Наш родовiд

Наш родовiд

Український народ живе на своїй землі здавна, і життя це сповнене творчості. Свідчення цього — сотні тисяч пам'яток історії та культури, що збереглися на наших теренах. А скільки їх не збереглося? Про них також цікаво знати. І книга Олеся Силина «Народ мій є! Народ мій завжди буде!» (К., 2003) про все це розповідає. Тут під однією обкладинкою зібрані статті, нариси, виступи по радіо, навіть доповідні записки, які проливають світло на історію пам'яткоохоронної справи. «І за ними — ореол імені людини, що, проживши нелегке життя, змістом якого було обстоювання духовних і мистецьких багатств нашої землі, робить це ціною неймовірних зусиль, долаючи стан інваліда ІІ Світової війни, у свої 90 років», — пише у передмові до книги академік Іван Дзюба.

Бюджетні місця — для відмінників

Позавчора міністр освіти і науки України Василь Кремень в одному з конференц-залів Кабміну у присутності журналістів відповідав на телефонні дзвінки з різних регіонів України. Перед початком «гарячої лінії» пан Кремень розповів про деякі нововведення. Скажімо, відтепер для вчителя початкової школи педагогічне навантаження має зменшитися з 20 до 18 годин, для виховательок дитсадків — з 36 годин до 30. Щодо вузів, то цього року до педагогічних прийматимуть не менше 50 відсотків абітурієнтів із сіл. А в апеляційних комісіях засідатимуть кращі вчителі району чи обласного центру, рекомендовані управліннями освіти і науки, які не беруть участі у приймальному процесі. Порадувало й повідомлення, що на програму «Навчальне обладнання» уже наступного року в бюджеті закладено близько 130 тисяч гривень на купівлю нової наочності для шкіл.

зМОВА журналістів?

Україномовним разовим випуском усіх газет ДЕРЖАВИ напередодні 24 серпня цього року, а також одноденною трансляцією всіх радіо- і телевізійних передач винятково українською мовою запропонувала відзначити День незалежності Українська всесвітня координаційна рада. УВКР оприлюднила звернення з цього приводу до журналістів, власників та акціонерів газет, радіостанцій, телевізійних студій і каналів, інтернет-видань та інформаційних агентств України.

Люди з Трійцею

Люди з Трійцею

Освячення зілля, обряд «водіння куста», самобутні троїцькі пісні, зелений борщик на обід — водограї святкових радощів незвичайного вихідного дня. Адже святкуємо одне з 12 найбільших свят християнського року — Трійцю. «Кожна людина має в собі образ цілої Трійці. Бога Отця бачимо в тім усім, що є початком, існуванням, народженням, джерелом енергії, підставою буття. Син Божий об'являється в кожнім, хто стається Божою дитиною, сином; об'являється в прихильності до Отця, в послуху Отцю, в жертві для Бога. Таке Боже синівство переходить у братерство, розуміння кожної людини як Ісуса Христа, тобто як Божої дитини, як свого брата чи сестри, як учасника того самого Божого образу. «Образ Духа відбивається всюди, де єднаємо Отця із Сином, «Початок» з «Кінцем», а отже, де є любов, ласка, гармонія, святість, сенс, уподібнення до Бога», — пише богослов Володимир Ковалковський. І зазначає, що тільки в діалозі з іншою людиною можемо пізнати своє власне «я». Родина, суспільство, церква — це також образи святої Трійці, адже «оживлюються» в спілкуванні й пошані, і тримаються разом тоді, коли визнають єдину для всіх спільність — Всевишнього.

Борець незакінченої борні

23 травня 1879 року в Полтаві Симон Петлюра народився. 25 травня 1925 року в Парижі, від куль більшовицького агента Шварцбарда — загинув. Громадський діяч, безліч разів арештовуваний, постійний мандрівник, що так і не закінчив духовної семінарії. Публіцист, редактор, видавець, який доклав зусиль до функціонування багатьох відомих українських часописів, зокрема «Рада», «Вільна Україна», «Слово», тижневика «Тризуб», наукового журналу «Україна», а своїми статтями пробуджував українську свідомiсть ще в передреволюційні роки.

