Володимиру Литвину зле. Голову Верховної Ради IV скликання нудить, причому так сильно, що на участь у новій «спікеріаді» вже немає ні сил, ні бажання. Тому цього разу Володимир Михайлович у спікери вирішив не балотуватися. Сам Литвин упевнений, що цей парламент буде перехідним і проіснує максимум півтора року — до того часу, коли перед наступними президентськими виборами відбудеться нове перегрупування сил і, відповідно, ще один розпуск ВР. Але пояснення у Володимира Михайловича загалом багатогранні.

Відповідь на запитання, коли розпочнуться засідання нової, обраної на позачергових виборах 30 вересня Верховної Ради, цікавить не лише виборців, а й самих народних депутатів. Щоправда, ще не всі вони отримали депутатські посвідчення — на вчорашній ранок ЦВК зареєструвала 208 парламентаріїв. Але процес триває, і, як повідомляє прес–служба ВР, уже сьогодні о 15.00 розпочнеться засідання підготовчої депутатської групи, яка готуватиме пропозиції щодо організації та проведення пленарних засідань першої сесії парламенту. Власне, саме сьогодні вичерпується термін, протягом якого, згідно з регламентом Ради, її Голова повинен скликати цю робочу групу на перше засідання.

Сьогодні ми публікуємо результати конкурсу прогнозистів «Вибори–2007», оголошеного в «УМ» від 25 вересня. У змаганні «нострадамусів» узяли участь майже три сотні читачів нашої газети з усіх регіонів України, які захотіли перевірити свою здатність передбачити результати дострокових виборів до Верховної Ради 30 вересня.

Четверте листопада стало ще однією датою календаря, коли в Україні стикаються лобами проросійські активісти та українські патріоти. У Росії ця днина відзначається як «день народної єдності» — річниця народного повстання під проводом Мініна та Пожарського, яке в 1612 році визволило Москву від поляків. Але з самого початку цей день став приводом для виступів насамперед відверто шовіністичних, праворадикальних та ксенофобських організацій. Тож навіть у Росії до учасників акцій 4 листопада ставляться більш ніж насторожено — для них характерне скидання рук у нацистському вітанні. Прапори на маніфестаціях — триколори, але — чорно–жовто–білі. Незрозуміло, чому українська влада толерує вуличні акції з нагоди цього «свята», адже його гасла фактично спрямовані на знищення державності України та відновлення Російської імперії.

Столична нерухомість стає непристойно дорогою. Скажімо, ціни на наймані помешкання в Києві сягнули нечуваної позначки: знайомі, що винаймали однокімнатну квартиру в районі метро «Дружби народів» за 400 доларів, змушені підшукувати інші квадратні метри, бо власник квартири попередив, що з Нового року орендна плата становитиме 700 плюс витрати на комунальні послуги. Висновок зі сказаного напрошується такий: наймати житло в стольному граді тепер нерентабельно, вигідніше піднапружитись і купити його у повну власність. Щоправда, більшості бажаючих доведеться напружуватись усе життя. Зате ті, хто може дозволити собі поповнити список майна квартирою в центрі міста, є вельми бажаними клієнтами на ринку нерухомості. Задля них уповноважені особи підуть на екстраординарні кроки, включно з будівництвом на місці лікарень абощо. Наразі йдеться, зокрема, про Жовтневу лікарню і події довкола неї, що розгорнулися останнім часом.

Вшанування ювілею Ади Роговцевої — з прем’єрою вистави, присутністю Президента України, офіційними привітаннями — чекали всі. Довго, ще з літа — фактичного дня народження ювілярки — публіку інтригували розкішними афішами та сіті–лайтами по всьому Києву з утаємниченою Адиною посмішкою, сповідальним віршем й словами «очікуйте восени...». Саме тоді були присвоєні всі звання й підписані накази про нагороди, саме тоді був шквал вітальних телеграм і телефонних дзвінків з усіх–усюд.

Три сутички «стінка на стінку», десяток «гірчичників» і вилучення, скасування призначеного пенальті та ефектний вирішальний гол команди, що грала у меншості, — все це стало окрасою матчу донецького «Металурга» й «Шахтаря». Попри 20–ту перемогу «гірників» над «метадонами», уболівальників можна привітати з утвердженням у нашому чемпіонаті ще одного справжнього дербі.

Після півмісячної паузи, пов’язаної з виїзними матчами у Підмосков’ї, київська команда постала перед своїми вболівальниками. Серію із шести домашніх поєдинків у Броварах «Сокіл» почав протистоянням з іще одним суперником з околиць російської столиці — клинським «Титаном». Формально цей клуб знайомий «Соколу» за виступами в першості Східноєвропейської хокейної ліги у сезоні 2003/04. Тоді, до речі, команда з Клина переграла киян у фіналі Кубка СЄХЛ. Але склади обох колективів відтоді суттєво змінилися.