Народні депутати неохоче голосують за припинення повноважень колег зі своєї фракції. Не здавати своїх — давня традиція в парламенті. От і вчора Верховна Рада з муками голосувала за те, щоб позбавити мандатів тих парламентаріїв, які за сумісництвом працюють в інших органах влади.
Упродовж 21—22 травня внаслідок сильних дощів підтопило три райони Львівщини. В селі Зарічне Стрийського району річка Тур’янка вийшла з берегів і підтопила 150 житлових будинків. У Яворівському районі ріка Липовець взяла у «полон» 30 садиб села Нагачів. Заручниками стихії стали і селяни з Чертіжа, Карнавки та Лютинки, що на Жидачівщині. Там разом із буревієм лютувала річка Дубравка, води якої підтопили майже 200 приватних господарств.
Учора голова Національного банку України Володимир Стельмах відчитувався перед парламентом за зниження курсу долара. Проблема стурбувала депутатів усіх фракцій, тож за те, щоб викликати для доповіді голову НБУ та керівництво уряду, проголосувало 382 парламентарії. Перед тим правління Національного банку залишило в силі курс долара на рівні 4,85 гривні за у.о. Рада НБУ спробувала зберегти старий курс і в четвер прийняла рішення встановити його на рівні 5,05. Але правління НБУ проігнорувало думку ради.
Недолуга «партійна» система виборів до органів місцевої влади на Луганщині призвела до практично необмеженої влади однієї відомої «біло–блакитної» партії. Звідси чимало сумних наслідків, зокрема й численні незаконні оборудки з землею. Як розповідають «не для преси» бізнесмени, хабарі за сприяння у високих кабінетах тепер вимагають прямим текстом, а «таксу» збільшили явно непропорційно до темпів інфляції. Але система рано чи пізно мала дати збій...
Фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я недавно опитали 200 тисяч учнів 5—10 класів щодо вживання ними алкоголю і зробили дуже невтішний висновок. Україна у списку з чотирьох десятків країн посіла... перше місце і з величезним відривом випереджає Ізраїль, що потрапив на другу позицію цього ганебного рейтингу. Тобто у нас регулярно заглядають у чарку 40 відсотків дітей, в Ізраїлі — 28. Росія, де пиятика вважається частиною національної традиції, до речі, посіла аж 15 сходинку. Що далі? Відповідь на це запитання стабільно залишається риторичною, бо бізнесова і, вважай, політична еліта нашої держави давно паразитує на цьому суспільному лиху.
Отже, півфінальні баталії «Євробачення–2008» позаду. Але переживання, на щастя, і для нас також, ще не закінчилися. Сьогодні у Белграді — фінал конкурсу, в якому наша Ані Лорак має всі шанси на перемогу.
Річниця смерті талановитого художника, правозахисника, лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка Опанаса Заливахи, нещодавно відзначена друзями майстра, ледь не стала трагічною датою для збереженої в первісному вигляді його монументальної роботи — мозаїчного панно в колишній кав’ярні «Білий камінь». Здавна кав’ярня, розташована в центрі Івано–Франківська, вважалася мало не культовим об’єктом. І так тривало доти, доки приміщення, що є частиною пам’ятки архітектури 1912 року, не впало в око банкірам. Мистецьке панно Опанаса Заливахи, що прикрашало інтер’єр кав’ярні, опинилося під загрозою «єврореставрації», а простіше кажучи — знищення, як це вже сталося з монументальними роботами художника в кафе «Медівня», «Казка» та «Десертне».
Серйозність таких родослівних припущень підтвердили учасники міжнародної українсько–хорватської зустрічі нещодавно в Києві. До столиці України завітали очільник Сплітсько–Далматинської області Хорватії Анте Санадер та співголова Товариства хорватсько–української дружби Теодор Фріцкі. Йшлося про організацію поїздки великої групи українських Лимичів до Хорватії, яка, на їхнє переконання, є прадавньою батьківщиною роду. З делегацією Великої ради роду Лимичів спілкувалися також посол Хорватії в Україні Желько Кірінчич та голова Державного комітету України в справах національностей та міграції Олександр Саган.
Завтра Україна відзначатиме День героїв. «Мамо, Ернесто не знає, що таке нагайка на зовсім молодесенькому тiлi. Вiн не спiзнав смаку зглевiлого хлiба i кухля брудної води. Нiколи не їздив у телячих вагонах, де все непристойне. Таких, що паморочиться не лише голова, а й свiт...»
Вiд тих спогадiв у неї ще й досi болить голова. У снi й без сну гiрше вогню пече зтоптане чобiтьми i посiчене нагайками тiло. 34 роки, або ж 12 410 днів, Ірина Сенник гнила у тюрмах, губила молодiсть у сибiрських казематах, казахстанських степах та в Мордовiї. Стаття — «націоналізм».
