Цього тижня Верховної Ради знову не буде. Вчора народні депутати зібралися у парламенті, але навіть найпильніші математики не могли налічити в залі бодай 200 нардепів. Знову блокада, знову повітряні кульки «НАТО — ні!».
Учора голова правління НАК «Нафтогаз України» Олег Дубина знову перебував у Москві, беручи участь у переговорах із керівництвом РАТ «Газпром» з приводу умов поставок природного газу в Україну. Як анонсувала прес–служба «Нафтогазу», очікувалося підписання договорів, які б урегулювали погашення боргу «Нафтогазу України» за поставлений газ, а також документів щодо постачання блакитного палива на 2008 рік і наступні періоди. Чи підписано такі документи, вчора стало відомо вже після того, як цей номер «УМ» пішов до друку.
У Криворівні особливо гостро відчувається доторк до небесного. Можливо, тому що це село високо в Карпатах, а може, що настоятелем тутешньої церкви є протоієрей Української православної Церкви (КП) Іван Рибарук, який дбайливо опікується духовним життям краю — і журнал видає, і програму на місцевому радіо веде, і конференції й творчі зустрічі організовує. Отець Іван продовжує і розвиває традиції своїх попередників, які служили в храмі Різдва Богородиці, де бували Іван Франко, Михайло Грушевський, Леся Українка... Останнім часом у Криворівні кілька разів на рік «неофіційно» і, як правило, спонтанно, відбуваються братські духовні зустрічі православних, католиків і греко–католиків.
Цього року вступ до всіх вищих навчальних закладів, незалежно від форми власності, здійснюватиметься тільки за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) знань випускників шкіл. Якщо минулого року воно лише проходило «обкатку», то цьогоріч ЗНО є обов’язковим для всіх, хто хоче здобути вищу освіту, незалежно від того, коли людина закінчила середню школу — цього року чи давніше. Про особливості цьогорічного зовнішнього оцінювання розповідав учора міністр освіти Іван Вакарчук.
— Володимире Олександровичу, ви — голова Комітету ВР із питань культури. Як ваш комітет ставиться до погроз кінотеатрів страйкувати через вимогу дублювати фільми українською?
— У законі про кінематографію питання дублювання фільмів врегульоване давно. Але раніше його «не помічали». Рішення Конституційного Суду вилило на більшість із них відро холодної води, адже ні психологічно, ні технологічно вони не готові до того, щоб виконувати цей закон. На жаль, свого часу Україна «проспала», не налагодила прямого контакту з виробниками іноземного кіно, і тепер усі фільми з Америки, Європи тощо йдуть до нас через Росію. Відповідно, вже дубльовані російською. Для наших прокатників це було вигідно, адже не треба витрачати кошти на дублювання. Тому, замість виконувати рішення КС, їм легше зараз підняти на страйк Крим, Донбас, Одесу.
На борцівський килим Володимир потрапив випадково. Секцію дзюдо, з якої розпочав свою спортивну кар’єру майбутній чемпіон, закрили. Тож, приставши на пропозицію «класиків», які тренувалися з дзюдоїстами в одному залі міста Молодогвардійськ Луганської області, десятирічний хлопчак почав опановувати ази одного з найдревніших видів спорту. На татамі йому подобалося просто дуріти й перекидатися. Так Володя Шацьких і «докотився» до золотої медалі на світовій першості...
Учора Володимир Путін давав останню за свою президентську кар’єру прес–конференцію, на яку зійшлося 1364 журналіста. Але ж «пісня не розлучиться з тобою»: екс–президент планує лишитися при владі, стати за спиною свого «спадкоємця» Медведєва. Цікава навіть така обставина: днями було заявлено, що він, уже пішовши з президентської посади, має намір взяти участь у бухарестському саміті НАТО, запланованому на квітень.
Його життя можна було б назвати втіленням американської мрії: звичайний мігрант з повоєнної Європи, яких до США прибувало тисячі, за кількадесят років здобув поважний соціальний статус, значні матеріальні статки і включився в активну громадську роботу. Звісно, Америка дала можливості реалізувати себе. Але чи був би використаний цей шанс, якби не насичене минуле Омеляна Антоновича: ОУН, польські в’язниці, арешти гестапо і табір Заксенхаузен. Омелян Антонович жив і працював з людьми, які для нас уже стали історією, — Андрей Шептицький, Роман Шухевич, Степан Бандера, Іван Багряний. Це вже імена з минулого століття. А от Антоновичу пощастило переступити рубіж віків. Зараз йому 94 роки.
