Уже два дні кілька чернігівських ринків не працюють. Підприємці протестують. А в середу, 15 січня, коли Верховна Рада розглядала законопроект «Про місцеві податки та збори», разом із колегами з Ніжина та Прилук вони на знак протесту навіть влаштували «Урядовий ярмарок», на якому пропонували товари за цінами, які з’являться піс­ля того, як парламент ухвалить цей закон — наприклад, сумки та білизну за 500 американських доларів. На Красній площі Чернігова зібралося понад тисячу учасників акції. Чернігівські підприємці відрізняються винахідливістю, тому, незважаючи на мокрий сніг, вітер і серйозність ситуації, акція проводилася доволі жваво та креативно. Не забули протестувальники і про свою знамениту труну, яку носять під час подібних акцій. Цього разу в ній ховали ринок.

Рейд полтавських майстрів–сантехніків спричинений хронічними неплатежами львів’ян за воду. Лише за півроку вони заборгували понад чотири мільйони гривень. «Родзинкою» полтавських умільців є не лише «хитра» техніка, а й специфічний підхід — замість обрізання каналізаційних труб, вони їх... забивають. Адже якщо без води «протягнути» ще якось можна, у крайньому разі просто її самовільно під’єднати, то без можливості її злити — значно складніше. Адже перекривають стояки не лише «унітазного» напрямку — роблять неможливим і відведення води з умивальників та ванн. «Спрутярі» під’єднують свій хитрий прилад до загальнобудинкового стояка, а згодом, за допомогою спеціальних маніпуляцій, наглухо забивають злісним неплатникам зливні труби, які без втручання «полтавських умільців» розблокувати зась. А от відновлюють водопостачання не лише за умови повної сплати боргу, а й за додаткові 250 гривень «моральної компенсації».

Маючи «Оскара», кілька «Золотих глобусів» та ще чимало престижних кінематографічних нагород, голлівудська кінозірка австралійського походження Кейт Бланшетт, виявляється, досі відчуває, що не повністю реалізувала творчий потенціал. За словами актриси, у неї є «проект мрії» — Кейт дуже хоче зіграти головну героїню в екранізації коміксу. Але не банального а ля «Бетмен» чи «Жінка–кицька», а психологічно–соціального. Йдеться про графічний автобіографічний роман американської художниці Маріси Марчетто «Ракова мегера: правдива історія» (Cancer Vixen: A True Story). Заради ролі героїні, яка втрачає волосся від хіміотерапії, Бланшетт навіть готова повністю поголити голову.

Твердження «Мені нема в чому ходити» зазвичай закінчується питанням: «Ти мене кохаєш?».

Чи торкнулася економічна криза родини Малишів? Їм не до цього, бо вирішують демографічну проблему країни і вже приводять на світ Божий шістнадцяту дитину! А окрім цього, ще й дають собі раду, займаючись сільським господарством у далекому гірському селі.

Російський «Газпром» винайшов чудовий засіб досягнення компромісу з партнерами — ксерокс. Учора цей монополіст утретє (!) надіслав «Нафтогазу України» заявку на прокачування свого природного газу через станцію «Суджа» (Курська область Росії) на українську ГВС «Орлівка» (Одещина). І втретє вислухав аргументи української сторони: якщо ми підемо на цей крок, то без газу (читай — тепла) залишаться Луганська, Донецька, Одеська, частково Запорізька та Дніпропетровська області. Крім цього, вітчизняна «труба» не пристосована до таких малих обсягів, які пропонують росіяни, — менше ста мільйонів кубів за добу.

Ярослав Валенса — один із найприємніших польських політиків — енергійний, привітний та оптимістичний. І це попри те, що він усе життя несе «хрест синівства». «Син свого батька» щиро визнає: увійти до високої політики йому допомогли не лише власні чесноти, а й «розкрученість політичного бренду «Лех Валенса». Водночас Ярославу вдалося спростувати прислів’я про яблуко, що падає недалеко від яблуні — на відміну від батька, він переконаний ліберал, адже після «Солідарності», вже по часах президентства, Лех Валенса увійшов в історію Польщі як досить авторитарний політик, що не цурався міцного слівця. Останніми роками від «старого» Валенси чи не найбільше діставалося провідникам «Права і справедливості»; через закиди у співпраці з комуністичними спецслужбами він навіть назвав Леха Качинського негідником. Але «молодий» Валенса, будучи членом Сеймового комітету із закордонних справ, не намагається виправдати ані батька, ані нинішнього президента — їхня сварка просто шкодить міжнародному образу Польщі.

За останні два місяці всі глянцеві журнали України надрукували фотосесії, звіти зі світських вечірок, гороскопи зі співаком Олександром Пономарьовим і його дружиною Вікторією. Пара підходить за всіма параметрами гламуру — вони молоді, вродливі, модно вбрані; він успішний, розсудливий, до того ж кумир, вона романтична, струнка, завжди усміхнена. Втім глянцевий сироп з однаковим лиском покриває (урівнює!) і талановитого вокаліста (тенісиста, фінансиста, юриста, артиста) і повну нездару, запіарений нуль: ніколи в глянцевому форматі не відрізниш першого від другого — редактори й журналісти там, слава Богу, добре навчені, й «добрий фей» фотошоп не відмовить жодному з селебрітіз. Але всі мої колеги, повірте, точно знають, з ким із публічних людей можна поговорити про поезію, політику, історію і музику, а в кого марно запитувати щось, крім «де ви купили цю офігітєльну сукню» або «яка нині погода на Балі?». У Пономарьова цікаво було дізнатися багато речей: як він, людина, що співала Гімн України на «помаранчевому» Майдані, оцінює нинішню політичну ситуацію, як вписався в новий бізнес — дублювання іноземних фільмів українською мовою, чи не збирається в депутати, чи дружить із давніми друзями — Ряшиним, Богуцьким, Кузьмою, як збирається відзначати «20–річчя творчої діяльності». І коли він у своєму дорогому костюмі, який на ньому ідеально сидить, схоплюється з дивана і роздратовано, з притиском каже «Послухайте» і крокує кабінетом, тріскається блискуча глазур, і ти бачиш живу людину, впевненого в собі чоловіка, амбіційного, з переконаннями і без ілюзій. А коли він знижує голос і каже: «Це був дуже важкий час — померла мама, Олена сказала: «Я полюбила іншого», — з’являється той інший — лірик, який здебільшого виходить тільки на сцені. «Хороше вийшло інтерв’ю», — крякає Пономарьов, дивлячись на годинник, який показує доволі пізній час. «Хороше», — думаю собі я...

Цей футболіст належить до числа виконавців, які завжди викликатимуть зацікавлення провідних українських клубів. Вихованець «Динамо» Денис Олійник, попри молодий вік, уже спробував сили у кількох командах вищого вітчизняного дивізіону, й у кожній був на провідних ролях. У складі київського «Арсеналу», де півзахисник на правах оренди провів половину нинішнього чемпіонату, він став найкращим бомбардиром першого кола.

Нещодавно 21–річний футболіст підписав контракт із бронзовим призером національної першості — харківським «Металістом». Зараз Олійник перебуває зі своєю новою командою на зборах в Об’єднаних Арабських Еміратах і вже встиг дебютувати в жовто–синій формі в товариській зустрічі проти узбецького «Пахтакора». Перед відльотом у теплі краї Денис поспілкувався з кореспондентом «УМ» і розповів про цікаві моменти у своїй кар’єрі.