Навіть у кримських музеях не раз доводилося бачити туристів, на яких з одягу — лише труси, гумові капці та сонцезахисні окуляри. Мовляв, оце йшов із пляжу і до музею забрів. А в Єгипті туристи, користуючись логікою «а мене тут однак ніхто не знає», і поготів дозволяють собі навіть на екскурсію до Каїра припхатися в міні–бікіні.

Минулого тижня дніпропетровський палац водних видів спорту «Метеор» відзначив своє повернення до життя престижними національними змаганнями. Під дахом світлої та сучасної арени, яку реконструювали впродовж п’яти років, зібралися понад 400 кращих вітчизняних плавців. Тут вони ввійшли в тривалий сезон, апогеєм якого стануть Олімпійські ігри в Пекіні.

Після скандальної приватизації «Луганськтепловоза», коли індустріальний гігант дістався практично єдиному російському покупцеві за символічну ціну, звучало чимало невдоволених голосів. Чи не найгучнішим серед них був виступ тодішньої опозиціонерки Юлії Тимошенко, яка пообіцяла, що неодмінно поверне завод у державну власність. Зайнявши посаду Прем’єр–міністра, пані Тимошенко висловилася на цю тему більше, ніж обережно — мовляв, усі свої обіцянки новий уряд неодмінно виконає. Але й цієї обережної фрази було достатньо, аби нові власники Луганського тепловозобудівного вивели на вулицю власних робітників — протестувати проти реприватизації!

...Пізній вечір. На Центральний київський залізничний вокзал подають львівський потяг. Ті, хто проводжає, починають жартувати — мовляв, знімають фільм про повоєнні роки. Народ з квитками, навпаки, нервує: думка про те, що зараз доведеться заходити в ось ці облуплені, проіржавлені, неосвітлені вагони, не надихає. Проте діватися нікуди: шалений дефіцит квитків на тлі необхідності їхати вибору не залишає.

За винятком стартових матчів сезону з «Бєлгородом», решту домашніх зустрічей першого кола київський «Сокіл» провів у Броварах. І ось наприкінці минулого тижня наш флагман нарешті знову зіграв у столичному Палаці спорту. Щоправда, зближення мас із «найшвидшою грою у світі» було нетривалим — надалі Палац «перепрофілюється» на новорічні шоу та інші льодові вистави. Тож учора й сьогодні «Сокіл» із саратовським «Кристалом» зустрічається в місті–супутнику Києва, та й у січні 2008 року виступатиме в Броварах.

У Києві друге коло національної суперліги стартувало протистоянням «вовків» — лідерів чемпіонату — та львівських «політехніків», котрі перед цим здобули вісім перемог поспіль і несподівано утвердилися на третьому рядку турнірної таблиці. Підопічні Валентина Вороніна дали гідний бій київському «інтернаціоналу» й у третій чверті навіть вели перед — «плюс 4». Але ситуація змінилася після вимушеної паузи, що виникла через зникнення в спорткомплексі «Меридіан»електрики. Коли хвилин за двадцять гра поновилася, господарі пішли у відрив і довели матч до перемоги. Запорукою їхнього успіху була вдала гра американця Пуха Джетера — кожен його кидок із–за 6–метрової лінії був влучним.

Жив–був на світі... Ні, не Антон Городецький, а Костянтин Лукашин, син того самого Жені Лукашина, героя Рязановської новорічної комедії «Іронія долі, або З легкою парою». Сиквел Тимура Бекмамбетова «Іронія долі–2», незважаючи на дуже конкретний об’єкт процесу «рімейкування», асоціюється не з піснею у виконанні Алли Пугачової та Крістіни Орбакайте, а з саундтреком його «Варт», який співають брати Крестовські. Оскільки режисер не зміг (не захотів, не забажав, не вважав за потрібне?) відійти від своїх фірмових графічно–стоп–кадрових фішок і щедро начинив ними продовження історії Жені та Наді, яка триває вже понад тридцять років. Настільки щедро, що раз по раз здавалося: ось зараз із–за рогу на шаленій швидкості вискочить героїня Жанни Фріске і на своєму авто знову опише неймовірне коло на фасаді готелю «Космос».