На те, щоб Полтавщина гідно віншувала славетного земляка, з держбюджету України виділено 20 млн. гривень. Цю цифру підтвердив у телефонній розмові з «УМ» начальник управління культури обласної держадміністрації Володимир Годзенко. Сам пан Годзенко киває на управління капітального будівництва ОДА — головного розпорядника коштів — і каже, що він особисто більше нічого не знає.
Чи захоплювала хоч одна жінка серце Гоголя? Мав він хоч коли у житті натхненну музу, палючу пристрасть, романтичну любов чи бодай ніч кохання на сіновалі? Тобто чи був він звичайним чоловіком у найприватнішому і натуральному розумінні слова? Відповіді на ці питання теж лишилися містичною загадкою Гоголя, заритою на Новодєвичому цвинтарі в Москві.
Василівка, родинне помістя Гоголів–Яновських, метушливо готується до радощів ювілейного стресу. 1 квітня сюди, в шишацьку глибинку, на меморіальне паломництво потягнуть валки VIP–екскурсантів — Президент, міністри, чиновники, сановиті митці. А зараз ауру місця порушує стукіт кельм і перегукування будівельників. Ми ж хочемо, щоб ви побували тут «до того, як...»
У світі існує чотири музеї Миколи Гоголя (тут, у Гоголевому; у Сорочинцях, де він народився і виплакав у пелюшках перші півроку свого життя; у Москві — в будинку на Нікітському бульварі, де він помер, приватний музей у Петербурзі — у будинку графа Толстого). Гоголеве — певно, найголовніший музей, масштабний і повноцінний, «корінний зуб» гоголіади. Це те місце на землі, де Гоголь сумарно провів найбільше часу. Тут він зустрів і першу в своєму житті відьму.
По суті, ракетний фрегат «Клакрінг» відкрив «чорноморський сезон» 2009 року. У Севастополі планувалося, що командир походу — комодор Джон Мур та командир «Клакрінга», капітан 2–го рангу Скотт М. Сміт зустрінуться з командувачем Військово–Морських сил ЗС України адміралом Ігорем Тенюхом та головою Севастопольської міськдержадміністрації Сергієм Куніциним.
Після перебування в тіні сусідки Чехії Словаччина активно набирає європейських обертів. Для українців це обернулося посиленим прикордонним контролем. Ваш паспорт на кордоні зі Словаччиною довго й марудно розглядають «крізь лупу». Переглядають речі, аби туди не затесались зайві цигарки — з початку цього року їх дозволено ввозити не більш як дві пачки. 2009–й ознаменувався для Словаччини ще одним «трампліном»: другою з колишніх соцкраїн — після Словенії — вона увійшла до зони євро. Словаки сподіваються, що нові реалії не стануть перепоною для туристів, у тому числі — з України. Натомість самі дедалі активніше вчащають на наші базари: українські ціни для словаків нині — бальзам на душу.
Українська кухня переважно асоціюється з ковбасами, запеченим м’ясом і горами вареників у вершковому маслі зі сметаною. Насправді ж, наш народ дуже часто їсть різні пісні каші, борщі й круп’яні юшки, страви з риби, грибів та овочів, квашені огірки й капусту, хрін із буряковим квасом. Особливо актуальні страви без м’яса і жирів зараз, під час посту, для людей віруючих. Хоча й решті знати пісні рецепти не завадить: і для гаманця розрада, і для травної системи та печінки корисно.
Працівники карного розшуку Хмельниччини разом із столичними колегами «накрили» чотирьох членів банди, яка діяла на території Хмельницької, Житомирської, Чернівецької, Закарпатської та Київської областей. Усі братки мають за плечима не одну «ходку» за ґрати, а організатор формування ще за радянських часів навіть отримав «вишку», яку замінили 15 роками ув’язнення. Щоб вийти на слід злочинної зграї, знадобилося чимало зусиль багатьох правоохоронців, адже кожен із розшукуваних був досвідченим кримінальним «вовком».
Обшук у циганській оселі провели під час реалізації оперативної інформації співробітники сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Ніжинського міськвідділу міліції спільно з колегами обласного апарату. Оперативники прийшли таки «за адресою»: 12 кілограмів готової до вживання марихуани зберігалися в мішках в одній із господарчих будівель. Приблизна вартість «травки» становить понад 240 тисяч гривень. Також у помешканні було знайдено зброю — пістолет іноземного виробництва калібру 9 мм.
Мешканці Горлівки схильні вважати, що до міста повертаються окремі ознаки лихих 90–х років, коли для місцевих бізнесменів з усіх транспортних засобів найбільш безпечними вважалися бронетранспортери чи навіть танки. Подібні побоювання з’явилися після недавньої стрілянини з автоматичної зброї, жертвою якої став відомий тутешній підприємець Олег Волошинов.
Цей злочин вражає своєю зухвалістю. 11 березня близько 20–ї години до одного з дніпропетровських ломбардів зайшли троє молодих чоловіків. Погрожуючи вбивством співробітнику ломбарду та його знайомому (який завітав на свою біду не в те місце і не в той час), зловмисники заволоділи різними марками мобільних телефонів — загалом близько півсотні «трубок». Після цього нещасного разом зі знайомим вивезли на один із дніпропетровських цвинтарів, де застрелили з обрізу двоствольної мисливської рушниці.
