За розкладом — сидимо на печі

Свої чергові канікулярні «відпустки» кременчуцькі школярі відгуляють на десять днів раніше, ніж завжди. При цьому, як повідомили вчора «УМ» у прес–службі мерії, йдеться не про якусь надзвичайну подію, а про заплановане заздалегідь заоща­дження коштів, необхідних для опалення шкільних приміщень. Адже, згідно з нормативами, теплоносії туди мали подавати з 15 жовтня. Канікули ж «наспівали» тільки 27–го. Змістивши їх, міська влада звільнила тамтешні школи від учнів, а, значить, і від необхідності обігрівати просторі приміщення цілу десятиденку.

Нічне тепло — надійніше

Луцькій СШ № 12 по–доброму заздрять, напевне, всі дошкільні й освітні заклади міста. Поки дітлахи та школярі мерзнуть у холодних приміщеннях в очікуванні опалювального сезону, учні цієї школи вже гріються від... стін. Днями тут презентували пілотний проект альтернативного теплопостачання, який до цього успішно впроваджувався лише у невеликих сільських школах. З допомогою теплоакумулюючої системи «Тропік», принцип роботи якої базується на використанні нічної електроенергії, яка вдень перетворюється на тепло, можна підтримувати у приміщеннях, де обігріваються стіни, стабільну температуру.

Право на надію

Право на надію

«Завдяки небайдужим до нашого горя людям нам удалося зібрати потрібні кошти в повному обсязі. Крім того, нам відомо про досить успішні переговори з піратами, що дає надію на визволення наших близьких», — заявила на вчорашній прес–конференції в УНІАН дружина одного із заручників «Фаїни», Ольга Гіржева. Жінка зазначила, що зібрати таку суму було б неможливо без участі українських представників великого бізнесу та політики. Нагадаємо, пірати вимагають 8 млн. доларів. Але родичі про розмір викупу не говорять зовсім. Родичі моряків назвали кілька прізвищ їхніх благодійників — Віктор Янукович, Борис Колесніков, Едуард Прутнік.

Операція «Реанімація»

Операція «Реанімація»

Не виключено, що Президент призупинить дію указу про розпуск Верховної Ради — для того, аби парламент мав змогу ухвалити запропонований Кабміном проект змін до Держбюджету–2008, який передбачає фінансування дострокових виборів, і низки законів, що мінімізують вплив світової фінансової кризи на економіку України. Про те, що глава держави «розглядає таку можливість», повідомив учора на брифінгу перший заступник голови президентського секретаріату Олександр Шлапак. «Якщо доведеться йти на такий крок, то Президент вважає, що не скористатися такою можливістю недоцільно», — зауважив «права рука» Балоги. За словами Шлапака, рішення про те, чи йти на такий крок, Віктор Ющенко ухвалить у понеділок, після засідання Ради національної безпеки й оборони, на якому, зокрема, обговорюватиметься й це питання.

Шапки — геть!

Першу передвиборчу поїздку Віктор Янукович, звісно, здійснив у рідну Донецьку область. Відчувається, що кампанія почалася. Приміром, побувавши в Макіївці, партійний вождь не тільки роздавав обіцянки, а й не шкодував дошкульних слів для опонентів. Найбільше дісталося «помаранчевим політикам», які, на переконання екс–Прем’єра, вже ніколи не будуть при владі, а займатимуться «своїм ділом, звичним для них». «Багато хто з них могли б стати народними артистами, а дехто міг би стати моделями в різних модельних домах і так далі,» — розповідав жартун Янукович макіївським металургам.

Ярослав Кендзьор: свої дії Тимошенко хоче освятити Рухом

Ярослав Кендзьор: свої дії Тимошенко хоче освятити Рухом

Десять років тому в історії Народного руху був переломний момент: партія набрала на парламент­ських виборах більше 9 відсотків голосів, пропустивши вперед тільки комуністів. Потім Рух розколовся на дві частини, загинув його легендарний лідер В’ячеслав Чорновіл — почався період занепаду. Зараз рухівці знову переживають нелегкі часи, щоправда, співрозмовник «УМ», народний депутат і голова Львівської обласної органзіації НРУ Ярослав Кендзьор обурюється, коли проводять паралелі між подіями 1998–го і 2008–го.
На завтрашньому з’їзді Народний рух, який останні три кампанії балотувався до ВР за списками ющенківської «Нашої України», розглядатиме питання про можливість блокування з БЮТ. Апологетом цього вектора є голова НРУ Борис Тарасюк та переважна частина верхівки партії. Кендзьор належить до противників і вимагає трибуни.

