«Діоксиновий скандал» у Німеччині почав набирати оберти ще у вівторок і за лічені години набув міжнародного масштабу з економічно небезпечними наслідками для України. Як уже повідомляла «УМ», у яйцях, що продавалися у двох найбільших мережах супермаркетів Німеччини — «Реве» та «Лідл», виявили діоксин. Курячий продукт нібито потрапив на полиці супермаркетів із фермерських господарств, які годували птицю українською кукурудзою. Цю інформацію підтвердив речник центрального об’єднання німецького птахівництва Керстін Шпельтган, заявивши, що 2,5 тонни української біокукурудзи спочатку закупили Нідерланди, а вже звідти корм потрапив до Німеччини. І саме з ним отруйна речовина потрапила в курячі яйця, згідно з попередніми висновками німецького відомства із захисту прав споживачів.

Українські аптеки, незважаючи на пільгове оподаткування, продають ліки з 300–відсотковою націнкою. Такі дані оприлюднили в Рахунковій палаті України, підсумовуючи результати перевірки реалізаторів медикаментів. «Якщо торговельна націнка на ліки, ціни на які підлягають державному регулюванню, мала бути не вищою за 37 відсотків, то більшість аптек продавали їх із націнками 150—200 відсотків, а в деяких випадках і понад 300 відсотків», — кажуть у відомстві. Відтак, як констатує голова Рахункової палати Валентин Симоненко, попри пільгове оподаткування лікарських засобів та виробів медичного призначення, аптекарі лише завищують ціни.

Як стверджують в Антимонопольному комітеті України, так звані «благодійні» внески в державних лікувальних закладах — це фактично завуальовані платні послуги, розмір яких установи охорони здоров’я встановлюють на власний розсуд. Водночас, як роз’яснюють в АМКУ, закон не забороняє добровільні спонсорські внески в будь–яких розмірах. Але вимагати їх, наприклад, за УЗД, рентген, кардіограму або на ліки для операції лікарі не мають жодного права. У Міністерстві охорони здоров’я додають, що вони вже надіслали роз’яснювальний лист на місця, в якому від голов­лікарів вимагають дотримуватися законів при зборі внесків.

Місце для спорудження унікальної резиденції київських князів обрали не випадково. Саме на території, де сьогодні розташований Київський ботанічний сад імені М. Гришка, в ХІ столітті для сина князя Ярослава Мудрого Всеволода побудували заміську резиденцію–фортецю «Красний двір». Це місце в 1071 році приглянулось київському князю завдяки неповторному краєвиду. На жаль, у 1096 році «Красний двір» зазнав нападу половців — його було спалено.

Першими виступили за створення так званого «білого списку» сайтів, рекомендованих для дітей, в інтернет–асоціації України. У вівторок на засіданні таку ініціативу підтримав і голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький. «Я як батько чотирьох дітей можу сказати, що розумію проблему безпеки дітей в інтернеті. Моя дитина вже почала клацати мишкою комп’ютера в три рочки. Маємо визнати, що це — нова реальність. Ми ж не даємо дітям бавитись небезпечними предметами? Також їх треба вберегти від сумнівних сайтів, — переконаний заступник голови правління інтернет–асоціації України Олександр Ольшанський. — В Україні є тисячі пізнавальних та цікавих сайтів, які можна рекомендувати для перегляду дітям! Це нормальна світова практика».

Днями до дирекції Київського зоопарку звернулись жителі одного з сіл поблизу міста Бородянка Київської області. Люди попросили врятувати двох ведмедів, яких у жахливих умовах утримують на подвір’ї приватного будинку. Співробітники столичного зоопарку з’їздили до «косолапих» і на власні очі побачили страждання тварин. «Привезені туди ще ведмежатами, бурий та гімалайський ведмеді утримуються вже п’ять років у жахливих умовах, — розповіла журналістам на вчорашній прес–конференції еколог Київського зоопарку Ганна Загородня. — Міша та Потап живуть у клітках два на два метри. Клітки огорнуті колючим дротом, щоб ведмеді не змогли їх розламати. Зимують у так званому «барлозі» — цегляній прибудові». За словами еколога, прибирають у клітках раз на тиждень, хоча ці тварини потребують щоденного догляду. Раціон харчування хижаків скромний — риба та хліб.

Першою сумну новину вчора зранку поширила Ініціативна група порятунку Київського зоопарку, що складається з колишніх співробітників звіринця. Утім кияни до останнього не вірили, що столиця втратила свого незграбного улюбленця — 40–річного слона Боя. Сумніви на спеціально скликаній прес–конференції розвіяло керівництво зоопарку. «Він раптово впав на очах у наших співробітників, — розповів головний ветеринар Андрій Марунчин. — Гостра інтоксикація, серцево–легенева недостатність, асфіксія... Бой помер о 10:47, за дві хвилини».

Продавці книжок, дисків і сувенірів біля голов­ного відділення «Укрпошти» залишилися без роботи. На місці, де раніше можна було купити літопис УПА, український прапор, вишиванку, стоять розібрані столи й стільці. «А де ж можна придбати диск «Братів Гадюкіних»? Де пропали хлопці, які продавали?» — запитує молода дівчина чудовою українською мовою, проходячи повз протестувальників. «Немає, нам заборонили тут торгувати», — розводить руками Ганна Коваленко, розгортаючи плакат «Україна без українофобів та україножерів!». Ганна Володимирівна, голова профспілки працівників незалежної преси, торгує на цьому місці з 1989 року. Жінка у відчаї: каже, їх із майдану Незалежності виганяє міліція.

Міністр освіти і науки з кожним днем усе більше налаштовує студентів проти себе. Головний освітянин країни днями прийняв чергові скандальні рішення, таким чином поставивши з ніг на голову всіх керівників вузів та самих студентів. Дмитро Табачник підписав наказ, згідно з яким усі вузи України отримали право набирати і навчати іноземних студентів іноземними мовами, якщо це дозволяють можливості вузу. Відтак, Табачник зробив неймовірну «мовну» послугу студентам із Росії або ж просто російськомовним студентам в Україні. «Коли ми ввели навчання у вузах тільки українською мовою, у нас почався величезний відтік студентів із арабських і азіатських країн. Почали втрачати, в першу чергу, держава і вузи» — сказав він.

Ледь не закінчилась трагедією прогулянка двох хлопців у місті Олександрія на Кіровоградщині. Одного вихідного підлітки 13 і 17 років вийшли в місто, щоб вигуляти собаку своїх знайомих, які були у від’їзді. Через деякий час бультер’єр став поводитися неадекватно, кидатися на хлопців. Старший підліток, рятуючись від собаки, переліз через огорожу приватного будинку. Розлючений бультер’єр устиг лише порвати на ньому одяг.