Техніка столичної підземки старіє з року в рік, її не поновлюють через недофінансування метрополітену, а відтак метро незабаром може зупинитися взагалі. Такий основний зміст заяви начальника комунального підприємства «Київський метрополітен» Петра Мірошникова, оприлюдненої на офіційному інтернет–сайті підприємства. Єдина панацея, за словами пана Мірошникова, — підвищення тарифу на проїзд.
Днями двоє водіїв вирішили з’ясувати стосунки просто на Хрещатику. «В Шевченківське райуправління міліції о 20:40 надійшло повідомлення, що на вулиці Хрещатик, 42 відбувається бійка, — розповів «УМ» начальник ЦЗГ ГУМВС Києва Володимир Поліщук. — На місце події одразу виїхав автопатруль». Правоохоронці побачили непритомного чоловіка поряд із машиною Deawoo Lanos зеленого кольору.
На Ніжинській фабриці іграшок, що на Чернігівщині — нове замовлення. Днями для працівників головного управління МВС у Донецькій області тут виготовили іміджеву м’яку іграшку — Пугача. Ідею правоохоронцям підказала дев’ятирічна мешканка області Аріна Кибець.
Три тижні правоохоронці шукали восьмимісячного хлопчика, який зник серед ночі з власної домівки в селі Дзвиняч Заліщицького району. Згодом його понівечене тіло знайшли в закинутому піщаному кар’єрі за селом. Малюку було завдано важкої черепно–мозкової травми, а потім кинуто в поліетиленовий мішок і закопано. А в убивстві зізнався 37–річний мешканець цього ж села, який упадав за 17–річною матір’ю хлопчика, яка без особливої взаємності відповідала на його залицяння.
Підтвердивши указ Президента, яким постраждалі від стихії території Вінницької, Івано–Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської та Чернівецької областей оголошують зонами надзвичайної екологічної ситуації, Верховна Рада виділила понад 5 млрд. гривень на ліквідацію наслідків повені.
Подружжя Людмила та Іван Будянові вже збиралося до пологового будинку в райцентрі Новоселиця Чернівецької області, коли повінь затопила всі шляхи, відрізавши їхнє село Тарасівці від решти світу. Довелося ховатися в Будинку молитви — Будянові є прихожанами однієї з християнських сект. Повідомлення про передпологовий стан усе ж встигли надіслати до лікарні. Проте звичайним транспортом дістатись до села було неможливо. Відтак почесну місію доставити жінку до пологового будинку довелося взяти на себе бійцям МНС. Адже лише БРДМ, бронетранспортер «еменесників», здатен був долати затоплені шляхи.
Від святкування 1020річчя Хрещення Київської Русі багато чекали. Хтось очікував вирішення розколу в українському православ’ї і чітких кроків до об’єднання православних церков. Хтось — переходу Української Православної церкви Київського патріархату під омофор Константинопольської церкви. Чекали гучних заяв і декларацій. Багато хто чекав конфліктів і скандалів: міжцерковних та з державою. Натомість все пройшло похристиянськи: тихо й мирно. Відбулися богослужіння, прозвучали виступи, від яких небо не впало на землю. На перший погляд — нічого особливого не сталося. Проте сталося дуже багато, і вагомість цих подій ще належить усвідомити, як і їх вплив на майбутнє української православної церкви. Про значення 1020річчя Хрещення Київської Русі та подій, що супроводжували цю дату, «УМ» розповів голова Державного комітету України у справах національностей та релігій, один із найавторитетніших наукових дослідників православ’я Олександр Саган.
Позаду лишилось святкування 1020–ї річниці Хрещення Русі. Позаду й те, що не так давно було навіть темою на «Свободі» Савіка Шустера — прояви расової, релігійної нетерпимості. Останнім часом не було гучних скандалів, пов’язаних із нападами на «іновірців». І слава Богу. Точніше, слава всім богам — від Перуна до Яхве, від Аллаха до Ісуса, які бережуть це місто. Нині в Києві знайшли місце для нормального співіснування храми різних конфесій. Не завжди все було так гладко, часи бували різними... Ми згадуємо їх і говоримо про сучасний Київ у контексті поміркованості й терпимості, які здебільшого зустрічали «гостей столиці» і самих киян.
За тиждень у столиці Китаю стартує головна спортивна подія чотириріччя — ХХІХ літні Олімпійські ігри. Українська збірна вирушає до Пекіна представницькою делегацією з 250 спортсменів, найбільшу частину в якій (73 персони) складають легкоатлети. Минулої неділі на столичному майдані Незалежності любителі спорту в урочистій обстановці провели своїх кумирів на Олімпіаду. Однією з головних дійових осіб того вечора був бар’єрист Сергій Демидюк — саме він від імені олімпійців прийняв «на доріжку» ікону, рушник і національний прапор. Демидюка для цієї місії обрали небезпідставно, адже 26–річний легкоатлет є однією з наших надій на успішний виступ у Пекіні.
Свої перші кроки в спорті Сергій робив у Сімферополі. У 1999 році переїхав до Києва, вступивши до Республіканського вищого училища фізичної культури. У столиці спочатку тренувався під керівництвом Анатолія Варди, а коли той поїхав працювати в Саудівську Аравію, перейшов під крило Володимира Федорця, котрий саме повернувся з роботи в Катарі й Арабських Еміратах.
За дев’ять років Демидюк пройшов шлях від нікому не відомого юніора до фіналіста й призера найпрестижніших змагань. Нерідко в спринтерському бігу на 110 м із бар’єрами він виступає єдиним білим у компанії темношкірих колег, що вже не може не викликати поваги. Чотири роки тому в Афінах Сергій уже познайомився з Олімпійськими іграми. Тепер же, взявши той досвід на озброєння, їде до Китаю із зовсім іншим настроєм. Напередодні пекінської Олімпіади знаний легкоатлет дав інтерв’ю «УМ».
