Після чотирьох матчів у Татарстані, де київська команда двічі виграла у «Нафтовика» з Леніногорська і за жахливого суддівства двічі поступилася «нафтовикам» із Альметьєвська, флагман українського хокею минулих вихідних у Броварах приймав воскресенський «Хімік». Повболівати за підмосковну команду із давньою історією (клуб засновано у 1953 році) приїхало навіть десятеро фанатів. Принагідно гості з Росії відвідали й товариський футбольний матч між «Динамо» й «Сатурном» з Раменського, який також відстоює честь Московського регіону.

У Недригайлові, що на Сумщині, минулих вихідних завершився футбольний турнір на першість ДСТ «Колос». Три дні змагалися команди аграрного спортивного товариства, що приїхали з Харківщини, Черкащини, Чернігівщини, Жи­томирщини, Миколаївщини і, звісно, господарі.

Тепер у наших уболівальників розвіялися останні ілюзії стосовно можливості головної команди країни пробитися до фінальної частини чемпіонату Європи. Хоча напередодні відльоту до Шотландії гравці на чолі зі своїм тренером клялися битися за честь країни, на полі особливо тільник на собі ніхто не рвав. У суботу на стадіоні «Хемпден парк» у Глазго декому бракувало бажання, декому — майстерності, а в цілому гра збірної України у Глазго залишила гнітюче враження. Приблизно таким же настрій був і в товариських матчах перед відбором на минулий чемпіонат світу, але потім команда просто казково перетворилася з Попелюшки на принцесу. Тепер же таке сталося з нашим суперником — Шотландією. Натомість збірна України набула свого звичного, на жаль, вигляду.

На гру проти збірної Казахстану поляки виходили у ролі лідера групи А. Зробивши собі послаблення, наші західні сусіди більшу частину першого тайму поступалися азіатам. Хід поєдинку у Варшаві різко змінився після того, як на початку другого тайму на стадіоні на 20 хвилин вимкнули освітлення. Звісно, в темряві команди не грали, але щойно увімкнули прожектори, форвард іспанського «Расинга» Ебі Смолярек за 10 хвилин оформив хет­трик. Донеччанин Маріуш Левандовський відіграв весь матч.

Напередодні православного свята Покрови народна артистка України Валентина Степова презентувала новий, вже сьомий у своїй кар’єрі альбом. Як на теперішній ринок шоу–бізнесу, диск досить специфічний. У ньому 10 треків у сучасній обробці на музику всесвітньо відомих композиторів (Каччині, Бах, Сен–Санс, Верді...), але всі присвячені Діві Марії. Валентину Степову не лякає, що її нова робота не буде поміченою на радіо і музичних каналах, що їй там скажуть два звичних слова: «не формат». «Я його записала наперекір тому пафосу, який звучить звідусіль. Кожна людина у певний для неї час дійде до тої миті, коли зрозуміє, що все в руках Божих і від нього не втечеш», — каже Валентина Степова.

Упродовж кількох останніх років свої зустрічі з пресою художній керівник «Молодості» Андрій Халпахчі починав із розповіді про те, що фестиваль під загрозою, він ось–ось має стартувати, а грошей на його рахунку нема. Щоразу, аби врятувати фест, організаторам доводилося в авральному порядку домовлятися зі своїми партнерами, просити їх, аби гостей розселяли, годували, перевозили тощо у кредит, і обіцяти, що обов’язково з ними потім розрахуються. Паралельно величезних змін зазнавала програма фестивалю — а як же інакше, якщо економити доводилося на всьому?

Уже нічого не буде як колись. Глобальне потепління стало настільки очевидним, що заплющувати на цю проблему очі з кожним роком стає все важче. Найпершими в Україні згубний вплив нових природних тенденцій відчули на собі аграрії південних та східних регіонів, де вже кілька років поспіль на полях під пекельним сонцем згорають тисячі гектарів сільськогосподарських культур. Вітчизняна наука відреагувала на цю проблему досить оперативно і вже зараз пропонує власні методи боротьби з «пустелею». Головне, аби вчених почули і селяни, і управлінці, оскільки без серйозних капіталовкладень та зміни технологій країна навряд чи залишиться з хлібом.

«УМ» уже повідомляла про звільнення Президентом голови Решетилівської райдержадміністрації Антоніни Василь­ченко, яка «за сумісництвом» очолювала тамтешню районну організацію Соцпартії. Сталося це після того, як з’явилися перші підтвердженя підозр місцевих «помаранчевих» політиків: замість декларованих товаришкою соціалісткою двох вищих освіт у неї ...немає жодної. У невеликому селищі–райцентрі ніхто не міг пригадати, коли ця «заочниця» брала «навчальні» відпустки, щоб їздити на сесії чи захист дипломів у вузи двох (!) сусідніх держав...

Державне вугілля на Луганщині приватні особи привласнюють по–різному: як тупими крадіжками вже видобутого гірниками палива, так і за допомогою «копанок» — недозволеною розробкою пластів, що лежать близько до поверхні. Але нижченаведений спосіб слід визнати найоригінальнішим. Принаймні нічого подібного раніше чути не доводилося.