Учора, після тижневої відсутності «під куполом», народні депутати заходили в будівлю, яка має значно менше повноважень, аніж було до 1 жовтня. Втім у більшості парламентаріїв настрій був піднесений, а особливо — у висуванців Партії регіонів. Воно й зрозуміло: після рішення Конституційного Суду їхній лідер–Президент здобув чимало важливих преференцій, а відтак посилився і вплив «синьої» партії.

Спершу мало хто з представників владної верхівки всерйоз сприймав той пікет, який зібрався 2 жовтня 1990 року в Києві на площі Жовтневої революції (нині — майдан Незалежності). На площу до підніжжя гранітного монумента з Леніним, робітниками й солдатами прийшла група студентів. Вони мали напоготові намети, розкладачки й спальники. Хлопці й дівчата сіли на гранітні східці, розіпнули гасло з політичними вимогами, оголосили голодування, а надвечір напнули перші намети. Тоді Україна ще була радянською республікою у складі СРСР, мітинги «сепаратистів» виглядали вже як звичне явище, але не мали особливого впливу на рішення Верховної Ради УРСР на чолі з комуністом Кравчуком.

У центрі Києва за ситуацією стежили значні сили міліції, але табір постав безперешкодно. Політики, навіть з опозиційного, демократичного, табору, не уявляли, що студентський протест невдовзі обернеться на лавину й охопить всі вищі навчальні заклади міста. Докотиться до заводів, змете уряд і примусить керівництво Верховної Ради йти на переговори задля рішень про реальну незалежність республіки.

Створюючи свій громадський рух, Валентин Наливайченко декларував намір оновити країну. Але зрештою йому довелося брати участь і в оновленні партії. Вчора лідера руху «Оновлення країни» було обрано членом політради «Нашої України», а потім і головою ради «НУ». Він замінив на посаді Віру Ульянченко, яка вела вчорашній з’їзд партії.

Форум відбувся у традиційному для «нашоукраїнців» місці — в Палаці культури Київського політехнічного інституту. Зал був прикрашений партійною та національною символікою. А на сцені висіло гасло: «Оновлення для перемоги».

Сьогодні «Наша Україна» проведе свій з’їзд. Партійний форум має дати новий поштовх політичній силі, яка останнім часом втратила у впливовості. Особливі надії пов’язані з приходом у партію Валентина Наливайченка — колишнього голови Служби безпеки України. Досі він розкручував громадську ініціативу «Оновлення країни», але тепер зважився тягти значно важчу й відповідальнішу ношу. Наливайченко ніколи не займався партійним будівництвом, отож постає питання: наскільки він справиться з цією роботою?

Голова контрольно–ревізійної комісії «НУ» Євген Гірник вважає, що партія мусить дати шанс Наливайченку. «Треба йому допомогти злетіти, — каже Гірник. — Тим більше що він — птах високого польоту».

Олексій Івченко склав із себе повноваження голови Конгресу українських націоналістів. Незважаючи на те, що КУН на партійних зборах проголосував за переобрання Івченка, він вирішив відійти від партійних справ.

Закон про місцеві вибори поставив громадські організації у скрутне становище: вони не можуть висувати своїх кандидатів, адже це право переважно закріплене за партіями (самовисуванці будуть лише на сільських і селищних виборах). Але деякі організації таки спробують вийти на старт. У тому числі й «Оновлення країни» — рух екс–голови СБУ Валентина Наливайченка.

Першого вересня Ігореві Юхновському виповнилося 85 років. Незважаючи на поважний вік, Ігор Рафаїлович «в строю». Багато молодих людей можуть позаздрити світлому розуму та енергійності цього великого чоловіка.

Академік Юхновський — один із найяскравіших старожилів в українській політиці. Саме він очолював Народну раду — фракцію, яка в першому складанні Верховної Ради, ще в 1990 році, тобто за часів СРСР, згуртувала довкола себе прихильників української Незалежності. Саме вона, Народна рада, виборола Декларацію про державний суверенітет і Акт проголошення Незалежності.

У 1991 році Юхновський пішов на перші президентські вибори, а однією з його довірених осіб був... Леонід Кучма. Співпраця із Даниловичем продовжилась: Юхновський просував кандидатуру Кучми на пост Прем’єр–міністра, був першим віце–прем’єром у його уряді. Потім їхні шляхи розійшлися.

Уже в новому столітті Юхновський відзначився тим, що під час Помаранчевої революції достроково приводив Віктора Ющенка до присяги у Верховній Раді (пригадуєте, який тоді був скандал?).

За президентства Ющенка Ігорю Юхновському довірили керувати Інститутом національної пам’яті. Інститут виконав чимало роботи у вивченні Голодомору та визвольних змагань. Але прийшла нова влада — керівника змінила. Як виявилося, обманним шляхом.

Кореспондент «УМ» застав Юхновського у Львові. Розмова відбувалася за день до ювілею. Родичі спонукали Ігоря Рафаїловича швидше завершити інтерв’ю, а він терпляче ділився пережитим.

Учора Президент підписав зміни до закону про місцеві вибори. Якщо на підписання закону самого закону у Віктора Януковича пішло 16 дiб, то над поправками на Банковій довго не думали: у понеділок Верховна Рада змінила закон — через два днi Янукович завiзував. Воно й не дивно: кампанія з місцевих виборів стартує 11 вересня — треба поспішати.

«Важливо не те, як голосують, а те, як рахують» — ця відома фраза Йосипа Сталіна була найпопулярнішим афоризмом на вчорашньому засіданні Верховної Ради. Народні депутати з’їхалися на позачергову сесію, аби розглянути зміни до закону про місцеві вибори. «Регіонали» пішли на поступки і дозволили партійним осередкам, які були створені порівняно недавно (менш ніж за рік до виборів), брати участь у перегонах. Натомість у законі з’явилися норми, що створюють інші преференції для Партії регіонів. Відтак за закон голосувала лише коаліція; опозиція була проти.

Ми маємо всі атрибути незалежної держави: Прапор, Гімн і Герб, ми розраховуємося своєю валютою, обираємо собі владу, наші хлопці служать в українському війську, а податківці збирають гроші у синьо–жовту скриньку... І нехай ця влада не зовсім проукраїнська, нехай українські хлопці цураються служби у війську, а податківці часто кладуть гривню не в казну, а в кишеню — ці речі все–таки є свідченням нашої незалежності.