З отцем Ґжегожем Рапою ми познайомилися торік 2 листопада. У День пам’яті всіх померлих він робив відправу на військовому польському цвинтарі під Старобільськом, де поховані (точніше, перепоховані) 48 бранців сумновідомого Старобільського монастиря. Ті, що недожили до Катині... Допомагав ксьондзові молодий диякон із не зовсім католицьким іменем Олексій. Назад я їхав уже в мікроавтобусі отця Ґжегожа. Слід сказати, машину нашими дорогами святий отець водить майстерно. Життя навчило. Адже парафія його — вся Луганська область.

Стрімке вибування українських спортсменів на ранніх стадіях відкритого чемпіонату Австралії нарешті перервалося. Утім, сумарний результат залишається не надто втішним — далі стартового кола на першому турнірі «Великого шолома–2009» пройшли тільки двоє з 11 наших представників. Учора зранку за київським часом на кортах «Мельбурн–парку» постаралися сестри Бондаренко. Можливо, на інших більше впливає незвично спекотне австралійське літо посеред нашої зими й відчутна зміна часових поясів...

Найбільш екстремальне багатоденне ралі «відзначило» своє 30–річчя вперше не в «рідній» Африці. Проте, як виявилося, від цього перегони не втратили своєї привабливості для любителів гострих відчуттів, які збираються під вивіскою «Дакара».

Вирощування овочів та фруктів — чи не єдина галузь в Україні, для якої економічна криза пішла на користь. Девальвація української валюти та вдалий урожай овочів 2008 року в Україні привели до різкого підвищення конкурентоспроможності українських виробників овочів на внутрішньому ринку. І якщо у минулому сезоні Україна активно імпортувала моркву, цибулю, столовий буряк, капусту, то в цьому сезоні українська продукція вже почне виходити на експорт. Із середини січня цього року цікавість до українських овочів почали проявляти імпортери з Голландії, Польщі та Великобританії.

У Каневі на Тарасовій горі сьогодні особливо людно. Окрім мешканців міста, сюди прибудуть гості з Києва, Черкас та з Івано–Франківської області — рідної землі нескореного українця Олекси Гірника. З квітами та кетягами калини люди прийдуть на відкриття пам’ятного знака герою, котрий у ніч із 20 на 21 січня 1978 року спалив себе, протестуючи проти тоталітарного режиму.

Закінчилися новорічні свята, і біля смітників виросли справжні «братські могили» лісових красунь. Однак вихід є, вирішили у Чернівцях, зокрема у тресті Зеленого господарства і протизсувних робіт, — ялинки можуть ще раз прислужитися людям. Як повідомив «УМ» начальник тресту Анатолій Самойленко, з дощок, на які пустять головну чернівецьку ялинку, вийде близько десяти чудових лавок. Прислужаться людству і менш значні «колеги» головної ялинки міста. Житлові господарства отримали спеціальну вказівку складати святкові деревця на спеціальні майданчики, а не вивозити з усім іншим сміттям. Ці ялинки підуть на гумус та добрива, які трест Зеленого господарства використає на своїх розсадниках. «Ми вже кілька років утилізуємо ялинки, що встановлюють на площах та у парках Чернівців, проте цього року підприємство придбало гілко–дробильну машину, яка дозволяє переробити на вторинну сировину всі ялинки, які після свят на смітники викинуть чернівчани», — каже пан Самойленко.

Ще не забулись трагічні події, які стались у Житомирській області відразу після Нового року. Тоді в селі Олевського району у вогні загинули діти, коли їхня 26–річна мати продовжувала святкувати, покинувши їх удома. І ось знову схожа історія в тому ж таки Олевську. Троє дітей — однорічний хлопчик і дві його сестри, семи та чотирьох років, — ледь не замерзли в рідному домі, залишені матір’ю напризволяще.