На екрани Німеччини вийшов фільм режисера Макса Фербербека «Аноніма. Жінка в Берліні» (Anonyma. Eine Frau in Berlin). Це перша в Німеччині художня стрічка, в якій відверто говориться про драму десятків тисяч німецьких жінок, які наприкінці Другої світової війни були зґвалтовані солдатами Червоної армії. Раніше ніхто з німецьких кінематографістів не наважувався звернутися до теми, яка перебувала під морально–етичним табу. На екрани Європи та США ця стрічка виходить лише наприкінці року.

Останні три тури для одного з несподіваних лідерів, донецького «Мета­лур­га», мали стати лакмусовим папірцем. Команда болгарського наставника Ніколая Костова зустрічалася з основними конкурентами в боротьбі за «медальні» місця. І тест не пройшла. Якщо виїзд до «Дніпра» приніс донеччанам одне очко, то «Металіст» і «Ворскла» «метадонів» обіграли.

Муамар Каддафі — рідкісний гість. Не тільки у нас. Він скрізь рідкісний гість. Лівійський лідер, якого Захід десятиліттями звинувачував у підтримці терористів, а потім замирився з ним, бо у Каддафі є нафта, дуже багато нафти, і досі є «невиїзним». Лише минулоріч, перервавши тривале табу на виїзди на Захід, він зробив турне Європою, а нині подався на пострадянський простір: Москва, Мінськ, Київ.

Кандидат від Демократичної партії США Барак Обама на 11 відсотків випереджав у президентських перегонах свого суперника від Республіканської партії Джона Маккейна в останньому перед днем голосування опитуванні Інституту Геллапа, результати якого подала вчора газета «Ю–Ес–Ей Тудей». Про намір голосувати сьогодні за Обаму заявили 55 відсотків респондентів, за Маккейна — 44 відсотки. Якщо Барак Обама програє, це буде найбільша сенсація в усій історії президентських виборів у США. Але стовідсоткової впевненості в його перемозі надалі немає. Є кілька чинників, які працюють проти нього.

У Харкові — чергова скандальна дорожньо–транспортна пригода. Цього разу лихо сталося на перехресті автошляхів «Київ — Харків — Довжанський» та «Харків — Щербаківка», під час якої 17–річний син депутата обласної ради Олега Каратуманова Дмитро збив студента–другокурсника фізико–технічного факультету університету імені Каразіна Івана Гаражу. Удар автомобіля був настільки сильним, що потерпілий загинув на місті. Юний водій у шоковому стані проїхав метрів триста від місця трагедії і зупинився. Його знайшли співробітники Державтоінспекції. Увагу правоохоронців привернув зовнішній вигляд понівеченої «Ауді–А–8», у якої було вибите лобове скло і погнутий дах. Згодом «швидка» переправила Дмитра до четвертої лікарні, де, за словами адвоката Каратуманових Сергія Веприцького, він потрапив до реанімаційного відділення політравми.

Десять років тому в Черкасах не стало народного художника України, лауреата Шевченківської премії у галузі образотворчого мистецтва Данила Георгійовича Нарбута. Його пензлю належать портрети гетьманів України та сподвижників Богдана Хмельницького, він автор таких значних живописних картин, як «Покрова Пресвятої Богородиці», «Вибори кошового», «Козак Мамай», «Страшний суд», серій полотен — «Київська Русь», «Гетьмани України», «Полковники», «Квіти України», «Черкаський базар».
Він був сином українського художника–графіка Георгія Нарбута, який народився на хуторі Нарбутівка Сумської області. У чотири роки Данило Нарбут залишився без батька і всього у своєму житті досягав сам. Вже в 14 років почав працювати в декоративній майстерні Київського театру опери і балету, пізніше писав ескізи костюмів та декорацій для театрів багатьох міст України, а в останні роки був успішним і шанованим головним художником Черкаського обласного музично–драматичного театру імені Шевченка. Згадуючи діда Данила, так майстра пензля почали називати після народження його єдиної і улюбленої онуки Лесі, «Україна молода» розмовляє зі спадкоємицею художника — Лесею Нарбут, головним редактором Черкаської телерадіокомпанії «Ільдана».

День Листопадового чину 1 листопада 1918–го, котрий 90 років тому ознаменував взяттям українцями влади у Львові створення Західноукраїнської народної республіки, галичани відзначили за присутності Президента Віктора Ющенка, віце–прем’єра Івана Васюника, міністра Юрія Павленка, керівника Інституту національної пам’яті Ігоря Юхновського. Глава держави вшанував пам’ять січових стрільців та воїнів Української галицької армії (УГА) на Янівському цвинтарі. Саме там поховані тисячі вояків, які виборювали незалежність Галичини.

Хтозна, як спілкуються між собою політики й державні керманичі, коли їх ніхто не бачить. Але на очах у всіх вони, виявляється, вміють вести дискусію толерантно і фахово, не зриваючись на крик і пропагандистські гасла. У цьому мали нагоду переконатися глядачі, які увечері в п’ятницю увімкнули телевізори на телеканал «Інтер», де в прямому ефірі Президент, Прем’єр–міністр, Голова Верховної Ради та лідер опозиції зустрілися в одній студії, щоб поговорити про економічну кризу. З огляду на специфіку теми, в якій треба розбиратися, а не просто «ляпати язиками», цього разу програма «Свобода на «Інтері» була на диво змістовною. Хоча без звинувачень на адресу одне одного не обійшлося, а відповідей на запитання, які турбують їх у часи економічної кризи, глядачі отримали все ж менше, ніж хотілося б.