Ксенія Ніколаєва: Я навіть думаю віршами

Ксенія Ніколаєва: Я навіть думаю віршами

Ксенія Ніколаєва народилася в акторській родині. Бабуся Ксенії виходила на сцену пересувних театрів, а прадід працював в одному театрі з Шаляпіним. Її мама, народна артистка України Ганна Тимофіївна Ніколаєва, пропрацювала в Російській драмі ім. Лесі Українки 40 років, а загалом її акторський стаж становить більше 65 років (це — не помилка, а винятковий приклад справжньої відданості своїй справі). Тато, Микола Миколайович Пенькович, служив у Львівському театрі ім. Заньковецької, потім працював заступником міністра культури. Звісно, дівчинка, яка виросла в такій сім’ї, навряд чи вибрала б професію інженера–конструктора чи фізика–ядерника. І Ксенія мріяла не лише про акторську професію, а й про конкретний театр, в якому б хотіла працювати. Втім, до Російської драми випускниця Київського театрального інституту Ксенія Ніколаєва з першої спроби не потрапила — актриса її плану у трупі вже була. Але наполегливість в акторстві — річ далеко не остання, а тому вже за рік Ніколаєва була зарахована в трупу Театру ім. Лесі Українки, і у виставі «Снігова Королева» вона грала зі своєю мамою. З тих пір минулого багато років: зіграні сотні спектаклів, тисячі букетів від прихильників перенесені з гримерки до квартири, мало місце навіть кардинальне «форсування Дніпра» — слідом за Едуардом Митницьким Ксенія Ніколаєва перейшла до Театру драми і комедії... І, як це часто буває в житті, за улюбленою роботою непомітно наблизилася до серйозного ювілею — тридцять років на сцені. Цей момент Ніколаєва відзначила двома виставами. Востаннє, ніби перегорнувши попередню сторінку театральної біографії, зіграла Раневську у своєму бенефісному спектаклі «Вишневий сад» (цю виставу вже зняли з репертуару Театру драми і комедії). І, розпочинаючи нову главу, на сцені Театру «Сузір’я» представила прем’єру «Самотньої леді», яку присвятила своїй мамі.

Крістіна Агілера: Я просто щаслива бути жінкою

Крістіна Агілера: Я просто щаслива бути жінкою

Навіть не віриться, що це та сама дівчинка, яка колись затято конкурувала з Брітні Спірс і намагалася приховати невпевненість у собі за епатажними нарядами й поведінкою. Крістіна Агілера подорослішала. Вона й досі занадто сміливо вдягається, перепалює волосся «під перекис» і користується занадто яскравим макіяжем, але робить це тільки тому, що їй так подобається. А все завдяки двом подіям, що змінили її життя: одруженню з музичним продюсером Джорданом Братманом та народженню первістка — сина Макса.
«Та Крістіна, яка була до заміжжя, назавжди залишилася в минулому. Тепер я — стильна й сильна жінка, що знає собі ціну», — заявляє поп–зірка. Агілері начхати на думку стилістів, які вже не вперше називають її «однією з найгірше одягнених знаменитостей». «Вони ставлять таке тавро на всіх, хто виглядає справді цікаво», — переконана співачка. Можливо, вона залишилася вульгарною, але вже не як підліток, а як жінка, котра не соромиться бути собою. Як у житті, так і в музиці.

Виноградний «флеш–моб»

Знову далася взнаки давня «хвороба» ЗАТ «Агрофірма Крим» у Бахчисарайському районі, а саме — хитре розпаювання виноградників цього господарства десятирічної давності. Свого часу «УМ» про це детально писала. Нагадаємо ще раз: під час чергового реформування «Криму» його виноградники, раніше розподілені, щоправда, тільки на папері робітникам господарства сільрадою як земельні паї, згодом перейшли в статутний фонд новоспеченого ЗАТ. Відтак дістались «контрольним пакетом» його керівництву.

Приймаченко білим по білому

Приймаченко білим по білому

Ні дня без шоу — так зробили графік показів організатори Ukrainian Fashion Week: першого дня був «грибний» перформенс Ольги Громової, другого — «Оптичні ілюзії» Олексія Залевського. Персонажі, навіяні дизайнеру фільмом «Дюна» ( з «лисими» перуками) ходили по подіуму, поділеному великими листками прозорого пластику, а люди першого ряду спостерігали за дійством з м’яких диванів — це була паралельна презентація лінії дизайнерських меблів Fusion by Zalevskiy.