Вродлива, талановита, чуйна жінка й турботлива мати — перелічувати достоїнства Салми Хайєк можна довго. Тож варто позаздрити французькому мільярдеру Франсуа–Анрі Піно, якому тепер належить такий скарб. 14 лютого 46–річний товстосум нарешті повів свою мексиканську кохану під вінець. І це після того, як пара було розірвала заручини й вирішила розійтися.
Любителі всілякої «коли» й лимонадів мало замислюються над тим, якою отрутою псують свій організм. Адже в напоях такого типу просто кишать шкідливі хімічні добавки. Тому індійці, які завжди цінували здорове харчування, дали бій небезпечному пійлу, залучивши співвітчизників до смачного, корисного, а до всього — ще й патріотичного продукту. Ідея одним махом і національного виробника підтримати, і здоров’я нації покращити належить активістам потужної індійської націоналістичної організації Rashtriya Swayamsevak Sangh (RSS). Вони вирішили боротися із засиллям імпортних безалкогольних напоїв на індійському ринку, випустивши лимонад на основі... коров’ячої сечі.
За даними британських учених, сьогодні люди отримують зі спожитою рідиною вдвічі більше калорій, ніж 30 років тому. На зміну натуральному соку, джерельній воді, чаю, компоту, молоку та кефіру, якими гамувало спрагу тодішнє покоління, прийшли енергетичні напої, різноманітні «псевдосоки» і солодка газована вода в необмеженій кількості. А це, як зазначають фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я, призводить не лише до ожиріння, а й до інших — розтягнутих у часі, але дуже небезпечних — наслідків. Це й гастрит, і виразка шлунка, і проблеми із зубами, і навіть загроза опинитися на операційному столі з приводу ниркової коліки.
Сьогодні на полицях аптек, супермаркетів та невеличких магазинів можна побачити найрізноманітніших «родичів» традиційного чорного та зеленого чаїв. Пакетовані й розсипні суміші з цілющих трав, сушених ягід, квіток, кореневищ, плодів тропічних фруктів та екзотичних рослин приваблюють своєю оригінальністю й небанальним смаком. Тож не дивно, що цей натурпродукт знайшов багато прихильників.
Наприкінці січня виконавчий комітет Кіровоградської міської ради прийняв рішення про підвищення проїзду в маршрутках із 1 грн. 25 копійок до 1грн. 75 копійок. Протести на це рішення міськвиконкому відразу подали в Антимонопольний комітет та Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва. Серед зауважень — прийняттю рішення про тарифи мали би передувати відкриті обговорення з залученням громадськості. Таких обговорень не було. Крім того, економічне обґрунтування тарифу готували самі перевізники, а не економісти міськвиконкому.
Огороджений металевою сіткою шматок гідропарку, де живуть різні тварини та птахи, користується величезною популярністю як у тернополян, так і у гостей міста. При цьому і проблем у зоомістечка вистачає — коштів на харчування його мешканців постійно бракує, тож співчутливі відвідувачі не раз приносять більше, аніж «у кишені, щоб з руки погодувати».
Ідею створення готелю у військовому стилі «підкинули» співробітники кафедри туризму Ужгородського національного університету (УжНУ), яких власники готелю запросили на консультацію з метою визначити, що ж найкраще привабить нині надзвичайно перебірливих туристів. «Казка» — так спочатку мав називатися невеличкий (усього на вісім кімнат) готель у Воловецькому районі Закарпаття. Відповідним мало бути і його оформлення — так званий «карпатський стиль»: ліси, діброви, гори. Втім зауваження експертів від туризму, мовляв, подібних об’єктів на Закарпатті вдосталь, змусило замислитись про більш оригінальне оздоблення.
На військову службу цей уродженець Кременчука вирушив зі студентської лави. І за лічені роки пройшов шлях від «зеленого» призовника, котрий умисно не скористався правом на відстрочку від служби до закінчення Харківського політеху, до командира підводного човна Щ–403 на Північному флоті. Саме цей флот опинився «на передовій» протистояння з добірними частинами гітлерівців, які дислокувалися в Норвегії практично з перших днів минулої війни.
Проголошена за сприяння США та ЄС республіка Косово вчора відсвяткувала першу річницю незалежності. За цей час у неї з’явилися власні герб, гімн, прапор, конституція та низка інших атрибутів державності, яку на цей час визнали 54 країни світу. Водночас питання про членство Косово в ООН не стоїть на порядку денному.
