Напевно, досі мало хто знав, що в нашій країні віднедавна знову існує Національна федерація водномоторного спорту, і її члени не тільки беруть участь у міжнародних змаганнях, а й перемагають на них. Наголос тут стоїть на слові «знову», адже з 2004 року Україну виключили з Міжнародної федерації цього виду спорту: через брак коштів наші водномоторники ніде не змагалися і навіть не сплачували членські внески «нагору». І це в країні, яка невдовзі святкуватиме століття вітчизняного водномоторного спорту: у 1909 році в Одесі відбулися перші змагання на катерах. Українці також були ініціаторами створення в 1954 році всесоюзної федерації цього виду в СРСР.

Днями у Хмельницькому відбулося урочисте відкриття нового спортзалу для занять боксом, реконструйованого та оснащеного сучасним спортивним обладнанням у рамках програми «Спортивну Україну будуємо разом». Таким чином організатори соціального проекту, Фонд братів Кличків та їхні партнери, серед яких є чимало упізнаваних комерційних брендів, продовжують інвестувати спортивну інфраструктуру України. Цього року вони започаткували вже два спортивні об’єкти. Раніше, у 2007–му, відбулося відкриття оновлених центрів у місті Немирів Вінницької області. Нещодавно, у квітні, така ж подія відбулася в Переяславі–Хмельницькому на Київщині.

Під час відкриття «Євробачення–2009» у Москві пройшов гей–парад за права сексменшин. Київські геї також час від часу скаржаться, що через особисте життя їх звільняють із роботи і принижують у правах. І я б повірила в дискримінацію сексменшин, якби особисто не була знайома з витонченими, успішними, з хорошими заробітними платами, впевненими в собі, а інколи аж занадто самозакоханими красенями–геями. Якої політкоректності вони від нас вимагають? Може, їм просто варто піти на фільм Гаса Ван Сента «Мілк» і заспокоїтися, що сьогодні у світі з геями не все так погано.

Коли на стіл, поблискуючи повноколірним глянцем, лягли перші дві солідно видані — переважно коштом самого автора — книги, 80річний професор Володимир Грабовецький узявся писати листа до Президента Віктора Ющенка. Відомий історик, учень Івана Крип’якевича, хоче переконати главу держави в тому, що вже тепер, не марнуючи дорогоцінного часу, варто починати продуману підготовку до святкування ювілеїв Шашкевича і Шевченка (галицький просвітитель, лідер «Руської трійці» народився 6 листопада 1811 року, а Тарас Григорович, як більш відомо, — 9 березня 1814 року).
«Я глибоко переконаний, — каже Володимир Васильович, — що 9 березня може стати найповажнішим з­поміж наших національних свят. Аби не множити їхній перелік, ним можна було би замінити якусь іншу офіційну «неробочу» дату — байдужу і серцю, і розуму наших співвітчизників. Це дало б імпульс для серйознішого вивчення, вшанування і захисту Шевченка. Ви ж бачите, до чого ми вже дожилися: той лисий чорт із Києва такі пасквілі понаписував на Тараса, що навіть мене, людину поважного віку, гнів бере. Важко уявити, який би ще народ проковтнув таку ганьбу, а українцям — байдуже».

«Навіщо ми туди йдемо, що там буде?» — запитували один в одного студенти, йдучи на третій поверх до зали. Хтось гукнув, що «там буде перекличка». Врешті–решт погодилися, що слід зайти, а якщо не сподобається — «злиняти». Утім переповнений зал засідань Інституту міжнародних відносин Київського університету ім. Шевченка залишив тільки один молодик. Бо голова СБУ Валентин Наливайченко, випускник цього ж навчального закладу, захопив і розумників, і «мажорів» своєю відкритою лекцією «Політичні репресії в Україні: розсекречена пам’ять».

Сам інцидент стався 10 квітня, коли Юрій Кононенко, перший заступник Об’єднання українців Росії, повертався до Москви — міста, де він постійно проживає з 1961 року й де мешкають його дружина, дочка й батьки. Представники прикордонної служби ФСБ РФ відмовили панові Юрію у праві на в’їзд, пояснивши це лише тим, що «компетентними органами РФ в’їзд на територію Росії Кононенкові заборонений». Громадянин України Юрій Кононенко має виданий в установленому порядку дозвіл на постійне проживання та вид на проживання. Ніякого попередження про можливість заборони в’їзду до Росії діяч української діаспори теж не отримував.

На початку вчорашнього засідання сесії Сумської обласної ради була внесена пропозиція про включення до порядку денного питання про відставку голови облради В’ячеслава Шапошніка. Про підтримку такої пропозиції заявили представники практично всіх депутатських фракцій — вірними голові залишилися тільки частина його однопартійців із фракції БЮТ та нечисельна фракція комуністів.

Цьогорічне свято Європи затьмарила неприємна звістка. Небажання київських чиновників виділити кошти на проведення Дня Європи змусило представництво Єврокомісії в Україні зосередити увагу на регіонах і спершу навіть відмовитися від проведення свята в Києві. Відтак головними майданчиками для проведення Дня Європи в Україні стали Тернопіль і Кривий Ріг. Втім буквально напередодні КМДА спромоглася виділити мінімальні для проведення свята кошти, і «трішки Днів Європи» сьогодні відбудеться і в Києві.

15 травня близько першої ночі співробітники прикордонної застави «Мілове» Луганського прикордонного загону затримали працівника Чортківського райвідділу міліції Ростовської області Росії, який намагався на території України... заарештувати двох наших співвітчизників. Повідомив пресу про цей інцидент депутат Міловської районної ради, головний редактор районної газети «Вєстнік Мєловщини» Віктор Новохацький. В офіційних правоохоронних установах області інформацію не підтверджують, але й не спростовують.