Мерське кермо 51–річному Во­лодимиру Шайдерову феодосійці довіряли з 1998 року тричі поспіль. Володимир Олек­сандрович користу­вався авторитетом, адже з його іменем пов’язують завершення будівництва магістрального газопроводу, повну газифікацію приморського міста, введення в експлуатацію хірургічного комплексу міськлікарні, сучасної концертної зали на 1250 місць, реконструкцію набережної, стадіону «Кристал» тощо. Власне, на спортивному об’єкті фактично й закінчився земний шлях Володимира Шайдерова.

Президент України зняв гриф «таємно» з домовленостей із російською стороною щодо постачання середньоазійського газу до нашого кордону. Ціна газу цьогоріч становитиме 179,5 долара за тисячу кубів. Зокрема про це йдеться в указі Віктора Ющенка про затвердження директив делегації України на переговорах із РФ із питань переходу на прямі схеми співробітництва в газовій сфері.

У Рівному відбулись урочисті заходи з нагоди 100–річчя від дня народження організатора та першого командира Української повстанської армії «Поліська Січ» генерал–хорунжого Тараса Бульби–Боровця. А на місці майбутнього пам’ятника Бульбі–Боровцю освятили наріжний камінь і провели мітинг.

Раніше перший зас­туп­ник голови Київської міськ­держадміністрації Де­нис Басс заявляв, що столична влада наполягатиме, аби тарифи у місті залишалися незмінними — від 75 копійок до 1 гривні 75 копійок, залежно від кілометражу маршруту. Та все ж днями у головному Управлінні транспорту озвучили нові тарифи на проїзд: ціну піднімуть на 25—50 копійок.

Перед кишеньковими злодіями в нас усі рівні, незалежно від статків і посади. 8 березня, в міжнародний день жінки­трудівниці, жертвою «кишенькарів» став сам в. о. Служби безпеки України Валентин Наливайченко. Про це він сам розповів учора журналістам, після того, як пікантний факт оприлюднила одна з газет.

Надто своєрідним «подарунком» до 120ї річниці з дня народження видатного педагога Антона Макаренка, яку відзначатимемо завтра, стала звістка про зникнення з «іменного» педагогічно­меморіального музею в Кременчуці багатьох цінних речей. Під час інвентаризації та ревізії, пов’язаних із потребою передати згаданий музей із міської власності в комунальну, тут недорахувалися двох золотих кришок до кишенькового годинника, яким Антона Семеновича нагородили за роботу в трудовій комуні імені Дзержинського під Харковом. А також його «колонійської» папки з металевою табличкою, срібної монети, фотокарток, листівок та інших особистих речей класика вітчизняної педагогіки і літератури.

Ярослав Годунок, який колись був одним з керівників Громадянської компанії «Пора» — постать відома багатьом. Колишній співробітник спецпідрозділу «Беркут», він свого часу був звільнений з «органів» за розбійний напад «при виконанні» й мало не потрапив за ґрати. Від в’язниці тоді врятувала теж не випадковість, а майже ідеальне чуття Годунка, з ким і які мати справи. Вийшов «молодий і перспективний» лише завдяки екс­керівнику Київщини Євгену Жовтяку, який невідомо з яких причин (хоча активна діяльність Годунка на ринку землі у Київській області може народити здогадки. — Авт.) доклав для цього чимало зусиль.

Як і сім років тому, цього разу 9 березня не обійшлося без бійки за участю членів УНА–УНСО. Сталося це, щоправда, не в Києві, а в Чернігові, зате так само під час покладання квітів до пам’ятника Шевченку.

До Помаранчевої революції я писала про річниці подій 9 березня 2001–го (першу, другу та третю) в ключі «борімося — поборемо». Мовляв, чин і звитяга учасників «України без Кучми» (а відтак — політв’язнів) не є марними, далі — буде. Буде справедливість, буде й «без Кучми». Після революції писати стало важче — одна подія поглинула іншу. Більш масова та успішна — більш трагічну. Від березневої «прареволюції» не лишилось майже нічого. Чи все. Власне — просто пам’ять.