої, яка мешкає поруч, у будинку вчителів.

Рясні дощі, які останніми тижнями зачастили на Поділлі, зрештою не лише вгамували нестерпну червневу спеку, а й, на жаль, спричинили трагедію. Минулої суботи близько 10-ї години ранку в самісінькому центрі Хмельницького від стовбура верби відчахнулася гілляка і смертельно травмувала 18-річного хлопця, котрий випадково опинився в цьому злощасному місці.

Напруга в залі Одеського театру музичної комедії, де давав свій концерт російський гість, виникла внаслідок несприйняття деяких пісень Кобзона частиною публіки, що знаходилася переважно на балконі й райку. Вже після виконання співаком першої з пісень ці глядачі відгукнулися свистом. Усупереч тому, що більшість залу аплодувала виконавцю.

У суботу о п'ятій ранку в Брюсселі успішно завершився, без перебільшення, один із найдраматичніших самітів ЄС. І хоча «сивини» побільшало в усіх учасників дипломатичних «контратак», але, що найважливіше, у підсумку переможених у цій «війні нервів» не виявилося, і відтепер Євросоюз має узгоджений проект Конституції, щоправда документ змінив назву і став Договором про функціонування ЄС.

Двічі на рік — під час сівби та жнив — коли у поля треба виводити техніку, український чиновник iз подивом з'ясовує, що виводити великою мірою нічого. Через це частина врожаю залишиться на полі, іншу частину із шумом та димом затопчуть, мов орди монголо-татарів, ще допотопні трактори. У такій ситуації вести мову про передові світові технології обробітку землі взагалі вважається некоректним. Принаймні подібні запитання ми б не радили задавати керівникам навіть великих, як для України, та непогано оснащених господарств. Господарі, що обробляють свої гектари ще пострадянською технікою, і взагалі можуть образитися — добре, якщо його старенький тракторець доїде до межі поля.
Сезонна підготовка до польових робіт у більшості аграрних «ТОВ» не надто відрізняється від практики їхніх дідусів та батьків, що мали щастя народитися у часи суцільної колективізації. Підкрутили, запаяли, забили молотком, а головне — щедро пофарбували, і сільськогосподарські машини дуже непогано виглядають на віртуальній «лінійці готовності».

Цими днями відзначає своє двохсотліття Кременецький ботанічний сад, що на Тернопільщині. Вища Волинська гімназія (перейменована незабаром у Кременецький ліцей ) на початку XIX століття була центром прогресивної європейської думки в усіх можливих сферах. На відповідному рівні підійшли тут і до створення ботанічного саду, задуманого як навчально-практична та наукова база для тих, хто вивчав природничі науки. Закладали його спочатку лише на чотирьох гектарах спеціально запрошені для цього знавець садово-паркового мистецтва з Ірландії Діонісій Мак-Клер та відомий український ботанік австрійського походження професор Віллібальд Бессер.