Є щонайменше дві причини, чому я взялася за перо, щоб розказати про кілька подій, які ніколи не можуть стати топ–новинами в теперішніх українських умовах. По–перше, будь–яка ситуація, не прогнозована, але важлива з точки зору пізнання, завжди має своє несподіване продовження. По–друге, іноді дрібні (на перший погляд) речі мають здатність висвітлювати найважливіші проблеми нашого буття. Судіть самі.

Коли медики відділення реанімації Монастириської районної лікарні оглянули доставленого з села Високе хлопчика, котрому виповнилося всього рік і три місяці, шоковані були навіть лікарі з найбільшим стажем. У малюка, який перебував у стані коми, виявили сильну анемію, важке ураження печінки та головного мозку, часткове загнивання шкіри у складочках (через те, що дитину не купали і рідко міняли пелюшки). До того ж хлопчик майже втратив зір. Але ж 6 лютого 2007 року Степанко народився абсолютно здоровим! Та тільки з батьками йому не пощастило.

Зміна місця проживання для будьякої людини починається із двох запитань: «Що я втрачаю?» та «Що буде далі?». Як правило, відповідь на перше з них може трансформуватися у досить пристойний за розмірами літературний твір — минуле виявляється таким насиченим, динамічним, щільно «утрамбованим» подіями, друзями, вчинками, здобутками, перемогами... Відповідь на друге запитання вимальовується... такою собі невизначеною картинкою з майбутнього. Хтось там щось обіцяв, і, якщо зорі на небі утворять більш­менш сприятливу композицію, то це «щось» матиме якесь практичне продовження.

Актор Ігор Афанасьєв до Америки виїхав п’ятнадцять років тому. І тоді на перше запитання міг відповідати довго і щиро. Згадуючи своє навчання у Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка­Карого, ролі д’Артаньяна та Чарлі Чапліна у Київській опереті, Енея в «Енеїді» Театру імені Франка (саме так — Анатолій Хостікоєв тоді саме хворів, і кілька прем’єрних вистав зіграв Афанасьєв), постановку «Конотопської відьми» та «Різдвяної ночі», роботу в театрах Луцька, Вінниці, Києва... І якщо майбутнє для Афанасьєва спершу мало певні обриси знаку запитання, то дуже швидко воно почало наповнюватися цілком позитивною конкретикою: він почав працювати на каналі WMNB, згодом очолив Всеамериканське українське телебачення, доволі успішно спробував себе як продюсер та організатор гастролей, писав романи, п’єси, кіносценарії. І невдовзі про своє теперішнє міг розповідати так само розлого й емоційно, як і про минуле.

Сьогодні в Театрі Франка презентують книгу Віталія Жежери «Скоморох, или Театр Игоря Афанасьева». У ній життя і творчість акторарежисерадраматурга Афанасьєва подане як невід’ємна частина цілого покоління українського театру: серед фігурантів книги — режисери Олексій Кужельний, Віталій Малахів, актори Анатолій Хостікоєв, Ігор Славінський, Валерій Легін, Микола Задніпровський...Усі вони, звісно ж, ще залишають собі перспективу на майбутнє, і незабаром треба буде дописувати нові сторінки як цієї книги, так і літопису українського театру. Тим більше що наприкінці травня Ігор Афанасьєв запрошує нас у Театр імені Франка на прем’єру мюзиклу «Едіт Піаф. Життя в кредит».

Блок Юлії Тимошенко спробував перехопити конституційну ініціативу. Проект концепції змін до Основного закону, напрацьований БЮТ, передбачає перехід до парламентської моделі влади, з невеликими повноваженнями Президента і сильною роллю правлячої партії. БЮТ сподівався, що їхній проект підтримає Партія регіонів, але, за даними «УМ», «регіонали» вирішили наразі не підігрувати Тимошенко.

