Упродовж жовтня кілька титулованих українських атлетів узяли участь у всеукраїнських змаганнях «Вища спортивна школа». Проводить їх Комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти. Згідно зі звітом цієї структури, до участі в програмі вдалося залучити більше чотирьох мільйонів школярів. Олімпійський чемпіон зі штовхання ядра Юрій Білоног, чемпіон світу з метання молота Олександр Крикун, олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики Валерій Гончаров та чемпіонка Олімпійських ігор із кульової стрільби Олена Костевич відвідали школи в 16 обласних центрах, причому не лише проводили уроки, а й змагалися зі школярами.

П’ятий рік поспіль на хардових кортах дніпропетровського тенісного клубу «Мегарон» відбуватиметься найбільший у нашій країні професійний чоловічий турнір. З 10 по 18 листопада висококласні тенісисти розіграють звання кращого і 125 тисяч доларів призових у змаганні серії «челенджер».

Австралійська поп–діва Кайлі Міноуг, поборовши страшну хворобу, і далі доводить, що вона не лише мужня жінка, а й справжня зірка. Співачка чудово виглядає, активно працює над свіжим альбомом і здобуває нові нагороди. Днями Кайлі поповнила свою колекцію престижних відзнак премією Music Industry Trust (у перекладі — щось на кшталт «Довіра музичної індустрії»). Яку, до речі, ніколи досі не здобували жінки. Міноуг відзначили за двадцять років творчого стажу, але не тільки.

Цього тижня в Росії почали офіційно продавати «клавіатури для блондинок», розроблені фахівцями компанії «Олді». Загальновідомо, що білява жінка — популярний персонаж анекдотів. Народний гумор вважає гламурних білявок, м’яко кажучи, не дуже далекими людьми. Тож творці «клавіатури для блондинок» намагалися якомога спростити, ну й заодно, звісно, розсмішити своїм виробом.

Генеральна конференція Організації Об’єднаних Націй із питань освіти науки і культури (ЮНЕСКО) не визнала Голодомор актом геноциду проти українського народу. 193 країни, представники яких були на конференції, позавчора одностайно проголосували за резолюцію «Про вшанування жертв Голодомору в Україні». «Генеральна конференція ЮНЕСКО, нагадуючи про Голодомор 1932—33 років, висловила впевненість у тому, що трагедія Голодомору, яка була викликана жорстокими діями та політикою тоталітарного сталінського режиму, має стати попередженням сучасним і майбутнім поколінням із метою дотримання демократичних цінностей, прав людини та законності», йдеться в повідомленні українського зовнішньополітичного відомства. Натомість юридичної та політичної оцінки документ не містить.

Один із лідерів закарпатського осередку «Нашої України» Ігор Кріль та мер Мукачева Василь Петьовка збираються підписати парафовану угоду про коаліцію «НУНС» і БЮТ у понеділок. Нагадаємо, під цим документом підписалися всі «нашоукраїнці» та «самооборонці», крім Кріля, Петьовки й секретаря РНБО Івана Плюща.

Позавчора керівництво товариства з обмеженою відповідальністю «Олві–Крим» вдалося до рішучих дій: репатріантів, які ще торік замість наметів нашвидкуруч спорудили на вигоні обабіч вулиці Балаклавської у кримській столиці пару десятків капітальних стандартних хатинок із черепашника, спробували відтіснити з ділянки силоміць. Точніше, руками (як подейкують меджлісівські активісти, проплаченими) студентів і прибічників громадської організації «Антизахоплення». Звільнену «галявину протесту» «Олві–Крим» збирався огородити металевими щитами. Проте нічого з того не вийшло — кримські татари стали на захист своїх напівобжитих обійсть.

Будівельна ощадкаса в нашій державі — явище незвичне. Такі компанії успішно діють по всій Європі, де надають кредити під житло з відсотковою ставкою не вище 5%. Проте для українських банків вони навряд чи зручні колеги на ринку кредитування, адже наші фінансові установи беруть за такі послуги в 2—3 рази більше. Новий погляд, як вирішити чи не найбільшу проблему сучасної молоді, пропонувала будівельна ощадкаса нібито німецького походження «Берлінер Баушпаркассе».

Сьогодні журналісти вітають із круглою датою голову Національної спілки журналістів, заслуженого журналіста Ігоря Лубченка. Ігор Федорович народився у Пскові (Росія) у сім’ї ветеринарного лікаря та вчительки. Ще у 1959 році його прийняли до Спілки журналістів. Закінчив у 1960 році факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка. Працював у газетах «Шлях Ілліча», «Ізюмський паровозоремонтник», «Ленінська зміна», «Комсомольскоє знамя». Був редактором газет «Молодь України» та «Освіта». З 1997 року — голова НСЖУ. Нагороджений орденом «Знак пошани» на 40–річний ювілей.