Візит Президента України до Ізраїлю, що розпочався вчора, наші державні служби готували коротко, але активно. Навіть почали боротися з антисемітизмом. Позавчора в Службі безпеки України на приурочений до поїздки глави держави «Круглий стіл» із проблем протидії проявам ксенофобії та розпалювання національної і релігійної ворожнечі в Україні зібралися представники керівництва СБУ, Генеральної прокуратури та міністерств — внутрішніх і закордонних справ, а також чільники єврейських спільнот. Частина песимістично налаштованої громадськості переконана, що започатковані державні заходи для подолання ксенофобії припиняться із завершенням візиту. Очевидно, тоді затихне й галас проросійськи налаштованих представників єврейських організацій про «відродження нацизму в Україні», теж приурочений до важливого візиту?

Учора Президент Віктор Ющенко прибув до Ізраїлю. Це — перший державний візит українського лідера до єврейської держави за останні 11 років. Як сказав журналістам заступник голови секретаріату Президента Олександр Чалий, нинішні зустрічі започаткують програму розвитку україно–ізраїльських відносин на найближчі п’ять—десять років, нададуть нового імпульсу взаєминам двох країн. Серед головних завдань візиту — економіка та «діалог щодо пошуку історичної правди», обговорення становища єврейської національної громади в Україні. Під час переговорів ітиметься про можливість синхронного впровадження безвізового режиму з обох боків, можливе відкриття культурного центру України в Ізраїлі тощо.

Сьогодні й завтра в рамках Київського безпекового форуму відбуватиметься міжнародна конференція «Врегулювання «заморожених» конфліктів у контексті безпеки та стабільності Чорноморського регіону».

Це вже набридло. Спочатку робоча група з підготовки першого засідання Верховної Ради довго не могла зібратися з кворумом, а тепер, із повним набором членів, не може прийняти жодного рішення. Уявіть, що буде в парламенті...

Останнім часом у нашій пресі дуже активно обговорюються проблеми авіабудівної промисловості України. Напевно, це добре: чим більше громадськість знає про реальний стан справ у якій–небудь сфері життя нашої країни, тим краще. Але щоб реально оцінити стан справ авіапромислової галузі, пропонуємо спочатку звернути увагу на нашого найближчого сусіда — Росію. В українського і російського авіапрому багато спільного — історія, технологія, стандарти, кадри. Відмінність же одна — російські літакобудівники зараз явно переживають підйом виробництва, тоді як наші — відверту кризу.

Нещодавно Російська Федерація оголосила про зміну порядку реєстраційного обліку. За новими правилами, українські громадяни повинні будуть ставати на облік в РФ протягом трьох днів. Досі — з 30 жовтня 2004 року — наші співвітчизники могли обходитися в Росії без реєстрації впродовж 90 днів.

Поки в парламенті тривають спроби учасників майбутньої більшості й меншості хоч до чогось домовитися, у блоку «Наша Україна — Народна самооборона» є ще один головний біль — створення обіцяної єдиної партії. У понеділок увечері відбулося засідання політради «НУНС», на якій лідери партій — учасниць блоку обговорювали саме це питання.

Українська сторона досі не може з’ясувати, наскільки великої шкоди нашій екології завдав розлив нафтопродукту в Керченській протоці. З одного боку, вилив значний. За інформацією Головного управління МНС України в АР Крим, учора, починаючи з сьомої ранку, 62 співробітники МНС, прикордонної служби та Керченського порту збирали мазут, викинутий хвилею на узбережжя Тузли.

Шлях Бегбедера до Києва проліг через Москву. Інакше, мабуть, і бути не могло, оскільки сюжет нового роману «Ідеаль» розгортається у Росії. Слідом за своїм героєм Бегбедер прибув до Білокам’яної і, в одній із пауз між численними презентаціями нової книги, автограф–сесіями та інтерв’ю... змушений був пройти справжній тест на алкогольну витривалість. Москвичі влаштували французькому белетристу словесну дуель з іншим знаменитим французьким письменником Мішелем Уельбеком. Зайнявши свої місця «біля бар’єру», літератори розмірковували про сучасну французьку літературу, про гіпертрофований нарцисизм, на який страждають письменники, про талант і посередність... За дружньою розмовою не зчулися, як спустошили пляшку горілки. І якщо для російського літератора така доза вважається розгінною, то французи, звиклі до вишуканих вин, так «нарозганялися», що почали неадекватно відповідати на запитання журналістів. У Київ француза привезло видавництво «Махаон».