Зіткнення пасажирського автобуса ЛАЗ із мікроавтобусом «Мерседес–Бенц» сталося у понеділок близько восьмої години вечора біля села Маковиці Новоград–Волинського району на 233 кілометрі автошляху Київ—Чоп. Власник «буса» віз додому на Закарпаття заробітчан із Росії. Внаслідок дорожньо–транспортної пригоди на місці аварії загинув 59–річний водій ЛАЗу, який саме повертався з рейсу «Новоград–Волинський—Михіївка». На щастя, єдина його пасажирка відбулася травмами.

Звести в Одесі пам’ятник останньому кошовому отаманові Запорозької Січі Петрові Калнишевському — ініціатива облдержадміністрації Одещини. А саме — нового голови Миколи Сердюка, який сам родом із села Хоружівка на Сумщині і є земляком як Президента Віктора Ющенка, так і самого Петра Калнишевського, що походив із недалекого від Хоружівки села Пустовойтівка. Як раніше патріотична громада Південної Пальміри виступала проти зведення пам’ятника «Засновникам міста», а де–факто — цариці Катерині ІІ, так тепер піднімаються голоси з іншого боку, місцеві історики вважають, що Петро Калнишевський ніякого стосунку до їхнього міста не має. Як заявив газеті «Сєгодня» історик Андрій Красножон: «Навряд чи і гетьман Калнишевський здогадувався про існування нашого міста. Це суто політична акція».

Учора кількість народних депутатів знову досягла 450. Чотирнадцять нових парламентаріїв прийшли у ВР на зміну БЮТівцям і «нашоукраїнцям», котрі перебралися у виконавчу владу. Вранці Центральна виборча комісія проголосувала за реєстрацію цих нардепів: «за» — 12 голосів, 2 — відсутні. Учора нові обранці склали присягу у Верховній Раді.

Звернення 60 народних депутатів, у якому вони просили Конституційний Суд розтлумачити частину другу статті 14 Закону України «Про кінематографію», КСУ розглянув досить оперативно: від слухання справи до оголошення рішення минуло десять днів. Сама ж вакханалія в українському прокаті тривала майже десять років. Протягом яких прокатники, що постачають новинки світового кіно в українські кінотеатри, спершу дружно ігнорували Закон України «Про кінематографію», прийнятий ще в 1998 році, відмовляючись як дублювати, так і озвучувати чи субтитрувати фільми українською. Потім — Постанову Кабміну (№20, від 16 січня минулого року), яка передбачала поступову «українізацію» вітчизняного широкого екрана. Оскарживши в суді цей документ КМУ, прокатники і далі постачали до кінотеатрів російськомовні фільмокопії... (За неофіційними даними, за рік на українських екранах було продемонстровано понад 6 тисяч фільмокопій і лише 20 відсотків із них — українською мовою). Тепер шпаринка в Законі, якою так майстерно користувалися посередники між кіномистецтвом та його шанувальниками, надійно «залатана». Конституційний Суд ухвалив категоричне рішення: від сьогоднішнього дня в Україні не може розповсюджуватися і демонструватися іноземний фільм, що не дубльований (не озвучений, не субтитрований) українською мовою. Дистриб’ютор, який вирішить проігнорувати цю норму закону, не отримає прокатне посвідчення. За це рішення проголосували 12 із 15 суддів КСУ. Суддею–доповідачем у цій справі був Петро Стецюк, який люб’язно погодився розповісти «УМ» деякі подробиці цього дуже важливого для української культури рішення.

Якщо вам обрид традиційний салат олів’є під ялинкою, якщо у вас є азартна компанія, яка так само кисне від нудьги, витріщившись у новорічний телевізор, або ж просто хочеться незвичності й адреналіну, — рушайте в інакшу новорічну ніч. Десятки компаній пропонують нестандартно зустріти Новий рік.

90 років тому, 24–25 грудня 1917–го в Харкові проголосили встановлення в Україні радянської влади. «...Потім Центральна Рада оголосить терор, і майже захлинеться в крові «Арсенал», бо після довгих боїв все–таки увірветься в нього п’яною перемогою гайдамацький курінь смерті». Це — завершальний абзац статті Олександри Богданової «Витоки», до 70–ліття проголошення в Україні радянської влади, надрукованої 1987 року в журналі «Ранок» (видавався Центральним комітетом ЛКСМУ). Можливо, літератор Богданова сама хильнула з гранчака для натхнення перед написанням свого тексту в розпал «гласності». А може, в самому суспільстві ще вистачало акумульованого упродовж 70 років «градуса». Лише тепер, на тверезу голову, ми можемо бачити трагікомічність рекламних трюків радянських ідеологів. Тоді ж у приколисаному народі, немов під гіпнозом, вживлювали ненависть до самих себе.

Минули ті часи, коли скромну й «забиту» дівчинку Каті Холмс вважали блідою тінню її зіркового чоловіка Тома Круза. Тепер місіс Круз — самодостатня, яскрава особистість. Щоправда, вона й досі намагається триматися за спиною глави сімейства, але тільки тому, що сама так хоче. На думку популярного американського журналу «ОК!», Каті виросла з дівчини–підлітка у модну й елегантну жінку, яка вміє добре одягатися й вирізняється вишуканим смаком. Саме ці якості й вивели актрису на перше місце у рейтингу найстильніших жінок 2007 року. За версією «ОК!», Каті Холмс визнана цьогорічною «іконою стилю».

Навіть у кримських музеях не раз доводилося бачити туристів, на яких з одягу — лише труси, гумові капці та сонцезахисні окуляри. Мовляв, оце йшов із пляжу і до музею забрів. А в Єгипті туристи, користуючись логікою «а мене тут однак ніхто не знає», і поготів дозволяють собі навіть на екскурсію до Каїра припхатися в міні–бікіні.

Минулого тижня дніпропетровський палац водних видів спорту «Метеор» відзначив своє повернення до життя престижними національними змаганнями. Під дахом світлої та сучасної арени, яку реконструювали впродовж п’яти років, зібралися понад 400 кращих вітчизняних плавців. Тут вони ввійшли в тривалий сезон, апогеєм якого стануть Олімпійські ігри в Пекіні.