Польський Сейм 2016 року визнав Волинську трагедію 1943 року геноцидом польського народу з боку українських націоналістів та проголосив 11 липня Святом пам’яті жертв Волинської трагедії.

Президент України вшанував жертв Волинської трагедії в польському селі Сагринь, а президент Польщі - на Волині в Луцьку.

Багатостраждальний пам’ятник УПА біля відділку поліції мали підірвати тротиловою шашкою учасники організації «Харківський рух спротиву».

Польська сторона стверджує, що останків воїнів УПА не знайшли, а українські експерти, які були присутні під час робіт, переконують - було знайдено як мінімум три тіла упівців, яких підзахоронювали у вже існуючі могили.

Перші поховання під зруйнованим українським пам‘ятником воїнам УПА знайшли на кладовищі у польському селі Грушовичі поблизу Перемишля.

Під час розкопок нібито мають переконатися, що на цьому місці справді захоронені останки воїнів УПА. У Польщі заявляють, що попередили представників України про розкопки, однак українська сторона повідомляє, що згідно міждержавної угоди потрібно не просто поінформувати, а погодити роботи із Україною

56 конгресменів звернулись до Держдепартаменту США з листом, в якому висловили занепокоєння через «підтримуване на державному рівні» викривлення фактів та заперечення Холокосту, які мають місце у Європі, зокрема – у Польщі та в Україні.

Хмельницька міськрада проголосувала постанову, якою регламентується вивішування червоно-чорного прапора УПА на свята.

У Варшаві під українським посольством польські націоналісти влаштували «антифашистський мітинг», під час якого посол Сейму Роберт Вінницький виступав, стоячи на червоно-чорному прапорі. Сам прапор УПА він назвав «бандерівською ганчіркою».

Меморіал ледве встигають відмивати від фарби: 5 березня його залили фарбою в кольорах польського прапора, до цього на табличку виливали червону фарбу. Вандалів так і не знайшли. Активісти наголошують, що часті атаки на меморіал - результат бездіяльності поліції.