Ще одна голлівудська знаменитість виграла судовий процес у нахабного фотокореспондента. Папарацці Елісон Сильва позивався з актором Кіану Рівзом, однак американський суд присяжних, порадившись трохи менше години, відхилив претензію фоторепортера. За словами адвоката Рівза, до такого рішення присяжних схилила та обставина, що Сильва міняв свідчення п’ять разів.
«Корветна програма» — словосполучення відоме кожному, хто хоч якось цікавиться українськими Збройними силами і, зокрема, нашим військовим флотом. У міру того як фізично і морально зношуються ті залишки Чорноморського флоту СРСР, які дісталися Україні внаслідок «братського» переділу з Росією, постає питання: як далі розвивати вітчизняні Військово–Морські сили, аби залишатися морською державою у доволі конкурентному в цьому плані Чорноморському регіоні. Згідно із завданями, які стоять перед ВМСУ, вирішено, що основою майбутнього флоту стануть корвети — порівняно невеликі судна, здатні розвивати досить високу швидкість, призначені для боротьби як з надводними та підводними, так і з повітряними та наземними цілями, які б могли діяти у Чорному та Середземному морях, захищаючи морські володіння України та супроводжуючи важливі торгові судна на кшталт «Фаїни». Після кількох років роботи влітку цього року затвердили ескіз майбутнього українського корвета, технічний проект планують завершити до 30 березня 2009 року. Однак стало зрозуміло: самотужки будувати собі корвети Україна не в змозі.
Замовлення українських Збройних сил, а також перспектива повернення у проект Росії дає підстави сподіватися, що унікальний і багатостраждальний транспортний літак Ан–70 таки запустять у серію. Кабінет Міністрів уже підготував законопроект «Про загальнодержавну цільову оборонну програму створення і закупівлі військово–транспортного літака Ан–70». Наразі тривають державні випробування літака, які мають завершитися 2011 року. До 2010–го на Ан–70 оновлять електронне обладнання. Міноборони планує до 2017–го року закупити 23 літаки, повідомляють в Авіаційному науково–технічному концерні (АНТК) імені Антонова. З 2013 до 2022 року планують також побудувати 39 літаків комерційної версії Ан–70.
Кіно, як мікроби. Той, хто «підхопив» його одного разу, жити без нього вже не може. Винахід «рухомих малюнків» назавжди заворожив частину населення, і одні пішли вчитися професії, щоб отримувати задоволення і за це задоволення отримувати ще й гроші, а інші — все життя знімають без винагороди. Суто заради задоволення. За радянських часів студії аматорського кіно були чи не в кожному великому місті, зараз і на професійний кінематограф грошей не вистачає. Але ентузіасти все одно є, вони на зло розкрученим кіношникам на брак грошей не скаржаться, ідеї з них фонтанують, тому й знімають на рік по декілька фільмів. Любительських. І студії мають, і фестивалі проводять. На одному з них «УМ» побувала, щоб переконатися: доки живуть аматори, кіно було, є і буде.
Якось Андрій Курков сформулював запитання: чому в Україні немає книжок про сучасних письменників? Не встиг запитати, як на ринку з’явилося кілька видань, де подано різні погляди на сучасний літературний канон. Отже, книжки яких «канонірів» пропонують сьогодні в книгарнях?
Якщо відпочивальників звідусіль улітку традиційно манить у Криму його курортне Південнобережжя, то археологів із ближнього і дальнього зарубіжжя передусім стародавня Керч. Там одержимий наукою чи романтикою великих відкриттів люд бронзовіє під сонцем винятково з лопатою в руках. Як завше, заради схованих у культурних шарах артефактів Боспорського царства. Цьогоріч, наприклад, розкопки древніх городищ і склепів проводили вітчизняні, російські і польські експедиції, раніше — німецькі й австрійські. Узагалі ж методично перелопачують керченську землю давно, мало не два останні століття. Особливо інтенсивно після того, як російському імператору Миколі І показали казкові скарби скіфського кургана Куль–Оба. Тогочасна Європа ще не мала й гадки про усипальницю фараона Тутанхамона, золото Шлімана (німецького археолога–аматора, що відкрив скарби легендарної Трої. — Авт.), тоді як золота колекція Петербурзького Ермітажу раз по раз поповнювалась сенсаційними знахідками з Керченського півострова.
Кожне жеребкування підносить любителям інтриги особливі сюрпризи. Інколи навіть складається враження, що трапляється це не випадково. Нині посмішка фортуни відправила на батьківщину форварда збірної України Андрія Вороніна. «Мілан» Андрія Шевченка вже гостював у Донецьку, а тепер до Харкова приїхала «Герта» Ворони.
Серед результатів четверга відзначимо тріумф англійських та фіаско португальських команд. Тріо з батьківщини футболу — «Тоттенхем», «Астон Вілла» та «Манчестер Сіті» — разом назабивало вісім м’ячів. Особливо постаралися «Шпори»: лондонці на своєму стадіоні «Уайт Харт Лейн» розгромили загребське «Динамо», яке завжди було відоме як кузня молодих талантів. За господарів 75 хвилин проти своїх колишніх одноклубників відіграв півзахисник збірної Хорватії Лука Модрич.
Уже за тиждень українські водії за власну неуважність чи свідому недбалість за кермом сплачуватимуть значно вищі штрафи — 17 листопада вступають у силу прийняті парламентом зміни, що посилюють відповідальність учасників дорожнього руху. Водії намагаються вирахувати, скільки ж тепер доведеться платити «відступного» даішникам (а що братимуть — переконані всі). А Державтоінспекція обіцяє: хабарництво на дорогах зменшиться, надходження в бюджет за рік зростуть до двох млрд. гривень, та головне — вже зараз статистика засвідчила суттєве зменшення ДТП, адже водії бояться штрафів.
