При досить прохолодному ставленні авторки цих рядків до давнього унсовського керманича Дмитра Корчинського не процитувати його просто неможливо. На тлі боротьби примітивних слоганів про «сильного», «розумного», «чесного» чи «красивого» мера Корчинський у своєму амплуа пропонує власне гасло: Києву НЕ потрібен мер. Потрібні натомість: Сенат, у якому засідатимуть латифундисти із забудовниками, і плебс, який купуватимуть хлібом та видовищами. У чомусь має рацію і згаданий у колонтитулі статті Михайло Бродський з розмірковуваннями про те, що насправді ніхто з кандидатів на посаду мера не бореться із Черновецьким. Під цими словами можна підписатися хоча б тому, що демократичні сили не зуміли висунути спільного кандидата, а отже, в кращих традиціях загадкової й амбітної слов’янської душі не вбили у собі дріб’язкового царька, який будь–що пнеться до влади.

Білоруська влада знову «нарощує» базу політичних в’язнів у своїй країні. У середу суд Московського району Мінська виніс вирок у справі вітебського активіста підприємницького руху Сергія Парсюкевича — два з половиною роки колонії загального режиму. Парсюкевича визнали винним у тому, ніби він під час відбування адміністративного арешту побив охоронця в’язниці. Хоча адвокат стверджував, що це охоронець побив заарештованого.

Однією з головних новин у вчорашніх стрічках усіх провідних інформагенцій світу стало повідомлення про те, що популярного голлівудського актора Уеслі Снайпса засуджено до трьох років ув’язнення за податкові злочини. Федеральний окружний суд штату Флорида довів, що Снайпс навмисне ухилявся від сплати федеральних податків впродовж 1999—2001 років.

Білий дім заявив, що Північна Корея підтримує таємну ядерну програму Сирії, зокрема, допомагала в будівництві таємного сирійського ядерного реактора військового призначення, який був знищений 6 вересня минулого року в результаті ізраїльського авіаудару. Про це повідомляє канал «Євроньюз». Позавчора на закритих слуханнях у Конгресі США фахівці ЦРУ представили фотографії таємних сирійських об’єктів, наголосивши на великій схожості між реактором у Сирії та північнокорейським об’єктом у місцевості Йонбен.

Рада міністрів Франції подала до парламенту пропозицію про обмеження перебування президента країни на посаді двома термінами. Франція залишається однією з небагатьох демократичних країн світу, у Конституції і виборчому законодавстві якої не існує такого обмеження. В часи перебування при владі попереднього глави держави Жака Ширака парламент уніс до законодавства поправку про скорочення президентського терміну з семи до п’яти років. Сам Ширак відбув на президентській посаді один семирічний і один п’ятирічний терміни, а втретє претендувати на найвищу посаду країни відмовився. Відтак діючий президент Ніколя Саркозі в разі ухвалення урядової пропозиції зможе надалі балотуватися на президентство лише раз — 2012 року, коли спливе його перший термін перебування при владі.

Так сталося, що я не слухала The Beatles декілька місяців. І тут у четвер вранці, коли їхала на прес-конференцію в PinchukArtCentre (Пінчук Арт Центр), про тему якої ніхто з журналістів навіть не здогадувався, ні з того ні з сього почала наспівувати улюблені мелодії ліверпульської четвірки. Як з’ясувалося, не випадково. Віктор Пінчук почав прес-зустріч з короткого відео. «Я дуже схвильований, тому що 14 червня запрошений зіграти концерт у Києві на майдані Незалежності. Я та мій гурт будемо там. Я переконаний, що на нас чекає великий вечір. Я маю надію побачити там усіх вас. Так що приходьте — це буде незабутній день для всієї України. Нехай ритми рок-н-ролу об’єднають нас усіх», — видає сенсацію з екрана сер Пол Макартні і на закінчення додає по-українськи «зустрінемося на Майдані».

Сьогодні в ізраїльському місті Бат–Ям закінчує роботу І Міжнародна бієнале архітектури, яка тривала з 13 по 26 квітня і коштувала муніципалітету 13 мільйони шекелів. Втім мер Бат–Яма Шломі Лохяні ці гроші, вважай, вклав у благоустрій міста — тільки не через районні організації з озеленення, а з художнім підходом — три в одному: мистецтво, краса і практичне покращення умов життя в місті. Аліса Сабанова, піарниця з агентства «Арад Тікшорет», каже, що кілька років тому по вулицях невеликого міста–супутника Тель–Авіва, або як ще його називають «спальний район Тель–Авіва», бігали миші і щурі, краєвид тут був цілком собі депресивний, і популярністю населений пункт не користувався. Новий мер, що прийшов 4 роки тому, спочатку вичистив місто від сміття, заклав клумби і парки, і два роки тому ціни на житло в Бат–Ямі поповзли вгору.

Колись Тараса Прохаська, якого в літературних колах називають апостолом слова, запитали, навіщо писати, адже вже давно все сказано, а жоден сучасний письменник не вартий навіть мізинця Маркеса чи Достоєвського? Якщо продовжити думку автора запитання, то виходить, що сучасна література деградує, і книгарні потрібні лише для того, щоб продавати класику або примітивне бульварне чтиво. Якщо виникають подібні запитання, тоді й не дивно, що про Всесвітній день книги мало хто знає. Нема сучасної геніальної літератури — нема свята книги. І кінці у воду. Але не сталося так, як гадалося. Прохаська не даремно називають апостолом. Святі завжди оптимістичні й ніколи не судять. «Найбільший сенс літератури полягає у здатності до спілкування. Вона живе на тому, що людям потрібно спілкуватися; література — це і є одна з форм спілкування; але ясно, що найважливіше в цьому спілкуванні вже сказане. Проте спілкування від цього не перестає бути необхідним. Література потрібна — як їсти чи кохатися», — заспокоїв Тарас Прохасько. 23 квітня письменники вирішили відзначити професійне свято із сенсом, тобто у спілкуванні один з одним, з журналістами, працівниками книгарень і владою.