Молитви за життя померлих

Молитви за життя померлих

Ось-ось настане Провідна неділя, і чимало заклопотаних жінок і чоловіків, вгинаючись під вагою величеньких кошелів, як велить звичай, почимчикують до кладовищ. Оті кошелі будуть наповнені шматками м'яса, банками з вареною картоплею, солодощами, солоними огірками, разовими тарілками, виделками... Останніми роками «меню» надмогильної трапези поповнилося ще й майонезними салатами з крабовими паличками й заморською кукурузкою, а поряд з бутликом «традиційної» самогонки примощується спокуслива плящина «Немірофф». Атож — є нагода поспілкуватися з родичами і довести їм, що ви — не гірші, що і у вас «усе є». За час панування атеїстично-контролюючого ока партії духовне наповнення Великодня і поминальної Томиної неділі помалу «вивітрювалося»; а оскiльки у реальності атеїзм не є «чистим безбожжям», то християнські цінності активно підмінялися язичницькими. За кілька десятиліть свято єднання з душами під дахом єдиної вселенської церкви перетворилося для багатьох у звичайне собі чаркування — от хіба що не в хаті з диваном і телевізором, а на кладовищі.

Любов Учителя і поцілунок Юди

«Воскресіння Христове утверджує нас у вірі, що життя людське не обривається, як нитка, що воно сповнене глибокого змісту і значення. У Воскресінні Христовому — джерело неосяжної радості, до якої причетні всі люди,» — зазначають священики Олександр та Ярослав Василашки. Отже, Великдень — це торжество перемоги життя над смертю. До цього свята ми готуємося у час Великого посту. Надто — упродовж Страсного тижня, коли віруючі молитовно переживають Страсті Господні: волю в муках зрадженої, несправедливо засудженої, зневаженої, розіп'ятої людини — з тим щоб за кілька днів воскреснути духом разом із Богочоловіком.

Матуся прокладає життєву нам дорогу

Школи Голосіївського району столиці стали домівкою для першого конкурсу дитячої літературної та мистецької творчості на кращий твір, присвячений матері — «Мамо, рідна і кохана». П'ятикласниця Марія Ємець зі школи № 269 подала на конкурс такий вірш:

Православним шляхом — до внутрішнього царства

Православним шляхом — до внутрішнього царства

«Ми, людські істоти, маємо всередині себе цілий світ, повний дива та глибини, який ми покликані відкривати, — сказав відомий православний богослов, єпископ Діоклійський Калліст в одному з інтерв'ю під час свого перебування в Україні. — Ми створені на образ і подобу Божу. Таким чином, увіходячи в себе, у цей великий світ, який аскети-подвижники називали серцем, ми зустрічаємося там лицем до лиця з Богом...». Книги цього православного священика з Лондона «Внутрішнє царство» і «Православний шлях» нещодавно вийшли друком українською мовою у видавництві НаУКМА «Дух і Літера» і відкрили шеститомне зібрання його праць. І для академії, і для видавництва є близькою тема порозуміння між різними конфесіями і релігіями. Тому в рамках «Днів науки» у Києво-Могилянській академії відбувся семінар «Україна у всесвіті владики Калліста (Уера)», учасники якого обговорювали український контекст сприйняття творів єпископа Калліста та долю релігійної етики у вихованні сучасної людини.

Ватикан плюс Москва... мінус Київ?

Ватикан плюс Москва... мінус Київ?

Під час візиту Вальтера Каспера, посланця Папи Римського, до Москви Ватикан пішов на поступки Російській православній церкві й пообіцяв не дати дозволу Українській греко-католицькій церкві на створення патріархату в Україні.
Найближчим часом в Україні не буде утворено патріархату для українських греко-католиків, повідомив патріарху Російської православної церкви Алексію ІІ президент Папської ради з питань сприяння християнській єдності кардинал Вальтер Каспер під час свого візиту до Москви. Як передає польська інформагенція ПАП, Каспер розповів, що консультувався з цього питання з папою Іоаном Павлом ІІ та ватиканським секретарем Анжело Содано.