Уперше етап чемпіонату «Формули–1» відбувся на новій трасі у Валенсії — саме сюди, до Іспанії, перенесли «Гран–прі Європи», який раніше проводили на німецькому «Нюрнбургрингу». Нове місце змагань — нові відчуття й емоції. По суті, траса у Валенсії є міською, вуличною. В одному місці вона навіть проходить по розвідному мосту Астильрос, під яким у «звичайні» дні в порт заходять кораблі. Водночас за своїми характеристиками траса не схожа на вуличну «вертушку» Монако, адже має достатню ширину, чимало довгих прямих ділянок, що дозволяє розвивати високу швидкість.

У ефірі державної телекомпанії «Крим» саме повинна була вийти півторагодинна програма з питань євроінтеграції «Зелений коридор», де в прямому ефірі мали дискутувати про євроатлантичну інтеграцію України керівник Центру інформації та документації НАТО в Києві Мішель Дюре, офіцери російського та українського флотів, а також представники громадськості й політичних сил пів­острова. Перед початком передачі до студії увірвалася група комуністів на чолі з депутатами кримського парламенту і, скандуючи та штовхаючи журналістів і запрошених, примусили керівництво ДТРК «Крим» припинити прямий ефір, передає УНІАН.

Сім років Хрещатиком не рухалися танки та модерні бронетранспортери навіть із такої шанованої оказії, як свято Незалежності України. Ще кілька років до того над Хрещатиком не літали винищувачі (від шоу військової авіації над столицею та й над іншими містами відмовилися після Скнилівської трагедії). Таким чином демонструвалося, що радянські зразки віншування головного державного свята — демонстрація військової могутності — особливо з огляду на оборонну доктрину і, чесно скажемо, не вельми багатий бюджет, не підходять сучасній Україні. Та настала нова доба. І військовий парад провели. З небаченим доти розмахом. Головною вулицею країни ніжно прокотилися танки — взуті у спеціальні «черевики», аби не псувати асфальт зі свіжою дорожньою розміткою. Усі в країні сущі і поза нею так тим більше мусили бачити: нам є чим захищатися. А військовий оркестр виконав пісню, теж свіжу, написану, схоже, в останні тижні — «Нам є що захищати»...

Перед останнім уїк–ендом Олімпіади виступ української збірної вже перевищував усі очікування, а наші спортсмени зупинятися у гамуванні медальної спраги не збиралися. Після того, як на четвертий день змагань дзюдоїст Роман Гонтюк приніс команді першу медаль, «синьо–жовті» жодного дня не марнували, виборюючи, як мінімум, одну нагороду. Лише в завершальний день найграндіознішого старту чотириріччя, коли українці вже перевершили досягнення попередніх Олімпіад, наша скарбничка остаточно закрилася. Але перед цим, у суботу, наші олімпійці заробили рекордні для себе на цих Іграх шість медалей різного ґатунку.

Рада Федерації та Держдума Росії позавчора одноголосно проголосували за звернення до президента Росії Дмитра Медведєва із закликом визнати незалежність Південної Осетії та Абхазії. На засіданнях обох палат російського парламенту виступили президенти невизнаних республік. Тож остаточне рішення про визнання Росією двох кавказьких сепаратистських республік залишалося за главою держави. Більшість міжнародних спостерігачів зазначають, що Південну Осетію та Абхазію чекає доля не Косова, яке поступово визнається світом, а Північного Кіпру, який був окупований Туреччиною 34 роки тому, але лише нею наразі й визнаний.

25 серпня о 21.30 під Узином (Білоцерківський район Київської області) в дорожньо–транспортній пригоді загинув народний депутат України (член Блоку Литвина) Михайло Сирота. Його машина зіткнулася з автомобілем Деу «Ланос», за кермом якого був 23–річ­ний місцевий житель. Водій «Ланоса», як і Михайло Сирота, помер на місці аварії. Дружину нардепа в тяжкому стані доправили в лікарню — її життю, як кажуть медики, загрози немає. Міліція, за твердженням телевізійників, які прибули під Узин значно раніше за правоохоронців, на місце трагедії не поспішала — перші інспектори та слідчі з’явилися лише близько восьмої ранку.

У нiч із 23 на 24 серпня 1939 року СРСР і Німеччина уклали Пакт про ненапад разом із секретними протоколами щодо розподілу сфер інтересів у світі. Готувалася світова війна, в центрі якої опинилася Україна — регіон сили, що дає відчутну перевагу тому, хто нею володіє. Українське «тіло» стало підтримкою для завойовницьких воєн Росії. У це тіло ніби вселився вірус: «заворожені» українці натхненно розробляли для Кремля зброю масового знищення і космічні стратегії, зомбували земляків «червоними» статтями, картинами й віршами, навчали молодь «миротворчого світогляду». А головне — воювали в усіх точках, де було потрібно «хазяїну». Україна стала великою «Південною Осетією» для Європи — плацдармом для розпланованих світових воєн. Сьогодні, пробудившись від гіпнозу, ми починаємо усвідомлювати відповідальність народу за служіння злу. І ще більше цінувати героїв, які боролися за визволення. Від чого ж ми звільнилися 24 серпня 1991 року? Якого звіра перестали годувати нашою пшеницею, вугіллям, металом і... людьми?

Хитка пакистанська правляча коаліція змогла об’єднатися, аби відправити у відставку президента Первеза Мушаррафа, але відразу ж забула про єдність, коли справа дійшла до пошуку наступного глави держави. Коаліціянти вже визначилися, що вибори нового президента в парламенті відбудуться 6 вересня.