Не кожен рис звариться швидко

Якщо ви любите страви з рису, то запримітили, що на полицях, крім традиційних довгозернистого і круглого, з’явилися нові. Басматі у перекладі означає «ароматний», яким він і є насправді. Його зерна навіть сирі довші, ніж у довгозернистого, а коли зварити — ще подовжуються. Вирощують басматі біля підніжжя Гімалаїв, на півночі Індії та у Пакистані. Жасміновий рис теж із своєрідним — квітковим — запахом. А ще він — білосніжний, коли зварити — ще біліший, розваристий і трохи клейкий. Вирощують жасміновий рис у Таїланді. Єгипетський рис, або камоліно, — з берегів Нілу. Він округлої форми і трохи жовтуватого кольору, оскільки його перед продажем попередньо обробляють олією. Дикий рис — із кордону між Канадою та США, де його донині збирають вручну. Він довгий, чорний або коричневий і найбагатший на корисні речовини і мікроелементи.

18 — 24 березня

Ювіляр тижня: Василь Липківський. 145 років першому митрополитові Київському і всієї України від автокефальної УПЦ (з 1921 р., страчений у 1937 р.)

Чекаємо на тиражі

Чекаємо на тиражі

Учора фешн–патріоти закінчили свій весняний з’їзд. Український тиждень моди, представивши «нові паростки» — молодих дизайнерів у проектах «Нові імена» та Fresh Fashion, і колекції чоловічої моди від Анни Сосновської, і WAWA — відпрацював страшну кризову весну. Нічого екстраординарного не сталося: ті троє–четверо, хто мав показати, що українська мода може конкурувати у світі, показали високий клас, ті, хто мав епатувати, епатували, дизайнери, які працюють на своє клієнтське коло, не ризикували й далі, словом — кожен у своєму амплуа. Дизайнери своє мистецтво показали, тепер слово за байєрами, які захочуть це продавати.

Премія на нервовому злеті

Премія на нервовому злеті

Минулого року мистецький театральний рейтинг під назвою «Київська пектораль» ознаменувався чи не найнеприємнішою історією за весь час свого існування. Відомий театральний критик, професор Валентина Заболотна, яка була однією із тих, хто починав «Київську пектораль», оголосила про свій вихід із цього проекту, озвучивши чимало претензій до процесу визначення найкращих. Тоді театральна громадськість з ентузіазмом занурилася в обговорення цього вчинку пані Заболотної, аналізувала всі «за» і «проти» цього демаршу, будувала прогнози щодо того, як він позначиться на долі та престижності самої премії...

Мистецтво бачити і чути тишу

Учора в Києві митці говорили про тишу. Не змовляючись, в один і той самий час художниця Олена Журавель в Українському фонді культури відкривала власну виставку «Вогні тиші», а в Національній спілці письменників Віталій Борисполець презентував власну книгу верлібрів «Тлумачення тиші».

Мала сцена великого палацу

Розжитися додатковим сценічним майданчиком, а особливо у період кризи — мрія багатьох керівників театрів, яка, як вони самі розуміють, з дуже багатьох причин сьогодні навряд чи може бути здійснена. Але для директора НП «Україна» Миколи Мозгового ця очевидність не стала нездоланною перешкодою на шляху до давньої мрії про Малу сцену. «Ідея створення невеликого концертно–театрального залу виникла ще чотири роки тому, нарешті ми втілили її у реальність», — урочисто виголосив він перед журналістами вже з нового сценічного майданчика. До речі, і журналісти, й артисти це приміщення дуже добре знають: раніше саме тут працював прес–центр Палацу «Україна». Але тепер його і не впізнаєш — павільйон площею 280 квадратів переобладнали у затишний зал зі сценою, «одягли» у нові декорації, оснастили сучасним звуковим та світловим обладнанням.

На задвірках святого Вітта

На задвірках святого Вітта

...Сорокарічний закарпатець Іван Куриляк — справжній чеський селфмейд (людина, яка зробила себе сама. — Авт.), втілення найпотаємнішої заробітчанської мрії. За десятиліття наполегливої праці з простого українського безробітного він зумів перетворитися на цілком легального працівника празьких новобудов: для зустрічі з журналістами — чорний у смужку костюм, у кишені «сталий побут» на перебування в ЄС та майже не девальвовані економічною кризою чеські крони. Але головне — погляд людини, яка не боїться, що перша ж зустріч із місцевою поліцією закінчиться штампом про депортацію.
Чим не живий приклад для численних «чорних» працівників, котрі з протермінованими документами старанно уникають поліції та підозрілих незнайомців у будь–якому людному місці Праги? При цьому до когорти підозрілих одразу ж відносять будь–яку людину, котра намагається подивитися їм в очі.

Побачити чорну біду

Побачити чорну біду

Папа Римський Бенедикт XVI учора відбув із першим тижневим візитом до Африки — він відвідає Камерун і Анголу. Головною метою поїздки є виголошення Instrumentum Laboris, тобто підготовчого документа спеціального «Синоду для Африки», який відбудеться восени цього року у Ватикані.

Батько за сина

Прокуратура німецького міста Штутгарт розпочала слідство проти батька 17–річного Тіма Кретшмера, який минулої середи розстріляв у сусіднь­ому містечку Вінненден 15 осіб, серед яких десятеро неповнолітніх школярів. Чоловік може бути звинувачений у ненавмисному вбивстві цих осіб, а відтак отримати до п’яти років ув’язнення.