Сьогодні Президент про­веде нараду з Прем’єр–міністром, Головою Верхов­ної Ради та головою Національного банку, щоб виробити узгоджену позицію щодо відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Про це Віктор Ющенко повідомив учора під час зустрічі з послами країн «Великої сімки» (G–7). Розмову з главою держави ініціювали самі дипломати — для того щоб, як пояснив посол США в Україні Уїльям Тейлор, «висловити своє бачення щодо важливості відновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом». «На нашу думку, Президент, Прем’єр–міністр, Верховна Рада мають працювати разом, щоб утілювати ефективну політику, яка дасть змогу співпрацювати з МВФ, яка дасть змогу пройти через кризу і вивести з неї країну», — сказав Тейлор.

З відповідним листом на ім’я Президента Ющенка, Прем’єр–міністра Тимошенко та секретаря Ради нацбезпеки й оборони Богатирьової звернувся народний депутат від фракції БЮТ Григорій Омельченко. Причина — ганебний штурм оселі Хаїрових у селищі Мирне, влаштований кримським «Беркутом» у ніч на понеділок. Нагадаємо, тоді спецназівці помилилися адресою й вдерлися до мирних громадян, попередньо закидавши їхній будинок світло–шумовими гранатами, одна з яких відірвала руку Мустафі Хаїрову.

Державна прикордонна служба України почала впроваджувати нові стандарти культури прикордонного контролю, що регламентують поведінку інспекторів, зовнішній вигляд і порядок на робочому місці. У відомстві навіть розробили спеціальну пам’ятку для інспекторів–прикордонників «Відомчі стандарти культури прикордонного контролю», яку днями презентували громадськості. Що й казати, неохайність та нетактовність серед «зелених кашкетів» відтепер жорстко каратимуть. У персоналу формуватимуть нову ідеологію, що ґрунтується на принципах відкритості й доброзичливості до тих, хто перетинає кордон. Причину змін керманичі Держприкордонслужби називають коротко: Євро–2012. Тож змінюватися на краще прикордонникам «сам Бог велів».

Іноземні інвестори побоюються того, що в Україну повертаються дев’яності роки. Епоха первинного накопичення капіталу, перерозподілу майна та беззаконня. Знадобилося чимало зусиль, щоб на зламі тисячоліть зробити інвестиційний клімат у країні привабливим для іноземного приватного капіталу. Останнім часом здавалося, що справи щорічно йдуть на краще. Але — ні. Вже кілька тижнів зі шпальт іноземних ЗМІ не сходить скандал, пов’язаний з Україною. Більше того, чим далі, тим більше уваги привертає цей скандал. Жоден іноземний інвестор, жоден юрист не може зрозуміти, чому держава Україна не може захистити права власника. Йдеться про крадіжку 47,35% акцій ВАТ «Квазар» у мажоритарного акціонера підприємства — канадської KM Secure Corp.

«Тут можна за короткий термін і в зручний час навчитись танцювати, вам допоможуть зняти втому, стрес, вселять бажання жити і творити», — так рекламує своє «дитя», «Школу танцю Чапкіса», сам Григорій Чапкіс. Його прізвище стало брендом ще після «Танців із зірками–1», де він оцінював виступи конкурсантів. Він же перший на хвилі популярності відкрив свою «іменну» школу. «Навчитись танцювати ніколи не рано і ніколи не пізно — танцям, як і любові, всі роки покірні...» — заохочував учнів пан Чапкіс. Нещодавно 79–річний хореограф відкрив уже третю «Школу танцю Чапкіса» в Києві.

«Регіонали» — як собаки на сіні. Так образно севастопольський градоначальник висловився на вчорашньому брифінгу щодо позиції своїх одвічних опонентів із міської ради, де більшість складають представники «біло–блакитних» на чолі з Валерієм Саратовим. «Перебуваючи при владі, вони нахапали собі дуже багато землі, — зазначив Сергій Куніцин. — А зараз криза грянула, і не знають, що з ділянками робити. Сидять, як собаки на сіні. Розбиратимемося з кожним випадком».

Власне, амбасадор грузії Грігол Катамадзе, який 25 лютого вручив вірчі грамоти Президентові України, не «новий посол». Дотепер він пропрацював дві каденції на цій посаді, з лютого 2000 року по осінь 2007–го, був дуаєном («старійшиною» закордонного дипломатичного корпусу в нашій країні). Його називають людиною, близькою до президента Саакашвілі. Ймовірно, це посприяло Гріголу Шалвовичу після невеликої «передишки» на рік, коли він працював директором міжнародного бізнесу Банку Грузії, повернутися у знайоме посольське крісло в кабінеті на вулиці Мельникова в Києві.
Перше інтерв’ю грузинського амбасадора українській газеті повністю присвячено аналізуванню військового конфлікту серпня–2008, оцінці різного роду втрат, а також перспективам виходу з глухого кута в спілкуванні з Росією. Пан Катамадзе вірить в історичну справедливість. Російські війська самі залишать грузинські терени, переконаний він — так само, як свого часу СРСР забрався геть із Центрально–Східної Європи.