Минулої неділі в Італії відбулися попередні вибори голови та керівних органів новоствореної Демократичної партії, яка має об’єднати навколо себе всі лівоцентристські сили та стати провідною політичною силою країни, щоб скласти на наступних парламентських виборах гідну конкуренцію правому табору на чолі з Сильвіо Берлусконі. Вибори мали демократичний і дуже унікальний характер. По всій Італії (і навіть за кордоном, де компактно мешкають італійці) було організовано понад 11 тисяч виборчих дільниць, на яких могли проголосувати практично всі бажаючі: всі італійці, яким виповнилося 16 років, громадяни інших країн ЄС, що мешкають в Італії, емігранти з дозволом на проживання в Італії. Такою нагодою скористалися 3,3 млн., хоча організатори розраховували лише на мільйон учасників. Учасники «праймеріз» мали до вибору... 35 тисяч кандидатів на дві тисячі посад у Демократичній партії.

Позавчора в німецькому місті Нюрнберг відкрили пам’ятник на честь понад 100 тисяч робітників зі Сходу, які в роки Другої світової війни були присилувані до праці на Третій Рейх. Мер Нюрнберга Ульріх Мали, представник Соціалдемократичної партії Німеччини, у промові під час урочистого відкриття монумента наголосив, що дослідження історії невільницької праці робітників із різних країн Європи почалися значно пізніше і здійснюються менш інтенсивно, ніж дослідження Голокосту та воєнних злочинів. Лише 2002 року в Нюрнберзі відбулася перша публічна зустріч мешканців міста з колишнім примусовим робітником, голландцем Робом Звеєрманом.

Три роки тому на житловому масиві «Позняки» викопали котлован під фундамент одного з перших надвисоких житлових будинків столиці...

Першу пляшку відомого бренду почали розливати 1992 року у Львові. Згодом, 1997 року, в Київській області було розроблено сім свердловин та розпочато будівництво нового підприєм­ства. Нині це найбільший і найсучасніший завод у своїй галузі в Україні й один із найбільших заводів компанії в Європі. «Кока–Ко­ла Беверіджиз Ук­раїна» — це вітчизняне підприєм­ство зі стовідсотковим іноземним капіталом. Інвестиції становлять 270 млн. доларів США. 22 торгові філії заводу працюють по всій території України, а загальна кількість персоналу становить понад 2000. Починаючи з 2000 року, потужність заводу постійно підвищується. Зараз на ньому діють дев’ять вироб­ничих ліній: 5 ПЕТ–ліній — із розливу солодких та несолодких газованих напоїв у пластикові пляшки об’ємом 0,5–2,5 літра. Серед цих ліній дві є супершвидкісними. Вони виробляють від 44000 до 45000 пляшок 0,5 літра за годину.

Проблема компенсацій знецінених заоща­джень громадянам часів СРСР залишається сьогодні однією з найскладніших і найактуальніших для України.

Зі стаціонарним українським театром наша найтитулованіша актриса Ада Роговцева розпрощалася більш як десять років тому. Її історія прощання зі столичною Російською драмою, де Ада Миколаївна прослужила кілька десятиліть, мала дуже неприємний присмак... Але, усупереч прогнозам «доброзичливців», театр Роговцеву так і не відпустив. Її почали кликати в Москву — Ада Миколаївна отримала запрошення від Романа Віктюка та кількох антреприз, у Києві вона разом з колегами випустила «Варшавську мелодію2», яка йшла з величезним успіхом, у Театрі драми і комедії Дмитро Богомазов поставив виставу «Ошукана», де Ада Миколаївна зіграла головну роль. Плюс величезна зайнятість у кіно...

Двадцять вісім робіт митця — поєднання традиції школи живопису яматое, мотиви декору давньояпонської кераміки та сучасні форми образотворчого мистецтва. «Це ще одна сторінка співпраці між нашими країнами, — сказав на відкритті експозиції Надзвичайний та Повноважний посол Японії в Україні Муцуо Мабучі. — Перебуваючи вже два роки тут на службі, я переконався — Україна не менш прекрасна, ніж Країна Східного Сонця. Завдяки полотнам Торіі, в яких виражена тепла чарівність Японії давніх часів, українці відчують світло гармонії». За велику честь вважає сам автор робіт презентувати власну виставку в Києві. Рей Торіі згадує: «Побувавши в Україні навесні цього року, я був надзвичайно вражений щирістю та завзяттям українців. Я мав нагоду зустріти тут людей, дуже добре обізнаних із японськими традиціями, і був приємно здивований високим рівнем української культури. Я щиро бажаю, щоб за допомогою того містка, яким є краса між нашими країнами засяяло світло злагоди».

Найкращий український гонщик Ярослав Попович уже тривалий час мешкає й виступає за кордонами України. Утім уродженець Львівщини ніколи не забуває про Батьківщину, при першій нагоді приїздить сюди, аби побачитися з рідними й близькими, зустрітися з журналістами й уболівальниками. Цього разу Попо пробув в Україні менше тижня, але знайшов час розповісти про те, яким вийшов для нього 2007 рік.