Поява альтернативних конституційних проектів іде врозріз із намірами секретаріату Президента. Банкова покладала надії на те, що проект, над яким зараз працює президентська Національна конституційна рада, отримає консолідовану підтримку. Тепер СП змушений реагувати на нові обставини. Міністр юстиції Микола Оніщук, один зі ставлеників президентської сторони, каже в інтерв’ю «УМ»: якщо деякі партії просуватимуть свої проекти, Вікторові Ющенку варто оголосити консультативний референдум для того, щоб з’ясувати, яких змін хоче народ. Оніщук обґрунтовує вагу, зміст та наслідки такого плебісциту.

Били байдики, блокували трибуну, обмінювалися глузливими коментарями — учора парламентарії знову робили що завгодно, але тільки не працювали. Нарада лідерів фракцій у кабінеті спікера традиційно ні до чого конструктивного не привела, і Арсенієві Яценюку довелося, так і не розпочавши, закрити пленарне засідання Верховної Ради до сьогодні. І це при тому, що вимоги «блокаторів» від БЮТ не змінилися — негайне ухвалення «антиінфляційних» законів, а партнери по коаліції з блоку «Наша Україна — Народна самооборона» запевняли: готові проголосувати за них «хоч зараз». От тільки, бідкалися деякі «нунсівці», вони тих законів в очі не бачили.

Що довше не працює Верховна Рада, то частіше кулуарами пролітає привид її розпуску. Після того, як холодна «війна» в коаліції переросла в гарячу, серйозні припущення про ймовірність переобрання ВР уже цього року залунали ще інтенсивніше. Володимир Литвин, скажімо, вже й не сумнівається в тому, що незабаром його силі знову доведеться йти на вибори (і, звісно, завдяки вигідно обраній «політиці невтручання» здобути ще більше голосів). «Я ще жодного разу не помилявся у своїх прогнозах і кажу: восени будуть дострокові парламентські вибори», — заявив у коментарі «УМ» лідер Блоку Литвина. І механізм, і причина їх оголошення, на думку Володимира Михайловича, полягає в ухваленні нової Конституції. «Робота (БЮТ) з представниками інших фракцій триває, і вже на цій сесії за зміни до Основного закону проголосують 226 депутатів, на наступній — 300, а потім — всі на вибори!» — прогнозує Литвин.

Цей день настав. Сьогодні Україна офіційно стане 152–м членом Світової організації торгівлі, завершивши 14–річний переговорний процес. «Ця дата ввійде в історію нашої країни як день, коли Україна була визнана міжнародною громадськістю повноправним членом світового економічного співтовариства», — так відгукується про подію 16 травня прес–служба Президента.

Народного депутата України, лідера партії «Пора» Владислава Каськіва не пустили на територію Російської Федерації. Учора, коли він прибув у Москву для участі в дискусійній телепрограмі «До бар’єру», Влада затримали на пропускному пункті летовища й повідомили, що його перебування на території Росії може становити загрозу безпеці та цілісності РФ.

Майже канонічне рівняння «1 USD=5,05 грн.» може невдовзі відійти у небуття. Національний банк України допускає, що офіційний курс гривні можуть відкоригувати. «Плануємо переглянути небагато. Коли курс 5,05 і коливання в межах одного відсотка — можна не реагувати, а сьогодні він уже коливається значно нижче, потрібно реагувати», — заявив заступник голови Нацбанку Анатолій Шаповалов.

Увесь нинішній ранок я провів, борючись із докорами сумління: згадував учорашній вечір, дорогу додому, супермаркет — і ніяковів. У відділі вин придбав пляшку улюбленого марочного «Каберне». Зрадів, що ціна не зросла — й автоматично поклав у кошик ще дві. Хоча того вечора вони були мені зовсім не потрібні. Але спрацювала думка — а ну ж завтра подорожчає!.. І лише прокинувшись, збагнув жорстоку істину: своїм невиваженим учинком я сприяв розкручуванню інфляції. Знав же, що не можна так робити — і опростоволосився.