У мене в родині завжди смачно готували — мама, тато, бабуся. Я виросла з усвідомленням того, що їжа повинна бути смачною та корисною. Особисто я не люблю витрачати багато часу на приготування їжі, бо часто цього часу просто немає. Після того, як тренуєш та тренуєшся багато годин поспіль, повертаєшся додому з єдиним нестерпним бажанням — щось з’їсти, терміново і віддразу, ще до того, як все зготується. У такі моменти мене виручають декілька простих рецептів.

Нагодувати сім’ю з п’яти чоловік, з яких двоє дітей, — щоб усім подобалося — зовсім не просто. Але можливо. Ось кілька універсальних рецептів, які рятують мене у вихідні, коли на приготування є трохи більше часу.

...Причину непередбаченого запізнення в гості довелося вигадувати на ходу. Банально послався на заклопотаність роботою. Мовляв, був на відкритті в міському сквері пам’ятника Шубіну. Отому самому духу, який є невід’ємним атрибутом вугільного підземелля Донецька і всього шахтарського краю. А що? Бо коли раніше про цього місцевого персонажа усної народної творчості тут знало кожне дошкільня, то тепер його скульптура може стати місцем паломництва навіть для закордонних туристів.
А ось так невинно розіграти друзів наважився, перебуваючи під враженнями від недавніх відвідин польського міста Кракова, де туристів приваблюють ще й не такими колоритними легендами і пам’ятниками.

Ми звикли до того, що цукровий діабет — давня і ніби звична хвороба. Часто говоримо про епідемію ВІЛ/СНІД, нарешті всерйоз заговорили про туберкульоз, а про діабет згадуємо час від часу. Утім ця хвороба впевнено охоплює весь світ, не минаючи ані відсталих країн, ані розвинених держав. Якщо у 1994 році Земля мала 110 мільйонів хворих на діабет, то в 2000 — уже 175. ВООЗ прогнозує, що в 2010–му кількість таких пацієнтів сягне майже 240 мільйонів, а у 2030 році такий діагноз матиме кожен п’ятий землянин. Отже, йдеться про глобальну неінфекційну епідемію. До якої ми, на жаль, не готові.

Сьогодні існує багато способів допомогти хворій людині ходити, чути й бачити, однак ніхто ще досі не потурбувався про пацієнтів, які не можуть посміхатись чи моргати очима. Але ці дії також важливі для повноцінного життя. Багато людей у всьому світі втрачають можливість керувати м’язами обличчя. Це трапляється внаслідок травм та інсультів, а люди з синдромом Мьобіуса мають параліч нервів обличчя від самого народження. Причому така патологія впливає не тільки на естетичний вигляд хворого. Бідолаха, який втратив здатність керувати мімічними м’язами, може, врешті, втратити і зір. М’язи, що відповідають за моргання, атрофуються, людині не вдається заплющити око, слизова органа зору пересихає, починаються незворотні зміни, а там і до сліпоти недалеко...

Ювіляр тижня: сер Арнольд Тойнбі.
110 років британському історику, автору «Осягнення історії» — 12-томного аналізу народження й занепаду цивілізацій.

Чудова новина для прихильників телесеріалу «Секс і місто»: кіностудії Warner і New Line узгодили дату прем’єри продовження улюбленого «мила». Фільм «Секс і місто–2» вийде у прокат 28 травня наступного року.

Зійти на Еверест — мрія кожного альпініста. І хоча всі рекорди щодо підкорення найвищої гори світу, здавалося б, уже встановлені, змагання триває. Скажімо, за кількістю сходжень на Еверест (він же — Джомолунгма, Сагарматха, «Голова неба», «Вершина всесвіту», «Богиня–мати гір» тощо). Є людина, яка зійшла на цю гору вже 18 разів!

— Що треба казати, коли отримуєш зарплату?
— Ну здрастуй, моя маленька!