Попри перемир’я в парламенті, конфлікт між Прем’єром і Президентом навколо Фонду держмайна триває. Питання зміни голови ФДМУ депутати вчора так і не розглядали, тож дефакто головна приватизаційна установа має двох керівників.

Наступного тижня у Львові встановлять двадцять рекламних щитів та десять сітілайтів, які популяризуватимуть Євросоюз. Таке дійство хотіли приурочити до святкування Днів Європи в Україні.

Головна вимога протестувальників та сама, що і кілька місяців тому, — забезпечити житлом жертв будівельної афери «ЕлітаЦентру», які опинилися на вулиці. «Три з половиною місяці тому ми припинили голодування, бо Президент пообіцяв що наше питання вирішать.

Після того, як найбільш успішна українська команда з ігрових видів спорту — жіноча гандбольна збірна — не потрапила на Олімпійські ігри, керівництво Національної федерації вирішило поміняти тренерський штаб.

«Інформація для тих, хто залишається на ніч: якщо зранку ваші останки знайдуть більше як за п’ятдесят метрів від табору, то адміністрація не нестиме жодної відповідальності за цей інцидент», — провідник у Національному парку Као Сок — серці південного Таїланду — був ввічливим, як і всі тайці, але дуже діловим і відповідальним за свою місію. Попри всі намагання людини знищити живу природу, на планеті ще залишилися справжні джунглі, у яких водяться дикі звірі. А вночі хижаки зазвичай виходять на полювання. І це, виявляється, зовсім не туристичний атракціон.

У легендарного аромату «Шанель №5» — нове «обличчя». На зміну витонченій австралійці Ніколь Кідман прийшла співвітчизниця найвідоміших у світі парфумів, улюблениця французів Одрі Тоту. «Шанель №5» — це більше, ніж парфуми. Це — символ, «ікона», — вважає президент дому «Шанель» Франсуа Монтене. — Тому представляти цей аромат ми можемо довірити тільки тим жінкам, які є «іконами» сучасності».

Днями довелося побувати на виставці робіт фотохудожника Дмитра Коваленка, які він зробив для журналу «Публічні люди». Що сказати? І роботи в цілому гарні, і журнал із гламурних, мабуть, найкращий. Він діє за принципом: у діжку меду — ложку дьогтю. Ті представники українського істеблішменту, які дуже вміло оспівуються у трьох чвертях журналу, в останній чверті досить жорстко викриваються. Тобто не саме вони конкретно, а в узагальненому вигляді, як клас. Є там і просто відверті сатири, за які й судитися можна. Але для цього треба мати достатньо розуму, щоб утнути, що це сарказм, а не панегірик. Як там у народній пісні: «Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Ти думаєш, дурню, що я тебе кличу, а я тобі, дурню, крізь тин дулі тичу...»