Скільки років видавці, бібліотекарі, педагоги, батьки волають у порожнечу, що дітям нічого читати, а видавництвам нічого видавати. «Грані–Т» між красномовною констатацією фактів і реальним ділом вибрали дію і два роки тому оголосили конкурс творів для дітей. Як і на всі конкурси, їм пишуть безліч графоманів (мислимо, на «Золотого лелеку–2» надіслали 1235 творів!), нового Андерсена «лелека» поки не приніс, але процес пішов, культурний бульйон закипів, видавцям є з чого принаймні вибирати, а в авторів з’явився стимул писати.

Не здивуюся, коли чимало столичних театралів, розгорнувши сьогоднішній номер «України молодої» на шпальті «Культура», здивовано вигукнуть: «Як, Калягін приїжджав? Чому ми про це не знали?». Дійсно, ці гастролі театру Еt Cetera відбувалися в умовах підвищеної секретності — гучної рекламної кампанії не було, обмежились невеличкою афішею у вестибюлі Театру ім. Лесі Українки. Але навіть за умов такої підвищеної секретності глядач прийшов.

«А чому всі заходять і ніхто не виходить?». — «Тому що там кава, маца і музика». — «Мені цікаво, до раю теж така штурханина?» — «Поживемо — побачимо». Під колоритні розмови бажаючих потрапити до музею Шолом–Алейхема чекання не «навантажувало». Замисел організаторів був таким: заходить група у 15–20 осіб, слухає екскурсовода і виходить. Потім — наступна «порція». Але в середині справді була маца і «Хава нагіла». Тож ми з фотокором стояли і стояли. Аж поки я не скомандувала: «Все, Таню, на абордаж». Увірвавшись, я знайшла директорку музею Ірину Клімову і записала з нею коротеньке інтерв’ю. Але при цьому... загубила Таню. «Ти де?» — «Я в музеї». — «І я в музеї. Але де ти конкретно?» Ми передзвонювались, бо не бачили одна одну — в музеї яблуку не було де впасти. Було трохи сумбурно, зате весело. Шолом–Алейхем, як–не–як...

«Черновецький — це «дворукий бандит», який начхав на усі передвиборчі обіцянки, в тому числі й на боротьбу з ігровою залежністю киян», — прокоментував повернення ігрових автоматів народний депутат України Володимир Ар’єв.

Як і наполягав Віктор Янукович, риску під дискусією 5 лютого щодо відповідальності Кабміну Тимошенко підвели голови обласних рад. Честі представити Донбас у парламенті був удостоєний голова Луганської обласної ради Валерій Голенко, але, якщо Віктор Федорович розраховував із допомогою цього діяча залучити додаткові бонуси на свою користь, він жорстоко помилився. Голенко ганебно провалив завдання.

У Верховній Раді вчора відбувалося свято весни. Так називалася виставка, яка з нагоди 8 Березня проходила на третьому поверсі парламентських кулуарів. Однак дорогі коштовності, дешева біжутерія, кераміка, вишиванки (чомусь переважно чоловічі) й твори живопису цього разу мало кого цікавили. Не лише через кризу, яка з’їла чималу частину депутатських заощаджень. Просто головне «свято» проходило поверхом нижче, і з весною було пов’язане хіба давно призабутим гаслом однієї політичної сили.
Колись чарівна жінка з косою, яка лагідно всміхалася до виборців з плакатів БЮТ, стверджувала, що весна перемогла. Учора перемогу святкували в країні, яку звично пов’язують, швидше, з морозами й шапками–вушанками. Звучить пафосно, але мало кому відставка «надто українського» й «надто державницького» Володимира Огризка з посади міністра закордонних справ України більш вигідна, ніж Кремлю. І додавши 49 голосів у спільний «регіональний» та комуністичний казан, Блок Тимошенко зробив чудовий презент до 8 Березня «російським медведям».

«Під шумок» парламент учора скасував позачергові вибори депутатів Тернопільської обласної ради, до яких залишалося всього нічого — дванадцять днів. За таке рішення проголосували аж 292 депутати. І тут, як і в питанні з відставкою міністра Огризка, виникла ситуативна коаліція БЮТ і Партії регіонів.

Зарплати Президента, Прем’єр–міністра, народних депутатів істотно зменшаться у зв’язку з економічною кризою. Максимальна «получка» посадовців скоротиться удвічі. Відповідне рішення вчора прийняла Верховна Рада.

Учора в Хамовничеському суді Москви почався другий процес над опозиційними Кремлю колишнім керівником нафтової компанії ЮКОС Михайлом Ходорковським та екс–керівником компанії МЕНАТЕП Платоном Лебедєвим. Генпрокуратура Росії звинувачує Ходорковського та Лебедєва у привласненні шахрайським шляхом 1 трлн.рублів та у відмиванні близько 450 млрд.рублів.

Чоловік на кухні — це круто. Мінімум метушні, ніяких істерик. Тільки впевненість і виваженість. Це не кухарка, яка взялася керувати державою. Це чоловік, який на своїй території за кілька годин може довершити справу до кінця. І так не лише один раз у рік — на Восьме березня. Удосконалюєш кулінарні здобутки, вигадуєш щось нове тільки тоді, коли практикуєш на кухні часто і з задоволенням.