Шевченка погнали як антисеміта

      Перелічити спеціалізовані магазини чи ятки, де можна придбати літературу національного спрямування, а також роботи вітчизняних класиків, незабаром, схоже, можна буде на пальцях однієї руки. Нещодавно, як писала «УМ», «прикрили лавочку» на головній площі Києва, де роками продавали продукцію національного спрямування. Офіційне пояснення — ятки псували архітектурний ансамбль Майдану. Неофіційна версія — там торгували антисемітською літературою.

      Оскільки ніхто з політиків так і не взявся відстоювати місце торгівлі патріотичними виданнями, київська влада пішла далі. 31 травня з ініціативи КМДА був ліквідований кіоск на перехресті вулиць Дорогожицької та Олени Теліги, який належить Міжрегіональній академії управління персоналом. Відбувалося все під звуки вже не нового пояснення — тут продають антисемітську літературу. Однак, що не менш важливо, без жодного рішення суду і незважаючи на те, що продавець мав усю необхідну для торгівлі документацію. Це не завадило групі людей повантажити міні-магазин за допомогою крана на автомобіль і вивезти у невідомому напрямку. Аналогічний інцидент мало не стався вже 8 червня і на проспекті Перемоги. Все завершилося б так само, як і в попередньому випадку, проте тут людям вдалося переконати виконавців, що їхні дії є незаконними.

      Оскільки обидва кіоски належать МАУП, представники академії вже заявили, що позиватимуться до мера і мають усі шанси виграти суд. Натомість Леонід Черновецький звернувся до Кабміну з проханням припинити фінансування вузу й позбавити його права ліцензії на торгівлю. Щодо першого, то ініціатива міського голови навряд чи буде виконана, адже МАУП не фінансується з держбюджету. Не буде прийняте до уваги і друге клопотання пана Черновецького. Як уже заявив заступник міністра освіти та науки Василь Шинкарук, освітянське відомство не має права зробити це на підставі розповсюдження антисемітської літератури. Адже визначити, чи є розповсюджувана література антисемітською, очевидно, має принаймні спеціальна комісія, а не мер «на око».

      Переділом власності столиці і боротьбою зі свободою назвали дії Черновецького представники академії й обіцяють, що доб'ються відшкодування матеріальних (ціна одного кіоску — 100 тисяч гривень) та моральних збитків через суд. А голова Федерації патріотичних видань України Василь Яременко назвав звинувачення нісенітницями. За його словами, окрім книжки «Жидотрепание» (слово взяте з праць Костомарова, пояснюють у МАУП, тому не вбачають у її назві нічого протизаконного), яка викликала найбільше обурення у КМДА, в кіосках продавалися твори Тараса Шевченка, Олеся Гончара, Олени Пчілки, Миколи Міхновського, а також сучасні наукові посібники для студентів. Відтак, щоб це не виглядало боротьбою з українською книжкою, цілком логічною виглядала б ініціатива КМДА добитися заборони окремих видань, однак мерія на це не зважила.

      Директор державного наукового закладу «Книжкова палата України імені Івана Федорова» Микола Сенченко зауважує, що з часу обрання міським головою пана Черновецького у столиці склалися несприятливі умови з розповсюдженням книжок. «За останні роки у Києві було закрито більше десяти книжкових магазинів», — каже він. А Василь Яременко додає: «Фашизм починався зі знищення книжок інакомислячих». Судячи з усього, у КМДА вирішили позбавити суспільство доступу до будь-якої літератури, в тому числі й українських визнаних письменників, якщо вона лежить поряд з тією, яка, на думку мерії, є антисемітською.