Саміт із питань енергетичної безпеки, який учора відкрився в Києві, є ще однією спробою України окреслити своє місце на енергетичній мапі Європи і знайти шляхи покращення свого становища. Питання, винесені на обговорення представниками майже трьох десятків країн та міжнародних організацій, на перший погляд, стосуються лише України. Однак насправді йдеться про енергетичну безпеку всієї Європи, яка, усвідомивши свою залежність від російської «труби», сама шукає джерел альтернативного постачання енергоносіїв. Україна як найбільший транзитер у Європі пропонує власний розв’язок: транспортування каспійських нафти й газу через Чорне море та через українську територію до Балтики, що відображено в ідеї Балто—Чорноморсько—Каспійського енерготранзитного простору. Це й стало ключовою ідеєю саміту Енергетичного форуму в Українському домі.

Такої рішучості — за один вечір підсилити гривню одразу на 20 копійок, не повідомивши про свої плани навіть членів ради НБУ — від голови Нацбанку Володимира Стельмаха не очікував ніхто. Тільки вчора мала відбутися нарада, на якій планувалося розширити валютний коридор, але вже позавчора ввечері на сайті Нацбанку з’явилася сенсаційна інформація.Щоправда, вчора всі члени ради НБУ, крім Стельмаха, наклали вето на таке рішення. Тож рішення голови Нацбанку втратило чинність. Але проблема лишається.

Леся Оробець — дочка покійного народного депутата–«нашоукраїнця» Юрія Оробця — красива жінка. І їй не пасує парламент. Це, власне, був комплімент. Бо до того, як авторці цих рядків довелося безпосередньо побувати у Верховній Раді, уяву про неї сформували зневажливі слова Оксани Забужко про вуйків у засмальцьованих костюмах із товстим шаром лупи на плечах. Дарма, що йшлося про початок 90–х і несміле становлення демократії разом із парламентаризмом. Відтоді народні депутати, звісно, відмилися і перевдяглися у бренди з трендами, проте липке відчуття чогось нечистого супроводжує образ середньостатистичного політика як такого. Деякі молоді нардепи й нардепки — винятки з цього правила. Далекою від бруду виглядає й 26–річна Леся Оробець. Вона вірить, що на Грушевського дбають передусім про долю нації. Останнє, мабуть, лікується віком і часом, тобто успішно минає. Або не минає зовсім.

За вісім років існування Міжнародний конкурс з української мови набув великої популярності. Сьогодні багато хто визнає, що патріотичних заходів такого масштабу і значення не було за всі роки Незалежності — ні в нашій державі, ні в українській діаспорі. Організовує конкурс Ліга українських меценатів, а сам захід носить ім’я його засновника, відомого мецената Петра Яцика. Про підсумки Восьмого конкурсу, а також інші аспекти, які стосуються цього заходу, ми поговорили з виконавчим директором Ліги українських меценатів, співголовою координаційної ради конкурсу, письменником Михайлом Слабошпицьким.

Гонорар за свою роль у виставі «Хатина дядечка Тома», цілих 50 карбованців, восьмирічна актриса Галина Яблонська переказала у Фонд допомоги іспанським дітям, жертвам громадянської війни. Було це більше сімдесяти років тому... Шлях між тими далекими часами та сьогоденням для нашої країни не був ні легким, ні благословенним: змінювалися режими, кумири, диктатори, пріоритети, закони і навіть напрямки головних векторів. Актриса Галина Яблонська залишалася актрисою: дорослішала, навчалася професії, занурюючись у її найпотаємніші закутки. Бути відданою улюбленій справі зовсім не складно. Особливо якщо ця справа не просто улюблена, а життєво необхідна.

У Донецьку по–різному поставилися до рішення депутатів міської ради про обмеження використання української мови в навчанні в освітніх закладах міста. Частина донеччан вказує на ігнорування донецькими депутатами Конституції та законів України, де чітко визначені роль та місце державної мови. Проте, звісно, у міськради не бракує й «адвокатів», які не лише виправдовують скандальне рішення, а й обіцяють підтримку. Одним із перших підтримати цей почин пообіцяв голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк.

У Верховній Раді є традиція — вранці оголошують імена народних депутатів, які відзначають день народження. Вчора таке свято випало в спікера парламенту Арсенія Яценюка. Йому виповнилося 34. «Нашоукраїнка» Ірина Геращенко винесла іменинникові великий букет квітів, нардепи підтримали молодого спікера аплодисментами. Арсеній Петрович пожартував: «Я з задоволенням оголосив би цей день неробочим, але ця пропозиція не була підтримана».

Більш як півмільйона учасників зовнішнього оцінювання вже склали тести з п’яти дисциплін — української мови та літератури, математики, історії України, світової історії та хімії. Попереду — ще шість тестів, нині ж можемо говорити про перші підсумки учнівських знань. Центр оцінювання якості освіти проаналізував і узагальнив результати тестування з української мови та літератури, математики та історії України.

Те, що Степан Бандера посів трете місце в десятці «Великих українців», зовсім не означає, що його життя й суспільно–політичні погляди є знайомими та близькими широкому загалу. Бандера залишається для багатьох більшою мірою містичним прапором національно–визвольного руху, аніж реальною людиною. Саме тому «УМ» перед 100–літнім ювілеєм провідника пропонує своїм читачам низку нарисів про життя Бандери — від дитинства до дня підступного вбивства на замовлення Кремля.

Перемогу у відкритому архітектурному конкурсі на кращий ескіз пам’ятників гетьману України Івану Мазепі та королю Швеції Карлу XII полтавський міськвиконком днями віддав авторському колективу з Дніпропетровська у складі скульптора Володимира Наконечного (автора пам’ятника видатному досліднику української минувшини Дмитру Яворницькому. — Авт. ) та керівника архітектурної майстерні Олексія Козолупа.